Донорські станції.
У Львові відкрито та поновлено діяльність десятків дослідницько-наукових та лікувально-профілактичних установ. Працює науково-дослідницький інститут переливання крові та інститут невідкладної хірургії, який має клініку на 100 ліжок. По вулицях Рапопорта, 10 та Бернштейна, 12 розгорнули роботу станції переливання крові. Десятки донорів відвідують станції, віддаючи кров, яка йде потім на лікування поранених бійців і офіцерів Червоної Армії. Станції вже здали понад 100 літрів крові.
Нарада медробітників.
Днями у Львові відбудеться нарада активу медробітників Львівської області. Нарада буде проходити в приміщенні Облздороввідділу (Конопницька, 3).
Нарада обговорить такі питання: «Завдання органів оборони здоров'я» (доповідач — доктор І. Трегуб), співдоповіді — «Міроприємства по обслуговуванню інвалідів Вітчизняної війни» (доктор Чемерис), «Міроприємства по обслуговуванню матері і дитини» (проф. Гроєр), «Санітарно-епідемічний стан області і міроприємства на зимовий період" (доктор Кордюк), «Забезпечення області медикаментами» (тов. Богданова).
Наукова доповідь
Днями у Львівському філіалі Інституту української літератури Академії Наук, відбулося наукове засідання, на якому керівник Інституту академік Возняк зробив допавідь по розроблюваних ним матеріалів про Івана Франка. Доповідач в першій частині на підставі ще неопублікованих матеріалів подав найскладніший етап боротьби Івана Франка з польськими шовіністами і українськими націоналістами (період 1897—1898).
В обговоренні доповіді, що тривала два дні, взяли участь багато наукових працівників інституту, давши високу оцінку праці академіка.
Чергове засідання Інституту буде присвячене 100-річному ювілею І.А. Крилова, яке відбудеться 21 листопада.
300 посилок
На газовому заводі почали готувати подарунки для фронтовиків ще задовго до Жовтневих свят. Робітники з почуттям великого задоволення приносили свої подарунки. Було зібрано багато різних речей серед яких: портсигари, туалетні приладдя, художня література. Крім цього було закуплено кондвироби, вино, фрукти, тощо. Робітники газового заводу надіслали 300 подарунків для героїв-фронтовиків підшефної частини.
[Вільна Україна, 17.11.1944]
В астрономічній обсерваторії Львівського університету
На узгір’ях ботанічного саду над дахом великого кам'яного будинку височить купол астрономічної обсерваторії державного університету ім. Івана Франка.
В 1907 році при Львівському університеті було утворено обсерваторію. Тут на протязі багатьох років працює видатний вчений-астроном, професор Евгеній Рибка. Він надрукував вже понад 40 своїх наукових праць, з яких частина стала широко відома далеко за межами Львова. Обсерваторія має хорошу наукову бібліотеку, книжковий фонд якої становить понад 3 тисячі томів.
В 1939—1941 рр. Львівська астрономічна обсерваторія працювала в рамках дослідів намічених Всесоюзною Академією Наук СРСР. Професор Рибка разом з багатьма вченими Академії брав участь в підготовці до спостереження в м. Алма-Ата повного затемнення сонця, яке мало відбутися 21 вересня 1941 року. Фашистські розбійники перешкодили тов. Рибці взяти участь в цій великій дослідницькій роботі.
Тепер професор Евгеній Рибка, доцент Іван Мерченгалєр та асистенти Степанів Нінгер і Ярослав Капко виконують програму досліджування змінних зірок по плану, наміченому Всесоюзною Академією Наук. Незабаром буде готова до друку праця: «Стандартні червоні величини зірок біля полюса».
[Вільна Україна, 18.11.1944]
Збірник "Археологія західних областей УРСР"
Наукові працівники Львівського філіалу інституту археології Академії наук УРСР працюють над виданням великого збірника про археологію західних областей України. Вони поставили собі завдання провести перегляд всього наявного археологічного матеріалу і на підставі цього дати синтез історії общинного суспільства на Україні, тобто історії від появи первісної людини аж до раннього феодального періоду включно.
Археологи в цілому ряді наукових праць висувають моменти, які вказують на тісний зв'язок первісного населення західних областей з східними областями України та іншими тогочасними суспільствами, які жили на сучасних просторах Радянського Союзу.
Збірник буде збагачений ілюстраціями й конкретними матеріалами та картами, які покажуть поширення на Україні окремих культур в доісторичні і ранньоісторичні епохи.
В інституті мовознавства
Дослідники мови Львівського філіалу інституту мовознавства Академії Наук УРСР продовжують розпочату до війни працю над виявленням мовних рис покутської, надсянсько-лемківської та бойківської українських говірок. Опрацьовуються також таку цікаву тему, як "Діалектичні особливості в ранніх творах Івана Франка". Один з наукових працівників інституту два рази їздив в Нагуєвичі — рідне село Франка. Він досліджував тут мовні риси селян та їх говірки, якою часто користувався Іван Франко в своїх ранніх творах.
[Вільна Україна, 19.11.1944]
19.11.1944