◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Рускій народний театр переїздить з Бурштина до Рогатина дня 30 н. ст. липня на вісїм представлень в сали Касина міского. Представленя відбудуть ся в такім порядку: в середу 1-го н. ст. серпня "Ой не ходи Грицю та на вечерницї" драма Старицкого і Александрова; в четвер 2-ого "Барон циганьскій" оперета Стравса; в суботу 4-ого "Вихованець" народна оперета Янчука; в недїлю 5-ого "Украдене щастє" драма д-ра Ив. Франка; ві второк 7-ого "Пташник з Тиролю" оперета; в четвер 9-ого "Нещасне коханє" народна драма; в суботу 11-ого "Перехитрили" оперета М. Кропивницкого; в недїлю 12-ого "Рябина" комедія д-pa Ив. Франка. — Як в Бурштинї, так і в Рогатинї завязав ся комітет, зложений з пп. о. В. Чировского, адвоката д-ра Маньковского і п. А. Витковицкого [начальника складу "Народної Торговлї"] і розіслав літоґрафовані відозви [рускі і польскі] з повідомленєм о близькій гостинї театру до Рогатина і з запросинами на представленя. В відозві рускій сказано між иншим: "Вже заздалегідь підпомагаймо наше одиноке драматичне товариство, щоб оно могло колись гідно міститись в святини штуки, на котру тепер з цїлого краю пливуть жертви", а в відозві польскій запрошено приятелїв руского народу, щоби численно загощували на представленя руского театру. Бажати би, щоби заходи комітету увінчали ся як найкрасшим успіхом!

Нова такса для фіякрів львівских на краєву виставу обовязує від недїлї рана. Фіякер однокінний в день буде коштувати 50 кр., в ночи 60 кр., двокінний в день 80 кр., в ночи 90 кр. фіякри більші (на 4 особи) двокінні в день 1 зр., в ночи 1 зр. 10 кр. Однако до воріт парку стрийского полишає ся стара такса.

П. Василь Білецкій, професор рускої ґімназії у Львові, просить нас — для оминеня можливого непорозуміня — зазначити, що він нїколи в Ряшеві не учителював, отже згадка в 147 ч. "Дѣла" про учителя Білецкого в семинарії учительскій в Ряшеві не відносить ся до єго особи.

Третя часова вистава огородництва. В часї від 1 до 10 н. ст. серпня відбуде ся третя часова вистава огородництва, що буде обіймати: 1) вчасні яблока, грушки, сливки, морелї, броскви, вепрани, виннички, малини, черешнї, вишнї; 2) ростини цвитучі і до прикраси з грунту і теплярнї; 3) ростини комнатні; 4) вязанки живих цвітів.

В Страдчи коло Янова відбували передвчера три шкадрони уланів на тамошнім ставі пробу перевоженя кінноти на тратвах, що при сегорічних дівізійних маневрах має відбути ся на великі розміри на ріцї Днїстрі. День перед тим стали улани табором над ставом і переночували під голим небом при досить холоднім воздусї. На другій день розпочала ся проба. На 5 метрів довгій тратві перевожено по 24 людей і тілько ж повних приборів на конї, котрі плили за тратвою привязані до линви. Проба удала ся дуже добре. Пересвідчено ся, що при помочи одної на-борзї зробленої тратви стане цїла шкадрона т. є. 150 коней за пів години в цїлковитім поготівлю на другій сторонї хоч би і дуже широкої ріки. О 5-ій годинї з полудня вернули улани до Львова.

Новий костел Єзуїтів має побудувати ся в Станиславові. Сими дняма відбуло ся посвященє угольного каменя. Чану посвященя довершив місцевий парох латиньскій кс. Кершка.

Самоубійство. В Калуши відобрав собі житє вистрілом з револьвера М. Давід, Фармацевт. Причина самоубійства не звістна.

Реформа валюти зачинає аж тепер входити в житє. Три закони дотикаючі тої справи оголошено урядово. Від сеї хвилї не вільно касам державним видавати ґульденових нот, а ті ноти, що до них напливають, мають відсилати в урядовій дорозї до знищеня. Одноґульденові папери, що тепер находять ся в обізї, представляють суму 60,000.000 зр., а після закона має правительство стягнути державних паперів на 200 міліонів зр., так що ще 140 міліонів стягне ся в пятках і десятках. На місце тих 200 міліонів будуть введені в обіг срібні ґульдени, корони і папери австро-угорского банку. Их вартість мають зложити оба правительства в згаданім банку. Біжучій довг, якій Австрія мусїла затягнути в 1866 роцї без нїякого покритя в сумі 312 міліонів зр., буде тепер в наслїдок сего обороту фінансовою зменшений бодай до половини, а опроцентований довг паперів салінарних зменшить ся рівночасно з 100 на 70 міліонів. Першим проявом валютової реформи буде се, що зникнуть паперові ґульдени; публика привикне звільна до невигідних і тяжких, хоч з огляду санітарного менше небезпечних срібних монет, бо показало ся, що брудні гроші паперові розносять заразини різних недуг. Отже треба буде обходити ся лише коронами, бо по заповідженім стягненю "пяток", буде "десятка" найменшим паперовим грошем. Тій невигодї, як припускають, зарадить правительство в той спосіб, що вже незадовго випустить в обіг папери по 5 і 10 корон. — Як звістно стягають ся тепер також менші монети, именно 20-крейцарові срібні а 4-крейцарові мідяні. Они мають вартість в загальнім обізї лише до кінця грудня с. р., але державні каси мусять их приймати ще до кінця грудня 1895 року. По сїм речинци тратять они вартість і держава не має обовязку вимінювати их. Дотичний закон увійшов в житє вже з днем 1 н. ст. липня.

З віденьского університету. Wiener Ztg. оголошує, що професор політехніки в Градци д-р Фр. Мертене именований звичайним професором матиматики на університетї віденьскім. — Проф. Мертенс, що обіймає катедру, опорожнену в наслїдок смерти Вейра, був довшій час професором матиматики в краківскім університетї.

Дрібні вісти. Як Wiener Allg. Ztg. доносить, відбуде ся сими днями вінчанє бувшого презідента ґенеральної дирекції зелїзниць державних бар. Чедіка з панною Идою Вайсівною настоятелькою еденбургского института виховуючого для дочок офіцирів. — О. Амвросій Поляньскій бувшій катихит ґімназіяльний в Дрогобичи, а тепер священик в Америцї, перебуває тепер у вітця о. Атанасія Поляньского в Яблінцї нижній коло Турки.

Дѣло