◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Театр рускій дасть ще в Бурштинї — як нам пишуть з-відтам — два представленя. Завтра в суботу [на дохід місцевої охотничої сторожи огневої] "Сватанє на Гончарівцї" а в недїлю на пращальне представленє "Нещасне коханє". Комітет, що завязав ся в Бурштинї для підпори рускої сцени, просить і взиває доохрестну публику, щоби на ті два представленя вся прибула, бо дотеперішний досвід показав, що люде з найблизшої околицї [2—3 кільометри] анї разу в театрі не явила ся, коли тимчасом патріоти-священики навіть з Войнилівского [Дорогів, Сівка] радо прибувають з родинами. В недїлю [29-ого липня] по представленю відбуде ся заходом місцевого комітету в честь артисток і артистів нашої сцени вечерок з танцями в сали касиновій. Комітет просить на той вечерок місцеву і замісцеву публику, просить і жвавих наших молодцїв загостити до Бурштина, а всї приятно забавлять ся і сердечному персоналови нашого театру пожелають поводженя і успіхів в дальшій их праци.

Чехи не приїдуть на львівску виставу, а то — як самі кажуть — за-для пануючої в Галичинї холєри. Kurjer Lwowski, що про се доносить, здаєть ся, не вірить, щоби холєра була причиною відложеня ческої прогульки, бо каже, що "дружина ческа зручно використала лише заборони віч селяньских, видані ц. к. старостами в Теребовли і Бережанах, а мотивовані холєрою, що ширить ся в Залїщиках, дуже далеких від Бережан і Теребовлї." — За те вибирає ся кількасот Мадярів до Львова під проводом бурмістра Будапешту і кількох послів.

Ґімназія Франц Іосифа у Львові числила в минувшім шкільнім роцї 26 учителїв для обовязкових предметів і 10 для надобовязкових. Учеників було при кінци шкільного року 511. Всї кляси з виїмкою 2, 4 і 5-ої, складали ся кожда з двох віддїлів. З міста Львова було 210 учеників, з других місцевостей Галичини 258, з Россії 16; після віроисповіданя було: 395 римо-католиків, 63 греко-католиків і 43 жидів.

Трамвай елєктричний у Львові наїхав вчера на віз трамваю кінного на площи Галицкій. Удар був такій сильний, що віз кінний вискочив з шин а візник випав на брук. Однако з їдучих не потерпів нїхто і все скінчило ся лише на малих ушкодженях обох возів і вибитю кількох шиб. На місце випадку збігла ся величезна товпа людей, так що на хвилю комунікація була перервана.

Управильненє платнї урядників. Комісія міністеріяльна, установлена для переведеня управильненя урядничої платнї, приймала за основу своїх нарад внесеня Чедіка і д-ра Промбера. Оба внесеня відносять ся до управильненя плат в ХІ-ій а Х-ій ранзї. Після внесеня Чедіка платня підносилась би що три роки, отже урядники ХІ-ої ранги одержували би 600, 700 і 800 зр., в Х-ій 900 і 1100 зр., або що урядник в тій клясї мав би по 12 лїтах запевнених 1000 зр. Промбер знов предкладає установити в двох згаданих рангах 3 пятилїтні додатки, так що аж по 5 лїтах мав би урядник запевнених 1000 зр.

Пожар костела. В Гаркльовій, коло Ясла, згорів цїлковито костел. Огонь повстав имовірно рано, коли парох вийшов вже з костела. По єго виходї горіло в серединї незамітно до 5-ої годани пополудни, доки хтось з костельної прислуги не прийшов дзвонити на вечірню. Костел був дуже гарної будови, стояв ледви 34 лїт, а в послїдній порі побільшив єго парох і обогатив многими предметами.

Великі розрухи повстали в Жарнові, ґубернії радомскої, в Конґресівцї, при нагодї похоронів осіб, померших на холєру. Товпа кинула ся на грабарів і людей, що супроводили трупи на кладовище, збурила холєричні бараки і випустила з відтам 20 недужих на холєру. Вкінци виступила поліція, ранила кілька осіб і розігнала товпу. Як звістно, лучали ся в Россії вже 1892 року подібні розрухи над Волгою.

Цїни аптик в Галичинї дійшли в послїдних лїтах до незвичайної висоти. Аптика, що перед 15 лїтами коштувала в Кракові або у Львові 12 до 15 тисячів зр. дійшла нинї до цїни 60 до 80 тисячів. В містах провінціональних піднесли ся цїни аптик в тім самім відношеню. З того видко, що в аптикарстві панують нездорові відносини а що реформа тих відносин єсть конечна. Єсли нинї в провінціяльнім містї жадають за аптику 60—70 тисячів, то така аптика мусить приносити відповідний дохід отже найменше 8 до 10 тисячів зр. чистого доходу річно на одну родину. Супротив того було би вказане помноженє аптик в галицких містах. Галичина з 6½ міліонами населеня має всего 200 аптик. Отже аптикарство стало монополем кількадесятьох аптикарів, між тим як богато посивілих маґістрів фармації працює по 20—30 лїт і більше в своїм званю, без нїякої надїї на будучність, тим більше, що аптикарі використовують их сили і за досить низьку платню кажуть им працювати до 16 годин на добу. Розписанє конкурсу на нову аптику належить нинї до дуже рідких річей, не длятого, щоби не було місця на поміщенє нових аптик, але просто за для того, щоби не шкодити богачам-аптикарям. Дивно, що компетентні власти так мало звертають уваги на ти нездорові відносини.

Дрібні вісти. Вчера в полудне прийшов до Львова на постійне перебуванє тернопільскій 15. полк піхоти имени вел. кн. нассавского Адольфа. — Намістник ґр. Бадені вернув з Сїняви до Львова і нині вечером відїздить до Буска.

Дѣло