◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Рескриптом з дня 11 липня 1894 ч. 2406 ц. к. міністерство справ внутрішних удїлило товариству ґімнастичному "Сокіл" у Львові позволеня збирати складки добровільні в Галичинї і Буковинї на будову власного дому під услівєм, що особи займаючі ся збиранєм тих складок будуть заосмотрені в цертіфікати зарядом товариша виставлені і ц. к. Дирекцією поліції у Львові, взглядно Презідією ц. к. правительства краєвого в Чернівцях корамізовані. Bп. Земляки, котрі хотїли би заняти ся збиранєм складок, зволять порозуміти ся з справником товариства п. Володимиром Лаврівским в хатї товариства [улиця Підвалє ч. 7] або в книгарни Ставропигійскій [улиця Руска ч. 3].

Архикнязь Вільгельм, наймолодшій син архикнязя Кароля, витязя з-під Асперн, упокоїв ся вчера скоропостижно в Баденї під Віднем. Про причину смерти телєґрафують з Відня: Архикнязь, що перебував в своїй палатї в Баденї, виїхав, — як кождого дня, — около 9-ої години рано верхом на прогульку. В тім надійшов віз отвертого елєктричного трамваю. Архикнязь, що хотїв призвичаїти коня до виду елєктричного поїзду повернув єго над самі шини. Кінь став дуба, їздець піднїс ся на стременах, щоби єго стягнути, але в тій хвили упав на землю і ударив головою о камінє. Кров бухнула устами і архикнязь стратив свідомість. Переходячій тамтуди капітан, при помочи двох кельнерів, занїс раненого до реставрації, де зараз зроблено на рану оклади з леду, коли тимчасом другій офіцир поїхав до палати по архикняжну Єлисавету. До хвили зявили ся і лїкарі. Архикнязь по кількох мінутах прийшов до свідомости і єго перенесено до палати. Лїкарі пізнали, що єго стан безнадїйний, однако зателєґрафовано до Відня по проф. Вайнлєхнера. Рівночасно післано по священика і архикнязь приймив св. Дари. Около четвертої години прибули архикнязї Кароль Людвик, Отто і Фридрих. О четвертій годинї зажадав архикнязь, щоби скликано службу і попращав ся з нею а о 5½ закінчив житє.

Огнї. В ночи з 26 на 27 н. ст. липня вибух огонь в косівскій пропінації і знищив в короткім часї 53 жидівских хат від ринку по-над ріку до пістиньскої дороги, з котрих 26 було обезпечених. Шкода виносить що найменше 75.000 зр.

Проґрама цїсарскої подорожи до Львова для огляненя краєвої вистави вже затверджена. Після сеї проґрами забавить цїсар у Львові чотири днї, від 7 до 10 н. ст. вересня включно. Дня 7 вересня вечером буде на равтї у презеса вистави кн. Адама Сапіги; дня 8 вечером на равтї в будинку соймовім у маршалка краєвого; дня 9 вечером на виставі краєвій, — всї узгіря довкола міста мають бути тогдї освітлені; дня 10 вечером буде цїсар в ратуши на равтї, якій устроює міска рада. Крім вечера дня 9 вересня огляне цїсар також в инших днях краєву виставу.

Нїмецкій консулят для Галичини і Буковини має незабавом отворити ся у Львові. З тої причини віднїс ся міністер торговлї до берлиньских корпорацій купецких з просьбою, щоби єму донесли, чи звязь з Галичиною і Буковиною досить велика, аби оплатило ся заложити на улекшенє єї осібний консулят.

Зміна власности. Томислав Розвадовскій, посол на сойм краєвий і до ради державної, продав сими днями свої добра Ощів і Гонятин в ґубернії люблиньскій за 92.000 рублїв.

Дрібні вісти. Wiener Ztg. оповістила санкціонований закон, після котрого одержує погорівшій недавно Новий Санч державну підмогу в висотї 200.000 зр. — В Дрогобичи опорожнена посада секундаря при тамошнім шпитали з платнею 300 зр., а з речинцем до 5 н. ст. серпня. — В Вербянах, яворівского повіта, ударив грім в хату лїсничого Казимира Домбровского і убив єго. Убитий лишив жінку і 3 дїтей. — Дня 7 н. ст. серпня відбуде ся в Бігалях, повіта ярославского весїлє п. Илярія Паньковского, укінченого богослова, з панною Яромирою Соболтівною, дочкою священика з Липовицї. — В Бернї моравскім помер тамошний бурмістр д-р Ґустав Вінтерголєр. — В Стасинї під Коломиєю помер дня 24 н. ст. липня Маріян Чайковскій, властитель того села в 46-ім роцї житя. —В Станиславові заведено сїть державних телєфонів.

Дѣло