Парцеляція обшару двірского в Ступници коло Самбора.

 

О. Антін Чайковскій, парох в Ступници, оголосив в ґазетах, що обшар двірскій в Ступници продає ся частями межи селян. Обшар двірскій в Ступници складає ся з 1.300 морґів землї, в половинї орної і лїса. Цїна одного морґа орної землї 220 зр. і 180 зр., а лїса по 180 зр. Купуючій вибирає собі тепер місце і лишає задатку 30 зр. від кождого морґа землї. Через зиму може кождий прилагодити собі будівляний матеріял і побудовати будинки, а на весну обсїє собі вибраний грунт, около св. Іоана Хрестителя (6 липня 1895 р.), зробить контракт і сплатить решту грошей. Хто має гроші, може й зараз заплатити і осїсти на своїм ґрунтї.

 

Цїлий обшар двірскій, не обтяжений нїякими довгами, продає ся так, що купуючій може, де єму догідно, затягнути на себе позичку. Відносини для купуючих о стілько вигідні, що на якійсь час не будуть мати більших видатків конкуренційних. Будова нової церкви вже кінчить ся, будинок парохіяльний поправлений, школа недавно збудована, отже що найменче кілька лїт будуть захожі ступницкі селяне вільні від всяких датків конкуренційних.

 

Купно парцельованого обшару двірского також і тому користне, що купує ся ґрунт скомасований; так наприклад: господар може мати по 6-8 морґів ґрунту в купі коло своєї хати, а не розкинених, як то у нас звичайно буває.

 

В охрестности можна заробити при копальнях в Бориславі, тепер відкрили нове жерело в Опацї; при тартаках а лїсах в околици. Хто рук не пожалує і схоче робити, роботу все найде. Коли би обшар двірскій цїлий розпарцельовано, то властитель для більшої вигоди купуючих дарував би один двіркій будинок на каплицю (до чого є придатний) а дав би поле під цминтар. Ті, що купують обшар двірскій, набувають заразом і право презентації священика.

 

Для охочих до торговлї є відповідний будинок, давнїйше корчма, з ґрунтом або і без грунту на продаж. В тім будинку можна заложити крамницю і гостинний заїзд. Годї все описати докладно. Найлучше було би, як би ті, що хотять поселити ся в Ступници, приїхали самі, поки ще снїг не впав, та оглянули все самі. Туди їде ся зелїзницею до стації Дубляни-Кранцберґ (межи Самбором а Дрогобичем, а зі стації є ще три чверти години їзди возом до Ступницї).

 

Не даймо — кінчить о. Чайковскій — щоби земля, котру наші предки боронила своїми грудьми і зросили своєю кровію, перейшла в чужі руки. Не шукаймо щастя в Бразилії, коли можемо найти кусень хлїба у своїй вітчинї межи своїми людьми. Помагайбіг руским переселенцям!

 

Дѣло

01.12.1894

До теми