◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Заприсяження на вірність Українській Народній Републиці. Камянець, 18. жовтня 1919. Відбулося святочне заприсяження уряду, війська, начального вожда і голови Директоріяту Петлюри на вірність Українській Народній Републиці.

Міські замітачки вулиць нарікають, що в міських склепах не можуть нічого дістати, бо зголошуються по праці і нічого не дістають, навіть хліба. Склепові управительки висилають їх прямо до маґістрату. Та славетний маґістрат не дуже ними журиться. Бодай то їсти хліб львівського маґістрату!

Тушування злодійств на залізничім двірці у Львові, як доносить "Dziennik Ludowy", вже почалося. Обжаловані й підозрілі зістають на волі, а навіть відбувають наради в ціли викрутів і порозуміння що до зізнань.

Лихварська торговля солею ведеться таки під покровом самих властей і здається при їх співучасти і контролі. Так говорять факти. В Дрогобичі донька радника М. З. продала без ніякої асиґнати 200 топок соли по 3 к. 20 сот. за топку В. Фурдзані, хоч управитель саліни радник Зловодзкі заявив попередно, що соли нема. В Дрогобичі жінка п. Стефана Яніцкого за 612 сотнарів соли заплатила в саліні 65.790 кор., а спродала за 91.800 к., заробила отже на паску 26.800 корон. В Стебнику веде покутну торговлю солею касієр тамошної сільної жупи Юзеф Стшельчик, який бере за топку 4—5 корон. Цей панок продав 23. серпня ц. р. Аронови Цукерберґови ваґон соли (15.000 топок) за 15.000 корон, а він того самого дня відпродав її до Збаража за 26.000 кор., отже з зарібком на паску 11.000 корон. Те можливе тільки в Галичині.

"Від голови риба смердить". Цю пословицю взяв собі за засаду львівський маґістрат і його президент п. Найман. В місті бруд, нехлюйство, що просто сором дивитися своїм, а не тільки чужим людям. Всю вину маґістрат скидає на публику, льокаторів і сторожів камениць. Сам славетний маґістрат і його президент чисті і невинні, вони хотілиб зі Львова зробити рай, але не можуть. Гадавби хто, що це правда. Бодай там! Таж приватне підприємство п. Наймана, друкарня, яка приносить йому міліони, є взірцем бруду, нечистоти та нехлюйства. На подвірю, в зецернях, в виходках нехлюйство, що аж гидко дивитися. Це відбивається шкідливо на здоровлю працюючих там робітників, а справа ця вже кілька разів була предметом нарад орґанізації друкарів. Та з п. президентом годі порадити! Ми звертаємося до промислового інспекторату та міського фізикату, щоби вглянули в цю справу. Це скандал, що президент міста у власнім підприємстві не соромиться такого нехлюйства консервувати.

Секатури українських пасажирів. Чимраз частіше повторюються секатури української подорожуючої публики на залізницях. Свідоцтва ідентичности виставлені громадськими урядами на українській мові, або з українською печаткою контрольні орґани на залізницях по просто передирають і нищать, або видирають громадські печатки. В цей спосіб наражується українську подорожуючу публику на великі неприємности і страти. Звертаємо на це увагу властий і надіємося, що вони поучать свої орґани, про беззаконність такого поступування.

З міста. 52-літна Е. Ґольдштайн наслідком потручення трамвайом, віднесла тяжке покалічення. — З помешкання артиста львівського Театру І. Новацького вкрадено 12.000 корон. З помешкання д-ра К. Червіньского забрали злодії річи й гроші на суму 12.000 кор.

Ціни золота й срібла. За кільоґрам золота платять сьогодні 30.000 к. Коли зміркувати, що ранше з кільоґрама чистого золота чеканено 3.280 к., то ціна золота збільшилася пропорціонально 12 разів; це означає, що золота десятькоронівка вартує після скількости золота більш 100 кор. Це саме діється зі сріблом, якого один кільоґрам коштує 2.516 к. Тому, що з одного кіля чеканено давніше 90 срібних ґульденів, то тепер один срібний ґульден представляє вартість 22 к. 64 сот. Корона, яка важить 5 ґрамів чистого срібла, має вартість 10 к. 20 сот.

Вперед!