◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Товариство наукових викладів ім. Петра Могили уладжує в найблишім часі систематичні наукові курси. Програма, час і місце викладів оголоситься небавом.

"Укр." чи "український"? З кругів наших україністів звертають нам увагу, що в нашім письменстві закралася негарна маніра скорочувати прикметник український-а-е до початкових букв "укр." Для такого скорочування нема ніякої льоґічної причини. Письменність — це не стеноґрафія.

За український університет у Львові. Варшавська "Gazeta Polska" поміщає під повищим наголовком статтю, в якій доказує, що з огляду на загальне добро польської держави належить заснувати український університет у Львові. Якби заснувати український університет в якімсь провінціональнім місточку, то там утворився би центр українського життя небезпечний для польських інтересів. Впрочім польське населення якого небудь східно-галицького місточка, в якім хотілосьби заснувати український університет, протестувалоби проти цего рівно, як Поляки у Львові. В цей спосіб взагалі не можнаби заснувати українського університету, або заснованоби його хіба в якім українськім селі, — пр. в Жабю... А заснування українського університету у східній Галичині лежить так в інтересі Польщі, як і України, які мають створити трівку звязь для оборони перед російською заборчістю. А згоди України ніколи не добудеться, як не заспокоїться їx елєментарного культурного домагання.

"Gazeta Polska" кінчить свої замітки ось як: Львів, який перший розпочав українсько-польську війну, повинен також перший започаткувати згідне культурне життя обох народів. Поляки не повинні жадати, аж побіджені Українці поддауть їм руку до згоди. В цивілізованім світі є звичай, що в двобою двох джентельменів, побідник перший подає руку поконаному — а лише хам брутально копає лежачого на землі противника.

Ці уваги варшавського часопису подаємо як ілюстрацію інтенції варшавських польських демократичних кругів. Завважаємо одначе, що з поглядами й намірами варшавських кругів, зовсім не числяться правлячі польські круги на "kres-ах", які уважають себе тут суверенними панами.

З Українського театру. В четвер 23. жовтня відбудеться в нашім театрі бенефіс капельника Ярослава Барнича. Виставлена буде: "Циганка Аза" (Хата за селом), народня драма в 5 діях зі співами й танцями Ґалясевича і Мілєрової. Треба надіятися, що наша публика, з огляду на ціль вистави, заповнить в четвер театральну салю по береги.

З Товароства "Зоря". В неділю, 19. ц. м., відбулися сходини товариства "Зоря" в ціли відновлення товариського життя між українськими ремісниками, промисловцями і робітниками. По представленню ціли і завдання відновлення товариського руху через тов. Греня, вивязалася широка дискусія про загальні справи. Тов. Кушнір представив теперішне положення, та вказав дорогу, якою ми повинні йти. Вибрано комітет "Кружка" і надано назву "Хорально-драматичний Кружок". Цілю цего Кружка буде уладжувати в товаристві відчити, плекати спів, аматорські вистави та забави. Всі охочі можуть вписуватися в члени "Зорі" і Кружка щоденно вечером від год. 7—9, в льокалі при вул. Вірменській 25.

Нужда у Львові з надходячою зимою здається доведе до катастрофи нещасне населення. На останнім засіданню апровізаційної комісії, яке відбулося в маґістраті 17. ц. м. стверджено цілковиту недостачу всяких середників до життя. Маґазини міської апровізації пусті, нових товарів місто не дістає зовсім. Опалу нема ніякого, бо варшавський уряд призначив для цілої Галичини 1.100 ваґонів вугля місячно, коли саме місто Львів потребує більше чім 2000 ваґонів місячно. Дерева на опал нема.

"Нова Рада" сьогодня не вийшла. В посліднім, недільнім числі заповів видавець цего часопису, що йому самому тяжко видавати часопис і тамже заповів він, що буде приневолений приостановити видавництво. Нотуємо це з днeвникapcького обовязку.

Жертва праці. В арсеналі при вул. Домініканській впав занятий там робітник Йосиф Шмукович так нещасливо на доску, що вистаючий цьвок вбився йому в чашку. Тяжко хорого перевезено до шпиталя.

Зїзд машиністів та палячів галицьких залізниць відбувся в Ряшеві в неділю 12. жовтня ц. р. Ухвалено на ньому цілий ряд домагань до варшавського уряду.

Зрабовані коралі. В листопаді минулого року після уступлення українських військ з Ляшок мурованих і заняття села польськими військами, якийсь умундурований бандит зрабував у селянки Анни Ковальської 10 шнурків француських коралів, вартости 54 тисяч корон. Пошкодована пізнала два шнурки своїх коралів у золотника Ліпи Оренштайна у Львові. Золотник зізнав на поліції, що ці коралі дістала його жінка в замін за золотий бранзолєтовий годинник від "священика", який разом з донькою був у нього.

Арештовані за злодійства залізничі урядники Мрозовскі і Унґегауер — як нам доносять зорґанізовані залізничники — це знані здавна гершти злодійських мальверсацій. Всі дивувалися, коли їм віддано управу маґазинів на головнім двірці. Оба арештовані — це урядники VІІІ. ранґи, золотоковніровці. У надревідента Мрозовского знайдено 23 срібних ложок з фірмою "Zipper", де недавно тому був влом, далі кількадесять шнурів коралів, які теж походять з крадежей, кромі цего цілу паку цьвяхів, елєктричних проводів і т. д. З обома золотоковніровцями вели це "горожанське" ремесло магазинєр Бережнєцкі і відомий Пшестаржевскі.

Вперед!