◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Оперативний звіт Штабу Головного Отамана з дня 20. вересня 1919. Боі під Житоміром продовжуються. На Новгород Волинському напрямку наші частини мусіли перед переважаючими більшовицькими силами відійти за ріку Случ. На прочих відтинках без змін. Отаман Кватирмайстер Курманович, ґен. чет. в. р.

Оперативний звіт Штабу Головного Отамана з дня 21. вересня 1919. В околиці Затиша, Любашівки і Попельні прийшло до сутичок з добровольцями. Під сильним большевицьким наступом наші частини опустили Новгород-Волинський. Під Житоміром уперті боі продовжуються. Отаман Кватирмайстер Курманович, ґен. чет. в. р.

Розстріл Лабенського. Перед вступом українських військ до Київа більшовицька "чрезвичайка" розстріляла б. редактора львівської "Прикарпатської Pуcи".

Полева почта Галицької Армії. З вересня отворено новозорґанізовану полеву почту Галицької Армії для листового руху. Почтовою сітю обняті всі галицькі фронтові частини, всі команди і цілий етап. Робляться заходи в справі посилання почти також за кордон, головно в Галичину. В експедиції Міністерства преси і пропаганди може НКГА мати відпоручника, який висилавби інформаційну літературу прямо до поодиноких частин, бо посилка етапами до всяких команд незвичайно проволікає її доставу. Наддніпрянська Армія моглаб командувати від себе почтовий відділ на практику і завести й у себе почтову комунікацію.

На увагу галицьким і буковинським біженцям. В четвер 25 вересня відбудуться в городі дому, де міститься Галицьке Міністерство, о 3 год. по пол. загальні збори галицьких і буковинських біженців в справі ліквідації Галицького Міністерства і вибору комітету для опіки над біженцями.

Нарада Членів Всеукраїнського Трудового Конґресу і представників українських і неукраїнських політичних партій, як і громадянських та професійних орґанізацій, зібравшися дня 17 вересня 1919 ухвалила слідуючі резолюції:

1. Зваживши теперішне політичне становище як і дійсну конечність і потребу сконсолідування всіх творчих сил УНР., що стоять на ґрунті української державности і на демократичній плятформі з одного боку, а знова, що бажаним є впровадити управильнення пляномірного будівництва Держави з другого боку, нарада вітає й уважає першою необхідністю думку негайного скликання Передпарляменту УHP.

2. Нарада ставить домагання, щоб цей Передпарлямент був тілом і тимчасово-законодавчим і контрольним та зєднав у собі без виїмку всі слої нашої суспільности, які стоять на ґрунті української державности і визнають демократичний прінціп.

3. Зважаючи на те, що майбутній Передпарлямент є спадкоємцем функцій Всеукраїнського Трудового Конґресу, досі нерозвязаного, і щоби не істнували паралєльно дві подібні інституції, Президія і Комісії Трудового Конґресу повинні увійти в Передпарлямент як рівноправні його члени.

4. Не узурпуючи права майбутнього Парляменту і Трудового Конґреса, Передпарлямент мусить істнувати до скликання Парляменту, або сесії Трудового Конґресу. (Підписи.)

Обовязок здоровлення. Зверхною ознакою кождого дисціплінованого війська є між иншими обовязкове введення здоровлення (привітання) старших молодшими. Цю постанову містить і новозатверджений "статут внутрішної служби точка 25, 26, 32 і 50. 25 точка: "Всі без винятку військового служачі при взаємній зустрічі повинні оден одного привитати. Першим завше вітає молодший. Т. 26. Взаємне привітання визначається так: а) як що шапка надіта, піднести до неї руку і тримати її до того часу, поки особа, що її вітають не мине того, хто дає шану, б) як що шапка не надіта, то привітати уклоном, в) як що шапка не надіта і в руках несе що небудь, то тоді вітає уклоном, а як ноша перешкоджує віддати привітання уклоном, повернути голову до особи, яку вітає, г) привітання завжди належить утворювати стоючи, а як хто з привітаємих сидів, то повинен встати, за винятком випадків їзди на автомобілі або файтоні й верхи, коли вітання провадиться сидячи. Т. 32. При частих зустрічах (гулянках, концертах, виставах і т. и.) привітання чиняться тільки при першій зустрічі. Т. 50. Правило вічливости і взаємин військовослужачих обовязкове для всіх без винятку, в якому-б ранзі або стані вони не були, які-б посади вони не займали і в яких би секціях, управліннях, або установах вони не служили, як що вони вбрані в форменний одяг".

Начальник залоги подає ці постанови до загального відома і взиває старших обовязково вимагати здоровлення від молодших. Думаємо, що наше військо зложене головно із синів села, де введений звичаєвий обовязок здоровлення старших молодшими, не буде вважати цього зарядження яке вводить лише загально приняту у всіх арміях форму — якимсь особливим тягарем для себе, але мусить з другого боку наступити: 1) установлення одностайних старшинських і підстаршинських відзнак в Придніпрянській Армії і 2) переведення основної контролі, чи всі старшини є дійсно законними старшинами, аби всяким самозванцям не робити непотрібної чести. Тут помоглоб введення старшинських лєгітимацій зі світлинами (фотоґрафіями). 3) пояснення відзнак, 4) управильнення старшинських ранг, бо у Галичан сотник, що командує полком, остає сотником а в Наддніпрянській Aрмії він полковник, хоч офіціяльно непосунений до цеї ранги. З цего виходять трудности, які доконче треба вирішити, бо інакше старі галицькі полковники, що служили навіть в генеральних штабах мусілиб здоровити наперед своїх бувших хорунжих, які перейшовши до Наддніпрянських частин, займають посади отаманів і т. п., хоч офіціяльно непосунені до тої ранги.

Стрілець