◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

При доповняючих виборах до ради міскої в Станиславові увійшли до ради слїдуючі Русини яко радні: о. митрат Фацієвич, д-р Конкольняк, сов. Комарницкій, сов. Луцкій і Т. Стахевич, а яко заступниць радного о. д-р Гробельскій. При сїм треба замітити, що партія одна польска викинула д-ра Конкольняка зі своєї лісти кандидатскої в І-ім колї і аґітувала против него. Д-р Конкольняк був до сего часу заступником бурмістра, отже щоб і другій раз — хорони Боже! — не вибрано єго — Русина! — тим достойником, хотїла тота партія вибір єго до ради конечно спинити. Однак не удало ся! Узнаючи совістність, заслуги для міста і правий характер д-ра Конкольняка, всї виборцї-Русини з І-ого кола, жиди і тверезо мислячі Поляки пересадили єго вибір.

Пляни будинку на станиславівску духовну семинарію руску надійшли вже до Станиславова. Будинок має бути двоповерховий з фронтом до улицї Липової і з двома бічними крилами. Хтось подумав би, що певно десь по серединї буде гарненька церковця, так нї! Місце святинї має заступити саля молитви, уміщена — де? — на другім поверсї на кінци одного бічного крила, і то чи не безпосередно за [як показує ся з пляну] за... не хочемо називати. Найимовірнійше обкроєно суму, призначену на будинок семинарійний так, що по збудованю мешкань для питомцїв, для віцеректора, префектів і кухаря — не стало на одвітну церковцю або бодай на каплицю о два або бодай о один поверх висшу від инших комнат. І тут прозирає тая нещастна половинність, коли приходить ся зробити що для Русинів. І тут, на жаль, не видять, що скупість єсть неумістна...

За рускій підпис на рецеписї! З Ярослава пишуть нам: "Дня 17 сего місяць удав ся ученик осьмої кляси ґімназії ярославскої п. Антін О., візваний надстражником скарбовим п. Артуром Бучиц Сас Туряньским до льокалю сторожи скарбової, щоби відобрати своє свідоцтво шкільне пpислане єму з краєвої дирекції скарбової. Застав там респіцієнта п. Левицкого і надстражників пп. Завадского, Ґайдечку і Туряньского. П. Туряньскій вручив єму в присутности всїх висше названих свідоцтво і предложив єму підписати потвердженє дорученя. Очевидно, п. О. яко Русин підписав ся по руски. П. Туряньскій побачивши рускій підпис, почав на пана О. кричати, як він сміє підписувати рецепіс по руски, коли język urzędowy у них польскій і подер рецепіс, а в додатку ще назвав пана О. "москальофілем" і казав єму яко такому виносити ся до Россії. Ба не конець на тім! Респіцієнт звернувши увагу п. Туряньского, що сторонї вільно підписатись на рецепісї по руски, просив п. О. підписатись другій раз, бо віддїл міг би мати неприємности, не посїдаючи потвердженя дорученя. І той підписав ся другій раз по руски. Тогдї п. Туряньскій, сказавши панови О. кілька "красних" слів, оскорбляючих грубо єго честь, ударивши єго пястуком в груди, трутив на ліжко і ще пустив ся до него з наміром побити єго. Щастє, що межи свідками тої сцени був шкільний товариш пана О. з молодших лїт, п. Завадскій, отже той оборонив колишнього свого товариша. Покривджений внїс зараз донесенє до повітової дирекції в Перемишли і жалобу до суду в Ярославі. Цїкава річ, що з того вийде..."

З Бережанщини пишуть нам: Дня 24 с. м. о годинї 3-ій рано надтягнула сильна громовиця над село Потутори а грім убив одного селянина та й спалив два обійстя, наробивши шкоди до 3.000 зр. Одно обійстє було обезпечене в "Днїстрі", однак властитель не викупив поліси і, розумієсь, не має права до відшкодованя.

В Краснім повіта скалатского епідемічний тиф зовсїм не був страшний, як голосять часописи — бо на 1700 мешканцїв умерло там на всї слабости всего 14 осіб від 1 н. ст. мая до 15 н. ст. липня, а з тих всего 5, може 6 осіб умерло на тиф. Помершій лїкар повітовий набрав ся тифу здаєсь в Товстім 25 н. ст. червня. До Красного приїздив він послїдний раз 21 червня а захорував 2 липня а умер 13 липня. Позаяк лїкар повітовий запав на тиф, а приватний лїкар приїздившій раз на тиждень до Красного, донїс о значнім числї хорих, заборонило ц. к. староство пускати в днях 10 а 11 липня відпустових людей а в тих двох днях всюди по селах стояли жандарми й варти і не пускали до Красного нїкого навіть філіяльних парохіян, хотяй за тима интервеніовано телєґрафічно перед відпустом але відповідь, хоч заплачена, не прийшла.

Градова туча навістила дня 13 н. ст. липня охрестність Гусятина а знищила земні плоди цїлковито в громадах Трибухівцях і Вільхівчику а по части в Яблонові, Сухоставі, Копичинцях, Нижбірку новім і старім, Чабарівцї і Гусятинї. Град був так великій, що покалїчив людей і звірята, котрі не вспіли перед ним схоронитись. Вихор зривав дахи, а був такій сильний, що кинув стоячого на граници по россійскій сторонї обєщика до Збруча, де той-же потонув. Шкоди від граду дуже великі, а по більшій части не були обезпечені. Нещастє діймило особливо громади Вільхівчик і Трибухівцї.

Стрийскі новини. Місто Стрий буде мати в короткім часї о дві фабрики більше. Бар. Юліян Бруницкій зі Стрілкова має побудувати паровий тартак на власній території коло зелїзничого моста. Крім того розпочала одна анґлійска компанія будову відливальнї зелїза при улици Кладовищній. — Один жид, посесор, наробив в Стрию перед кількома місяцями богато довгів і утїк сими днями до Арґентини, полишивши родину на Божу ласку. Єгo довги виносять до 20.000 зр. Крім него утїк другій, що одїдичив перед роком по вітци 100.000 зр., але стратив их в різних операціях а залїз в наслїдок того в довги а різні каригідні штуки.

Зловлений убійник. Як звістно убито дня 5 н. ст. липня хлопця з Журавник, що їздив на почту до Курович. Убійника бачено кілька разів на зрабованім кони, а навіть був у своєї жінки в Соловій. Аж дня 12 липня, коли зявив ся в Балучинї під Гнинянами [вже без коня], пізнали єго селяне і відставили до глиняньского суду. Убійник називає ся Хмілевскій і походить зі Солової.

Метеор незвичайної величини і краси бачено при цїлком погіднім і яснім небі в Миличи і охрестности в ночи з четверга на пятницю минувшого тиждня. Він летїв без найменшого шуму, немов спадаюча ракета в напрямі від полудневого всходу на північний захід а мав з першу синьо-червону краску, котра перейшла відтак в блідо жовту. Єго світло було дуже сильне і тягло ся за ним як смуга.

Самоубійства. Нинї в ночи о 3-ій годинї найшов поліціянт на улици Коперника коло палати ґр. Потоцких трупа двацятькількалїтного мужчини. При небіжчику лежав закровавлений штилєт. В кишени найдено картку з написом "Емінович з Кракова" і фотоґрафію молодої дївчини. — Вчера о годині 8¾ вечером кинув ся на площи Марійскій на шини трамваю елєктричного челядник кравецкій Онишевскій в хвили, коли надїздив віз трамваєвий. На щастє удало ся кондукторови задержати віз а присутні прихопили охочого до самоубійства і були би єго добре потурбували, коли-б не поліцай, що вирвав єго з рук обурених людей і відвів на стацію поліційну.

Дрібні вісти. Намістник ґр. Бадені приїхав вчера з Буска до Львова і вечером відїхав до Сїняви де нинї відбуло ся зложенє мощей кн. Володисл. Чарторийского до родинного гробівця.

Дѣло