◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В дївочім институтї сс. Василіянок у Львові, котрий тепер чим-раз гарнїйше розвиває ся, відбуло ся — як нам доносять — представленє аматорске дня 3 н ст. грудня с. р. Штука, умизне для института зладжена, під заг. "Институтка на вакаціях, образок з житя учениць в двох актах", має на метї показати висшість добре поведеної жіночої освіти над освітою шабльоновою і подати спосіб, яким наші в народнім дусї виховані панночки в институтї можуть здобутків свого знаня ужити користно для навчаня своїх "менших сестер", се-б-то сїльских дївчаток підчас вакацій. Панночки-институтки вивязали ся зі свого завданя похвально, грали зі зрозумінєм і як на першій раз дуже добре, мимо того, що тема штуки була на их вік за поважна та й сама штука місцями тяжка до відограня бо часто вимагає умотивованя подїй не обширними словами, але самою грою. Заслуга се в першій лінії — крім управителя института — панни Вояковскої, учительки в институтї, котра ревно занялась виставою сеї штуки. Є надїя, що слїдуючі представленя поведуть ся ще лїпше. Гостей було значне число, прибув сам Впреосвящений зі всїми майже членами Капітули і упрошені рускі родини, що интересують ся і тїшать ся гарним розвоєм нашого одинокого у Львові дївочого института. — X.

І як же не мають рускі селяне утїкати з краю до Бразилії? Дня 24 н. ст. листопада с. р. прибув до Красного — як нам пишуть — возьний Руп з золочівского ц. к. суду повітового, щоби стягнути від Ивана Кравчука належитість для п. Мійского ц. к. нотаря в Золочеві, яка тому належала ся за описанє актів посмертних по умершій женї Ивана Кравчука і єго двоїх дїтей — осібно для кождої особи — разом 21 зр. 55 кр. Пан возьний запросив до того урядованя секретаря громадского, начальника громади і поліціянта, а довідавши ся наперед, що у Ивана Кравчука єсть в хлїві добре утучений веприк, повідомив о своїм урядованю і місцевого різника, щоби й той був в поготові. З цїлою тою асистою удав ся возьний до Ивана Кравчука а кинувши єму на стіл три письма з суду, в котрих було наказано стягнути повисшу належитість, пійшов просто до хлїва і приказав громадскому поліціянтови взяти вепра на шнурок та й провадити з подвіря. А позаяк вепер той не був власностію Ивана Кравчука, але єго матери, котра купила єго собі за позичених 12 зр. і котрих ще не віддала, то виступила она в оборонї своєї власности і не хотїла вепра дати. Почала ся тяганина по подвірю при збіговиску сусїдів; вкінци женщина мусїла уступити, але заявила, що она пійде до сусїда позичити собі грошей і викупить собі свого вепра. Тимчасом возьний казав попровадити свою добичу перед громадску канцелярію і тут розпочало ся властиве єго урядованє. Казав присутному різникови таксувати вепра, той отаксував на 13 зр. і зараз возьний виставив на ліцитацію, а що не було купцїв, то і купив вепра той сам різник за 14 зр. 10 кр. і сейчас запровадив до себе й заколов. В-тім приходить властителька з грішми — і можете уявити собі єї зачудуванє, коли почула, що вепер єї вже заколений! На тім урядованє закінчено. Бідна жінка в плач! та й як не плакати за своєю працею, взятою у неї за пів-дармо, бо за вепра давали їй ще на св. Дмитра 18 зр.! Опамятавши ся троха пійшла она до адвоката просити о пораду, а той віднїс ся з тою справою до ц. к. висшого суду краєвого у Львові. Тепер питаю: І як же не мають наші люде утїкати до Бразилії?!

З табору руских радикалів. В Коломиї — як доносить "Хлібороб" — відбув ся дня 4 листопада с. р. довірочний збір сторонників партії радикальної з Покутя для наради головно в справі виборів до сойму слїдуючого року. В зборі взяло участь [крім радикалів з интеліґенції] до 100 селян з повітів коломийского, снятиньского, косівского, товмацкого, городеньского а станиславівского. Зібрані ухвалили, щоби в тих повітах, де є радикалів більше число, ставити кандидатів радикальних, а де менче, там підпирати такого руского кандидата, котрий буде стояти на независимім народнім русскім становищи, за загальним голосованєм і за интересами мужиків і робітників. Акцію виборчу має вісти "Народна Воля" в Коломиї. На три повіти збір радикальний поставив уже кандидатів: на коломийскій адв. д-ра Т. Обуневского, на косівскій адв. д-ра С. Даниловича а на снятиньскій кандидата адв. д-ра К. Трильовского. [П. Трильовскій перенїс ся тепер з Коломиї до Снятина до канцелярії адвоката Шефера. На сю недїлю був скликаний до Снятина надзвичайний загальний збір "Народної Волї", а на порядку дневнім була й справа виборів до сойму.] На коломийскім довірочнім зборі вибрано вже й комітети виборчі на ті повіти де кандидатів поставлено. На день 15 і 16 с. м. радикали заповіли збори у Львові: 15-го відбуде ся зїзд представителїв радикальної партії за особистими запрошенями, а 16-ого: о 10 годинї рано в ратушевій сали віче радикальне [на порядку дневнім стоїть справа виборів, справа загального голосованя, справа селяньска, і єї орґанізація і т. д.]; після віча відбуде ся перший загальний збір ново-основаного просвітного товариства "Поступ" а вечером о 6-ій годинї [також в сали ратушевій] літературні вечерницї в честь 30-лїтного ювілею літературної і політичної дїяльности проф. Мих. Драгоманова, устроювані — як пише "Народ" львівскими радикалами з иніціятиви україньских радикалів в Россії. [На вечерницях будуть промови в честь ювілата, відчит про єго житє й дїяльність, відчитанє адрес і показ дарунків від Українцїв і Галичан. По вечерницях має відбути ся комерс.]

Посвяченє ново-збудованої церкви в Ступници, повіта самбірского, відбуде ся дня 11 н. ст. сїчня 1895 р. [в пятницю по Рожд. Христ.] при зборі всего духовеньства деканата мокряньского.

Ґр. Віктор Баворовскій, польскій писатель, а головно перекладчик Байрона, відобрав собі вчера пополудни житє у Львові, підрізавши собі горло. Числив 68 лїт. Причиною самоубійства була имовірно недуга очей. Покійний був міліонером, не мав нїякого уряду, жив самітно бо зірвав з родиною вже від многих лїт. Не був жонатий і визначав ся своїм дивацтвом. До суспільности мав вічний жаль, що не оцїнила добре єго писательских заслуг. Мешкав постійно в Мишковичах під Тернополем, а у Львові в т. зв. "арсеналї Сїнявских" при Липовій улици ч. 2, де містить ся єго бібліотека, в котрій було дуже богато цїнних річей, особливо з XVI. столїтя. В послїднім часї була єго бібліотека замкнена і нїхто з неї не користав.

Нещастна пригода при польскій патріотичній маніфестації. В Перемишли лучив ся в суботу вечером страшний випадок. Польске товариство Сокіл устроювало сего дня вечерок на памятку падолистового польского повстаня. Між иншими точками була сцена з Кордіяна Словацкого, де пробиває ся шпігуна штилєтом. Ролю шпігуна грав 31-лїтний Тад. Чаньскій. Нещастє хотїло, що держачій в руцї штилєт так незручно поводив ся з оружєм, що вбив єго Чаньскому в груди по саму рукоять і пробитий помер по кількох мінутах.

Убійство і самоубійство з розпуки. Вчера пополудни властитель бюра информаційного Ферд Лянґфорд у Львові застрілив свою 70-лїтну жінку, а відтак намірив відобрати собі житє. Непритомного відставлено до головного шпиталю. Причиною нещастя була нужда, бо о 1-ій годинї з полудня продано єму вчера на ліцитації всї рухомости.

Дрібні вісти. Презідент висшого суду краєвого бар. Симонович виїхав до Відня. — В Сїраківцях коло Перемишля померла в четвер дня 29 н. ст. падолиста Стефанія Пшедримирска, властителька більшої посїлости. — У Львові померла в 67-ім роцї житя Єл. Жмуркова, вдова по звістнім професорі математики на університетї і техніцї у Львові.

Дѣло