◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Чи жалоба чи нї? — отсе питанє стануло нинї на порядку дневнім між галицкою польонією з нагоди столїтних роковин послїднього розбору Польщі припадаючих в роцї 1895. Одні стоять за грубою жалобою, другі против того. Котра сторона возьме верх, годї вгадати; здаєть ся, повторить ся исторія з перед кількох лїт. Ширше о тім напишемо другим разом.

Робітнича демонстрація у Львові. Мимо того що поліція заборонила робітничі збори скликані товариством Proletarjat нa понедїлок вечер до ратуша, зібрало ся того дня по 6-ій годинї вечером кілька тисячів робітників перед ратушем на ринку. Поліція візвала товпу, щоби розходила ся а коли се не помагало, стала розганяти зібраних силою і арештувала кількох опірнїйших а між ними Іоахима Френкля, редактора Rоbotnik-a. Арештованих хотїла товпа відбити, а коли се не удало ся, бо поліція добула шабель, потягнула товпа з криком аж перед будинок поліції. На ринку, на улици Галицкій і перед катедрою перетягали товпи людей кілька годин і аж пів до десятої вечером настав спокій.

День именин цїсаревої Єлисавети обходжено передвчера у Львові торжественно. В церквах і костелах відправляли ся богослуженя, на котрих явили ся представителї властей і численна публика. Молодїж шкільна була вільна сего дня від шкільної науки.

Холєра. Як пишуть з Залозець, лютить ся в тім місточку холєра вже від трех тижднїв. Доси занедужало на неї 110 осіб, а з них майже половина померла. Ратунковою акцією править д-р Соболевскій, повітовий лїкар з Бродів.

Вечерницї, послїдні в тім сезонї, які устроюють львівскі товариства "Руска Бесїда", "Клюб Русинок" і "Львівскій Боян", відбудуть ся в недїлю дня 25 н. ст. падолиста. Початок о 8-ій годинї вечером. З огляду на те, що вечерницї з дня 18 н. ст. падолиста удали ся дуже добре і весела забава потягнула ся аж пізно в ніч, надїє ся комітет, що сим разом збере ся Вп. Публика ще численнїйше.

Торжественне отворенє нової залїзницї Станиславів-Вороненка відбуло ся — як було заповіджено — дня 19 н. ст. падолиста. Між гістьми і достойниками, що брали участь в тім торжестві були: шеф секції бар. Віттек, презідент зелїзниць державних д-р Билиньскій, ґенерал бар. Кравс, митрат кс. Кершка, директор почт Сеферович і т. д. Поїзд, що віз участників торжества, виїхав о годині 9 1/3 зі Станиславова і задержав ся коротко на кождій стації, довше в Надвірній, Делятинї при мостї в Яремчи і в Вороненцї. На стаціях витали товпи народу переїздячій поїзд. В Яремчи повитали прибувших Гуцули і подали хлїб і сіль пп. Билиньскому і Віттекови. Презідент Билиньскій відповів на промову по руски. До Вороненки прибув поїзд о 2-гій годинї з полудня і задержав ся до години 2¾. Величезне вражінє зробив віядукт і міст на Прутї в Яремчи, а також і три тунелї, з котрих граничний найбільшій, бо має 1227 метрів. Коло того тунелю буде з австрійскої і з угорскої сторони сторожа. Сей тунель ще й тим цїкавий, що буде замикати ся. Другій тунель між Яремчем а Микуличином має 231 метрів а третій 524 метрів довжини. Цїлий шлях виносить 95.6 кільометрів і коштував 10 міліонів зр. По перекусцї засїли гостї знов в вагонах і поїзд прибув назад до Станиславова о 6-ій годинї вечером. В Станиславові відбув ся обід на зелїзничім двірци. — Презідент зелїзниць д-р Билиньскій вернув передвчера о 10½ а вечером до Львова і виїхав з відси на посвященє каплицї до Стрия, a завтра вертає на Новий Санч і Краків до Відня.

Зелїзничій шлях Станиславів-Вороненка — як оповіщує дирекція зелїзниць — відданий для прилюдного руху дня 20 н. ст. падолиста 1894. На просторі Станиславів-Микуличин будуть отворені для руху загального стації: Братківцї, Тисьменичани, Тарновиця лїсна, Надвірна, Лоєва, Делятин, Яремче і Микуличин, а для руху особового і пакункового ще й перестанок Дора, лежачій поміж стаціями Делятином і Яремчем. Простор Микуличин-Вороненка зі стаціями Тартарів, Ворохта і Вороненка буде отворений для руху особового, котрий тимчасом обмежує ся тілько на недїлї.

Коло зелїзницї Галич-Острів розпочали ся вже роботи. Цїлий шлях має бути викінчений і відданий до публичного ужитку в жовтни 1896 року.

Дрібні вісти. Намістник ґр. Бадені і віцепрезідент краєвої ради шкільної д-р Бобжиньскій повернули з Відня до Львова. — Рада міста Бучача надала кн. Ад. Сапізї почетне горожаньство. — В Топільници коло Старого міста померла Андаберта з Савицких Рудницка, властителька більшої посїлости, в 72-ім роцї житя. — Д-р Игн. Каміньскій, бувшій довголїтний бурмістр Станиславова, переносить ся на постійне мешканє до Золочева. — В Канчузї помер в 34-ім роцї житя міскій лїкар д-р Кіндрат Меч. Палька. — Краківска поліція заборонила ходити по улицях міста особам прибраним за св. Николая, ангелів і чортів, дальше ходити з колядою і вертепом, вкінци ходити по містї особам прибраним за Гамана. — В Вербици, повіта равского, приступила чотиролїтна дочка лісничого Фарановского так близько до огня в кухни, що займила ся на нїй одежа. Дитина так попекла ся, що на другій день померла. — У Відни помер передвчера тамошний кат Зайфрід.

Дѣло