Справи греко-кат. духовеньства.

З Черновець.

 

В 215 числї ѣла" появила ся допись о. містодекана Шиха, в котрій обговорює справи унії і греко-кат. духовеньства на Буковинї. Цїла та допись основана на правдї, а тілько Bп. автор в своїй дописи не доторкнув періоду Епископства Преосв. д-ра Пелеша, котрий то період для унії в остатнім десятку лїт і для народности рускої був найсвітлїйшим і в плоди найбогатшим.

 

Еп. д-р Пелеш зараз по вступленю на епископску катедру звернув свої очи на унію в Буковинї, бо коли роздїлював реферати дієцезії межи капітульних крилошан і совітників, задержав всї справи буковиньскі виключно для себе і реферував всї справи з великою прихильностію і з таким поспіхом, що президент і совітники краєвого правительства при кождій нагодї виповідали своє подивленє і поважанє для еп. д-ра Пелеша. Той ревний епископ старав ся пізнати стан кождої парохії і кождого душпастиря, попереносив декотрих давних висланих сюда ще пок. о. пралатом Малиновским і обсадив всї душпастирства найлучшими силами. Еп. д-р Пелеш не тілько обіцяв, але й дїлом обіцянку стверджав, бо в часї своєї управи кождому буковиньскому душпастиреви числив лїта служби подвійно, узнавав радо заслуги і охотно надїляв відзнаками, щоби наш клир в повазї не стояв низше від місцевих душпастирів иншого обряда або иншого віроисповіданя. Скоро появили ся звістні апольоґії тутешно гору муньского митрополита, ухибляючі нашому духовеньству, зажадав епископ предложеня их собі, перестудіював их пильно, а потому візвав деканальний уряд, щоби якому талановитому і душпастирскою працею менше обтяженому буковиньскому священикови поручив написати в нїмецкім язицї брошуру, в котрій би ложні инсинуації румуньского митрополита відперти а правду виказати, і обіцяв тую брошуру своїм коштом дати до друку. І власне Вп. о. Иван.... освідчив ся готовим і в протягу десятьох днїв виготовив брошуру "Apologie der ortodoksen gr. orient. Kirehe der Bukowina N. І. u. II. beleuсhtet von einem gr. kath. Seelsorger in der Bukowina", котру eп. д-р Пелеш у Відня своїм коштом видрукував а автора за тую цїнну працю нагородив достоїньством совітника еп. Консисторії. За часів епископату д-ра Пелеша перейшли Раранчане до унії, а еп. Пелеш зараз назначив для них душпастиря, котрого довгій час, поки не виєднав в центральнім правительстві установленя і системізованя душпастиря для Раранча, утримував з власних фондів. Він визичив депутації Раранчан з фонду вдовичого 700 зр. на закупно матеріялу під будову власної церкви і помагав им до тої цїли многими жертвами і трудами. Всї більші відзнаки і узнаня грамотами ординаріятскими одержав клир буковиньскій за часів епископату д-ра Пелеша, а й нинї, коли вже епископ Пелеш засїдає на перемискій катедрі, післав вп. о. Ших свою простору працю в рукописи "Исторія унії на Буковинї" до него, надїючи ся, що тую працю віддасть на свій кошт до друку. Клир буковиньскій згадує до нинї з вдячностію часи епископства Преосв. д-ра Пелеша, бо той оцїняв достойно тяжке і незавидне положенє буковиньского клира і всїми способами помагав єму, тяжку єго задачу сповняти.

 

Тих кілька уваг прошу приймити і помістити в "Дѣлї" яко доповненє дописи мого Вп. товариша о. містодекана Шиха пароха з Сучави.

 

К. Кастецкій, декан буковиньскій.

 

Дѣло

11.10.1894

До теми