◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Львівскі соціялісти обходили вчера торжество відслоненя памятника Болеслава Червіньского. На площи Castrum о 11-ій годинї зібрала ся партія соціяльно-демократична, а на площи Стрілецкій партія независимих соціялістів. З-відси рушили оба збори в походї улицею Театральною, Галицкою і Бернардиньскою на Личаківске кладовище. Депутації соціялістичних корпорацій і товариств несли вінцї з дубового листя з червоними лентами і відповідними написами. На кладовищи промовив над гробом Желяшкевич а відтак Маньковскій. Відтак при співі піснї "Червоний прапор" зложено на могилї около 20 вінцїв. — Памятник уставлений коштом і заходом комітету соціялістів представляє ся досить гарно. Єсть се обелиск з пісківця, що стоїть на камінній підставі. На обелиску єсть напись: "Болеславови Червіньскому, творцеви піснї "Червоний прапор", партія соціяльно-демократична".

 

Руска Бесїда в Перемишли з днем 6. н. ст. серпня с. р. перенесла ся на нове мешканє до каменицї п. Пискора в Ринку [н-р 67. при камінних сходах]. Льокаль Бесїди находить ся на І-ім поверсї і складає ся з чотирох просторих красних комнат а дві з них виходять фронтом на Ринок. Нове мешканє виглядає дуже гарно і стає новим доказом поступу перемиских Русинів, котрі за двацять пять лїт прийшли вже до того, що займають перворядний льокаль в містї. Хто тямить тоті клїточки під н-ром 2-им на долї, то й поглянувши на нинїшні сальони Бесїди, мусить зрадїти, що по тілько злиднях удало ся нам розвинутись так гарно. Підношу се для того, бо в грудни с. р. припадає як-раз двацять і пять лїт заложеня Рускої Бесїди в Перемишли. Ювілей той має обійти ся величаво. Головним иніціятором до заснованя Бесїди в Перемишли був молодий авскультант Лев Шехович, котрий повернувши з Відня кинув ся з молодечим жаром між тогдїшню Русь перемиску — а заходи єго не були даремні, бо в короткім часї, хоч не без трудностей, Бесїда завязала ся. Оснуватель єї, недавно ось именований совітником судовим, глядить з вдоволенєм на своє дїло, що так красно за двацять і пять лїт розвинуло ся. Русь перемиска при ювілейнім обходї истнованя Бесїди певно належито почтить заслуженого і дїяльного патріота сов. Льва Шеховича, котрого имя займає почетне місце в лїтописи Бесїди перемискої. — О тій Бесїдї, о єї дїяльности і розвитку напишу опісля де-що ширше, a поки-що няй вистане отся згадка. Добре би було, щоби бувші члени Бесїди зволили ласкаво списати видїлови все те, що им з их часів звістне, а з так зібраного матеріялу можна-б уложити цїкаву монографію. — а.

 

Видїл товариства "Родина" в Коломиї подає до відомости Вп. членів, що з днем 12 н. ст. серпня льокаль "Родини" перенесено до ратуша [побіч салї на другім поверсї].

 

Теорія а практика. З провінції пишуть нам: Впало нам в око, що з окінчивших сего року богословів два т. зв. "римляне", с. є ті, що в Римі розпочали богословскі студії, перші... впрягли ся в солодке иго супружества...

 

Памятковий медаль львівскої вистави. Львівскій золотник Домбровскій порозумівши ся з золотником Емилем Шварцом у Відни, вибив там памятковий медаль з нагоди львівскої вистави. Медаль величини корони мав з одної сторони герб Польщі, а з другої погрудє Костюшка і напись: Boze zbaw Polskę. Віденьска прокураторія добачила в тих словах злочин забуреня публичного спокою (§.65.) і сконфіскувала першій наклад, около 200 штук, сего медалю. Віденьскій суд краєвий вироком з дня 22 червня ч. 32.926, а апеляційний суд вироком з дня 9 липня с. р. ч. 35.797 затвердив конфіскату і приказав знищити забрані медалї. — Kurjer-ови Lwowsk-ому, що принїс сю вість, не подобають ся очевидно ті зарядженя віденьских судів, бо підносить, що у Львові грають войскові музики публично: Jeszcze Polska nie zginęła.

 

Вояцкій дотеп. З Перемишля пишуть нам: Вояки одного полку ужили супротив строгости свого підполковника ось такого дотепу: Одної ночи липневої написали до него лист, що зачинав ся словами: "Du bist nicht mein Sohn" а в дальшім текстї містив капуциньску проповідь, видтак взяли з каплицї при улици Святояньский фіґуру св. Яна, занесли єї до своєї касарнї, а тут встромили св. Янови в руки згаданий лист і поставили на "гофі". Яке-ж було на другій день зачудуванє в цїлій касарни, коли постережено святого гостя з листом до пана підполковника! Цїла инспекційна машинерія пустилась в рух і не минуло двох годин, а п. підполковник дістав до рук власних лист, ну і — як кажуть — дотеп той мав дуже єго забавити. Що там опісля стало ся, не знати, впрочім то вже й не наша річ в те мішати ся, але вояцкій дотеп сей курсує по Перемишли і єсть предметом веселої товарискої дискусії.

 

Дрібні вісти. Львівскі маґістри фармації внесли до маґістрату просьбу о помноженє аптик у Львові. — З Будзанова доносять, що там дерева, котрі з початку липня обдер град з листя, тепер знов зазеленїли і зацвили.

 

Дѣло

 

13.08.1894

До теми