◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Похорон посла о. Николая Сїчиньского відбув ся вчера в Стопчатові від рана до години 12½ з полудня. В похоронї взяло участь близько 30 священиків, родина близша і дальша [вдова з осьмеро дїтьми, шістьма дївчатами і двома хлопцями, брат о. Амвросій і сестра з мужем своїм о. Н. Темницким], посли д-р Савчак яко делєґат видїлу краєвого і д-р Т. Окуневскій, з Коломиї староста п. Баньковскій, адв. Ильницкій, сов. Т. Заячківскій, д-р Кульчицкій, з Печенїжина нотар п. Шайб і др. Чин похорону відслужив Вп. о декан Тимяк з Шешор. В церкві проповідь виголосив о. Савула а над могилою о. Каргут. Потім в имени власнім, клюбу соймового і краю промовив д-р Савчак а опісля д-р Окуневскій. Роспука огортала всїх участників похорону з одної сторони за заслуженим покійником, котрий ще міг богато доброго зробити для Руси а з другої сторони на вид бідної вдови з осьмеро дїточками [з котрих найстарша дївчина числить 16 лїт].

Рускій народний театр загостить незабаром — як ми свого часу доносили — до Львова і буде давати представленя в лїтнім будинку польского театру. Дирекція польского театру згодила ся вже віднаймати згаданий будинок театрови рускому в трех днях кождого тиждня.

П. Лопатиньска, звістна артиска руского театру, виступає в понедїлок дня 13 н. ст. серпня на сценї польского театру у Львові яко дебютантка в штуцї "Пташник з Тиролю".

Тайна праса друкарска. З Тернополя телєґрафують до Neue fr. Presse: Ученика ґімназіяльного Іосифа Шельонґа, у котрого найдено перед місяцем тайну прасу друкарску, увязнено оногди. В тій самій справі відбули ся дня 9 н. ст. серпня поліційні ревізії в трех домах.

Нещастна пригода. Вчера о 1-ій годинї з полудня завалило ся руштованє при будуючім ся судовім будинку у Львові. Разом з руштованєм упало з висоти другого поверха на землю чотирох робітників. Одного схоплено в воздусї, два другі потерпіли лекші ушкодженя, а четвертого, 23-лїтного Володмслава Орлася, привалив тяжкій камінь і поломив єму ребра та ноги. Причиною сего нещастя була лиха і слаба будова руштованя та надмірне обтяженє єго камінєм та цеглою. Вина паде тут на заряд будови!

Чудо. З Бялої пишуть про таку пригоду: В селї Щирк під Бялою розпустило двоє дїтей [одна 8-лїтна а друга 11-лїтна дївчина] поголоску, що видїли вечером на одном конарі дерева Матїр Божу. На сю вість зійшло ся досить селян на вказанім місци, стерегли дерево день і ніч та розслїджували, чи поголоска правдива. Одні казали, що бачили також Матїр Божу, а коли священик не хотїв повірити в се оповіданє і старав ся людей відвести від паломництва до дерева, обжалували єго селяне в консисторі а рівночасно стали сходити ся до Щирка товпи доохрестних людей. Староство боячи ся занесеня холєри, [що день прибувало й по 2000 осіб] заборонило дальше паломництво а обоє дїтей віддало під лїкарскій нагляд.

Нову орхестру зорґанізував у Львові кружок тутешних міщан з ремісничої молодежи, котра учила ся гри на музичних инструментах в часї 4 місяцїв. Члени орхестри будуть збирати ся кождого дня на вправи по своїх фахових занятях, а в нагороду за трачений час в орхестрі будуть мати побічні зарібки.

Прогулька Мадярів до Львова приспішена і они замість в середу 15 н. ст. серпня прибудуть вже в понедїлок дня 13 н. ст. серпня. Приспішенє пійшло з-відси, що Мадяри не поїдуть — як перше хотїли — на Краків, а просто до Львова. Польскі ґазети заповідають світле принятє Мадярам в столици Галичини.

Нове робітниче товариство Sztandar завязало ся у Львові і відбуло оногди перші загальні збори. Задача товариства єсть подавати робітникам безплатно правну поміч, пораду в відносинах робітників до адміністраційних властей, подавати безплатну лїкарску поміч і удїляти запомоги. Крім того займило ся нове товариство зорґанізованєм безплатного бюра працї. Головою товариства вибрано Іос. Данилюка, а єго заступником Володисл. Стуркова.

Дрібні вісти. Рада громадска в Буківску надала одноголосно почетне горожаньство Фел. Гнївошеви, маршалкови сяніцкої ради повітової. — В Отинії вибраний бурмістром почтмайстер Ґінда. — Дня 18 н. ст. серпня с. р. відбуде ся в Бохни вінчанє п. Кипріяна Цїпановского, урядника зелїзничого з Ланьцута, з панною Вандою Ивельскою. — Дня 7 н. ст. серпня відобрав собі житє маляр Иван Бобрик.

Дѣло