◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Вчорашній Ювилей. Ювилей двайцятиліття епископування Високопреосвященого Ексц. Митрополита Шептицького був незвичайним обходом. Він знаменувався якоюсь сердечністю і солідарністю усіх верстов нашої суспільности. Службу Божу правили оба наші епископи-суфраґани Митрополита Преосвященні др. Хомишин і др. Коциловський при асисті численного духовенства. Митрополит сидів в мантії на троні. Польских епископів не було. Вони не взяли участи в сім ювилею. Прикінци Служби Божої промовив о. канонік Куницький на тему "Ти наш", відтак відспівано "Тебе Бога Хвалим". Церков була повніська людей. Ми бачили навіть православних священників, з котрих один прибув з Поділля.

О год. 12 благословив Владика з балькону своєї палати а за кілька хвиль явилися депутації від усіх Товариств. Сеніор львівської громади радник Олександер Барвіньский промовив щиро в імени усіх товариств і закінчив "Най жіє!" що присутні трикратно повторили. Від так промовив ювилят а в кінци Преосвящений Хомишин. Промови ті були виразом крайно тяжкого положення нашої церкви, її переслідування а всі присутні відчували що всі солідарні, сильні духом і що ніяка ворожа сила не зломить тої твердині обряду і національности. Всі відчували нечуванні удари які спали в останніх двох днях а це знесення духовного семинаря і конфіскату навіть посланія нашого епископату. Та все дарма! Нещастя, переслідування роблять з людей великанів... Вони виховують народ і будять в нього почуття чести, ідейність і характерність.

Вечером о год. 7. явився Ювилят на концерті уладженім в Його честь, в битком наповненій сали "Народного Дому". Публика привитала Ювилята оплесками а відтак почалися продукції під управою проф. о. Цуркевича і інжінєра Вінцковського.

Програма концерту була змісту духовного, виконання добрі. Велику вдячність винна публика обом цим диріґентам, яких гарні композиції зєднали собі симпатії між присутних, а між ними й обох епископів. Піднести належить й обставину, що оба ці композитори-діріґенти зуміли в так короткім часі зладити так гарний концерт.

Загальне вражіння цього ювилейного обходу було таке, що єдність цілої суспільности й одна чисто народна орієнатція саме в наслідок переслідувань церкви незвичайно скріпила наші хмагання. Горі імієм серця!

Вертають часи 18 століття! В тямці усіх наших патріотів остає горде "посланіє" Розвадовського, в якім закидав Митрополитови, що не хоче вжити свойого впливу на підчинене йому духовенство. Рівночасно однак не вільно було зноситись Митрополитови з цим духовенством.

Коли тепер епископат наш видав пастирський лист, то його сконфіскували. Вертають мабуть часи 18-ого століття, коли то нашу церков в Польщі страшенно понижували і переслідували. Так, але той час скінчився поділом Польщі. Була анархія. Те саме діється і тепер. Навіть Йосиф II. нe конфіскував епископских посланій! [Підкреслений текст — те, що видалила цензура. — Z.]

Лікарі Українці не можуть їздити до хорих. По всіх кутках українських теріторій окупованих Поляками poзпаношилися ріжні хвороби, які десятікують наш вимучений бідний народ. Але найбільше хорує людей в околиці Берестя, знищеній цілковито. В Бересті є лікарі Українці, що ще за німецької окупації рятували людей. Так щож Поляки не знають їм перепусти до села. Лікар д-р Василь Дмитріюк місцевий родом з с. Костомолоти пов. Біла, вже кілька раз старався про перепустку, та не може одержати. А він є добрий лікар і люде його знають.

Нова Рада