"Нові держави будує війна або насильство в иншій формі... Одначе всяка державна влада мусить опиратися на переконанню народа в іі правности, що прикладається до кождоі форми держави, не виключаючи й абсолютної монархіі". (Єлінек).
Ці думки великого ученого — останнє слово науки про державу. Вони дійсно правдиві й відкривають нам закон творення й закріплювання держав усіх часів і народів. Думки ці не нові. Висказував ix уже частинно Августин і богато инших теоретиків науки про державу. Єлінек провірив ix на основі цілого ряду нових фактів і висказав у такій ляпідарній (короткій) формі.
В цій науці підчеркнено два способи творення держави: зовнішний (насильство) і внутрішній (переконання). Перший спосіб ми сяк-так виконуємо: маємо досить велику й дуже витревалу армію, яка мимо недостачі заосмотрення видержує з безпримірним пожертвуванням всякі труди й невигоди, як може ні одна инша армія на світі. Наша армія здорова й спосібна до розвитку, бо є в ній дисципліна. Вона видержить напір всіх чужинців, а може навіть і своіх шкідників.
Але що робиться у нас, щоб виконати цей другий спосіб будування держави? Де хочби одно видавництво, яке постійно переконувалоб народ, ще тільки украінська влада правний володар украінськоі землі! Де звіти з діяльности наших агітаторів, які в цім дусі переконувалиб народ! Де великі віча народні, на яких бесідники вияснювалиб народові, що таке Украіна, чого вона хоче, чому вона повинна бути самостійна і т. д. Ті, що так голосно говорять про те, "чого хоче народ", — говорять про власні видумки. Бо вони роками не бачать села, а селянина бачать хиба припадком на вулиці міста.
Годі сказати, що у нас нема інтелігентних сил на це, щоб перевести агітацію. Адже в однім міністерстві внутрішніх справ має бути коло 900 урядовців! Хто повірить в це, що для них є робота в цім міністерстві? Девятоі частини ix досить, щоб викликати великий вічевий рух між народом. Треба тільки зробити для них через два тижні виклади й пустити на села.
В "Трудовій Громаді"' з 14. серпня є інтересна допись, з якої довідуємося, що селяне навіть безплатно дають харчі галицькому війську там, де воно рядами віч і промов освідомило ix. А передтим вони й за гроші не хотіли продавати хліба. З цего видко, який важний чинник: переконання народа. І ще одно видно з цего: що до душі украінського народа легко дібратися українському діячеви. Але треба до неі добиратися. І треба робити це постійно, пляново та з запалом. Коли освідомимо народ національно, тоді переконаємося, що він дасть нам і хліб і військо й обоз й амуніцію — словом, поможе нам збудувати державу. Але на це треба праці — і реклями для тоі праці.
Стрілець
21.08.1919