◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Вчерашне число "Дѣла" сконфіскувала ц. к. прокураторія за замітку про холєру у Львові.

На фундаменти "Народного Дому" в Коломиї звезено вже двацять і кілька метричних сяжнїв каміня. Достава того каміня відбуває ся дуже поволи, бо за доставу метричного сяга каміня платить ся 22 зр., хоч сам камінь коштує лише 5 зр. 50 кр. В Шешорах стоять уже роки два метричні латри лупаного каміня, а годї перевезти єго до Коломиї за заплату 20 зр. від латра.

Преосв. епископ Юліян Куїловскій повернув сими днями до Станиславова. Мимо тяжкої недуги виглядає добре, забавить в Станиславові аж до приїзду цїсаря, виїде на єго повитанє до Львова, а відтак на дальше лїченє за границю.

Варстат виробів деревних в Коломиї, що истнував там доси при "Гуцульскій Спілцї" і був субвенціонований з фондів краєвих, замкнено дня 28 н. ст. липня с. р. Кільком ученикам дано свідоцтво скінченя практики, а прочих розпущено в надїї, що они по вакаціях вступлять до школи промислу деревляного, котра буде отворена 1 н. ст. жовтня с. р. До тої школи — як відомо — именовано вже сили учительскі [з Закопаного] а на уміщенє єї винаймив коломийскій маґістрат першій і другій поверх дому пок. Теодора Білоуса.

Заповіданий приїзд Чехів на виставу львівску відкликано в Празї — як показало ся опісля — не за-для холєри [так мотивовано], але з иншої причини. Сего вже нинї не таять і самі старо-ческі дневники. Властива причина була тая, що аранжери їзди не могли зібрати на стілько охочах, щоби прибути до Львова в числї поважнім. Оно й не диво, коли взяти на увагу коаліцію поляків з Нїмцями против интересів ческого народу. "Politik", орґан Ріґера, не тратить ще надїї, що може таки удасть ся ще зібрати якесь значнїйше число Чехів до спільної їзди на виставу львівску. Але тепер справа буде ще труднїйша, бо оден дневник польскій [Przegląd] висказав просто утїху з того, що Чехи не приїдуть, бо приїзд их був би для Поляків немилий ["треба би — каже — погорду для Чехів маскувати приязностію"]; впрочім Чехи, приїхавши в 1892 р. на зїзд сокільскій до Львова, ишли межи Русинів і интриґували против Поляків...

Мадяри на виставі. Вчера о 2½ годинї з полудня приїхали до Львова звичайним поїздом на Лавочне і Стрий в трех сальонових ваґонах: Презідент угорских міністрів Векерлє з сином, міністер торговлї Люкач і міністер для Хорватії Іосипович та кількох урядників міністеріяльних і редактори: Ґаяр від Nemzet-a, Береній від Budap Hirlap та Бродій від Magyar Hirlap; всїх гостей було 12. На двірци повитав мадярских достойників директор вистави д-р Мархвицкій. З двірця заїхали Мадяри до готелю "Имперіяль", з-відки міністер Векерлє в товаристві д-ра Ковача, директора угорского віддїлу на виставі, поїхав до маршалка кн. Сангушка і ґр. Стан. Баденього і віддав свої білєти візитові. Відтак поїхали всї гостї на виставу і тут повитав их при входї именем виставової дирекції ґр. Стан. Бадені. По повитаню оглянули Мадяри павільон промисловий, мавзолєй Матейка, павільон штуки, Рацлавицї і павільони ґр. Потоцкого. Обід зїли в францускій реставрації і около 11-ої години відїхали до міста. — Нинї мали угорскі гостї оглянути місто, а відтак на виставі дїл етноґрафічний, рускій павільон, павільон працї женщин і т. ин. Обід для гостей дає ґр. Стан. Бадені в францускій реставрації. О 7¾ годинї вечером відїзджають Мадяри поїздом на Лавочне назад до Угорщини.

Міст на Прутї в Заболотові уже готовий. Збудований він з мягкого дерева на мурованих філярах. Гребля до того моста висипана з шутру, то трудно, щоби она видержала розгукані филї Прута.

Зїзди у Львові. Для заснованя першого "Товариства взаїмної помочи галицкої сторожі скарбової" на основах взаїмної ощадности і асекурації, зїхало ся оногди 97 урядників різних степенїв тої-ж сторожі і відбуло першу нараду в сали Frohsina-a. Збори відкрив старшій комісар Малиновскій в имени комітету, що займає ся орґанізацією того товариства. Збори рішили вибрати до видїлу товариства по трех відпоручників з кождого скарбового округа, а то: урядника, респіцієнта і надстражника. Відтак відчитав предсїдатель статут товариства, над котрим розвинула ся широка дискусія. Наради зїзду мають тревати три днї т. є. 6, 7 і 8 н. ст. серпня. — В сали хемічної лябораторії львівскої політехніки відбуває ся другій зїзд, именно: загальні збори товариства галицких горальників. По овації, яку устроєно предсїдателеви товариства п. Казим. Гординьскому, професорови висшої школи рільничої в Дублянах, з причини єго 30-лїтної учительскої дїяльности наступило справозданє зі стану товариства, з котрого дізнали ся участники, що товариство числить 203 членів і що касовий оборот представляє в доходах 873 зр., а в розходах 824 зр. По удїленю абсолюторії видїлови виголосив проф. Гординьскій відчит, а відтак удали ся всї участники на виставу. Наради тревали до вчера і скінчили ся вечером бенкетом в реставрації Бачиньского. — Також і мельники устроїли свій окремий зїзд. Зїхало ся досить участників. По привитаню зібраних презідентом Львова п. Мохнацким, розпочали ся вчера о 10-ій годинї перед полуднем в ратушевій сали наради зїзду.

Дневник міністерства судівництва оголошує статистичні дані, що відносять ся до молодежи віддаючій ся правничо-судовим студіям в Австрії. І так: в цїлій монархії було 1893 року 388 судових кандидатів, 1852 адвокатских кандидатів і 683 нотаріяльних, разом 2923. З того припадало на західну Галичину судових кандидатів 26, адвокатских 164, нотаріяльних 83, разом 273; на всхідну Галичину припадало судових кандидатів 35, адвокатских 282, нотаріяльних 143, разом 460 (о 20 менше як 1892 року); на Буковинї було судових кандидатів 15, адвокатских 47, нотаріяльних 19, разом 81. — Испит зложило в цїлій монархії судових кандидатів 153 (11 з відзначенєм, 8 репробовано), з чого в західній Галичинї 18 а у всхідній Галичинї і Буковинї 19; з адвокатских кандидатів зложило пепит в цїлій державі 234, в західній Галичинї 26, а у всхідній 24; вкінци з нотаріяльних кандидатів зложило испит в цїлій державі 43, а з того в західній Галичині 4 а у всхідній 7.

Зміна власности. Село Угерцї коло Лїська купили Иван і Анг. Вербицкі від дотеперішної властительки Анни Свєйковскої за 120.000 зр. — Копальню нафти в Ваньковій продав Іос. Віктор одній анґлійскій спілцї за 300.000 зр.

Огнї. В Підгайцях повстав дня 5 н. ст. серпня грізьний огонь в тамошнім броварі від котрого займив ся сусїдний дім мешкальний і стайня. Огонь загашено о 7-ій годинї вечером.

Комітет партії соціяльно-демократичної у Львові видав сими днями відозву, в котрій доносить, що від 12 до 16 н. ст. серпня має відбути ся у Львові зїзд сеї партії. В проґраму зїзду входить між иншими маніфестація, яка відбуде ся в честь пок. Болеслава Червеньского, що переложив на польскій язик француску пісню, соціалістичну Le drapeau rouge. В тій цїли наміряє комітет устроїти в недїлю дня 12 н. ст. серпня похід з ринку на кладовище Личаківске, де лежить Червеньскій і відслонити там памятник для него. Пополудни має відбути ся забава людова, відтак на другій день в понедїлок дня 13 н. ст. серпня о 7-ій годинї вечером будуть збори, а в середу дня 15 н. ст. серпня громадне звидженє вистави. Відозва кінчить ся окликом: "Нехай живе міжнародна соціяльна демократія! Нехай живе робітнича солідарність!"

Дрібні вісти. Посол і член краєвої ради шкільної Ол. Барвіньскій виїхав до Карльсбаду. — В Бродах відбудуть ся дня 3 н. ст. вересня заг. збори філії общ. им. Качковского в сали товариства музичного; на порядку дневнім стоїть між иншим справа будови власного дому філії; по зборах о 5 годинї товариство "Читальня" дасть аматорске представленє ["Капраль Тимко"]. — Нїмецкій університет в Галї, славний колись з ревного розширюваня лютераньства обходив сими днями тристалїтний ювілей истнованя. До 1810 року був сей університет першим в Нїмеччинї, аж Берлин відобрав єму провід. — У Відни помер Ришард Бухта маляр і звістний в Нїмеччинї подорожник африканьскій в 49-тім роцї житя. — В Карльсбадї кинув ся з третого поверха Иван Маєрановскій, окінчений аґроном, син станиславівского адвоката, і до трех днїв помер. — Оногди підрізав собі горло в намірі самоубійчім Михайло Ґ. стражник акцизний у Львові, але скалїченому не грозить нїяка поважнїйша небезпечність.

Дѣло