◦ ◦ ◦ ◦

Заява Української Національної Ради у Відні. Дня 28. жовтня ц. р. відбулися у Відні збори Української Національної Ради. Збори радили над державною приналежністю української Галичини та Буковини і вислали до мирової конференції в Парижи відповідну заяву. В заяві сказано, що неправдою є, будьтоби якенебудь українське представництво годилося на прилучення Східної Галичини до Польщі. Про долю Східної Галичини може рішати тільки Українська Національна Рада і Державний Секретаріят Західної Української Републики. Заява застерігається проти прилучення Східної Галичини до Польщі і домагається зєдинення її з Соборною Україною.

Діяльність проф. Михайла Грушевського за границею. Як ми вже доносили проф. Михайло Грушевський, б. президент "Української Центральної Ради", виїхав за границю, де веде успішну діяльність у користь української справи. Тепер перебуває він у Швайцарії. В часі соціялістичньої конференції в Люцерні виступав він як відпоручник українських соціялістів. Підчас цеї конференції українські кооперативи зготовили були політичній обід. На цьому обіді були з Анґлії Гендерзен і Мекдональд, із Франції Реноде, Кошен і Лянґе, із Бельґії Вандервельд, із Данії Брантінґ, із Голяндії Гайманс, із Німеччини Кавтський і Газе, із Австрії Адлєр. Із України були проф. Михайло Грушевський, Ісаєвич та Матюшенко. Ціллю цього обіду було познайомити провідників соціялістів инших держав і народів із становищем і плянами на будуче українських соціялістів.

Незвичайно богато потрудився в цему напрямови проф. Михайло Грушевський, що тішиться великим поважанням й популярністю серед представництва соціялістичньої Европи. Не треба й додавати, що праця й труди проф. Грушевського ввінчалися чималими успіхами. В часі згаданого обіду мав пр. Карло Кавтський із проф. Грушевським півторагодинну розмову, в якій останній успів славнозвісного провідника й теоретика німецьких соціялістів по можности докладно зазнайомити з українською справою. Таксамо й провідники лівих француських соціялістів Льонґе й Кошен, а навіть Мекдональд після цеї конференції під впливом інформації, що їх засягали в українських соціялістів, про дійсний стан української народньої републики змінили основно свої погляди й становище до української справи. До цеї конференції прм. Льонґе виступав рішучо проти признання України. Він заявляв, що покищо не знати, чи український нарід бажає независимости чи ні. Однак зараз по цій конференції почали появлятись в головному орґанови француських соціялістів "L' Humanite", а й у часописях анґлійських соціялістів статті прихильні для України й її соціялістичним партіям.

Із всего цього бачимо, що професор Михайло Грушевський справді розвинув живу діяльність у користь української справи. Можна сподіватися, що проф. Грушевський розвиває в користь української справи й серед инших політичніх кругів західньої Европи неменьшу діяльність. Заразом показує нам діяльність вельми заслуженого професора, що наша інформаційна акція в західній Европі почалася за пізно. Ми ввесь час війни й до війни більше звертали увагу на інформування середущої Европи, а меньше дбали про інформування Заходу. Булоб навідворот, певно куди краще стоялаб сьогодні наша справа. Та краще пізно, як ніколи.

Українська місія у Львові. В переїзді з Камінця задержалася у Львові українська місія, зложена з кількох осіб. Вона удається до Італії, щоби спровадити звідти українських полонених з австрійської армії.

Для купуючих землю у Схід. Галичині. Купно землі у Схід. Галичині польський уряд обмежив деякими застереженнями, а саме мусить на нього дати дозвіл головний уряд земський при намісництві у Львові. Просьбі о цей дозвіл треба додати проєкт контракту купна в двох примірниках, гіпотечний витяг обшару двірської громади, аркуш посілости двірської громади від ґеометра, відручний плян виставлених на продаж двірських парцель в звязи з пляном власних парцель купуючого, аркуш рустикальної посілости купуючого, посвідчення громадського уряду і провіреного староством на обставину, що петент веде рільничу господарку і пірцель цих далі не продасть.

Чому нема у Львові вугля? До Львова висилає копальня вугля в Яворжні по 215 тон денно, але вугля реквірують по дорозі залізничі стації краківської дирекції залізниць так, що Львів з того вугля не дістає майже нічого.

Побір Німців у Львові. Маґістрат завізвав на 26 падолиста всіх Німців уродж. в р. 1896—1901 без огляду на місце уродження, замешкалих у Львові, щоб ставилися перед поборовою комісією.

Залізничі надужиття у Львові. В звязи з надужиттями на двірці у Львові, арештовано кількох залізничих урядників, кількох знову завішено в урядованні.

Нова Рада