◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Від заряду наукового варстату для робіт з дерева в Коломиї одержуємо отсе письмо: В днях 16 і 17 с. м. звиджували ученики наукового варстату Гуцульскої Спілки промислової в Коломиї під проводом фахового учителя п. Ив. Біленького виставу краєву у Львові. При нагодї их побуту у Львові заняли ся щиро приміщенєм і угощенєм члени товариства "Зоря", за що Заряд в имени тих учеників складає сим сердечну подяку.

З Дрогобича пишуть нам: В недїлю дня 8 н. ст. липня в Доброгостові в часї литургії недалечко від церкви, взяв ся ц. к. фізик дрогобицкій з другим лїкарем Гафнером [нїби також Поляком] щепити "urzędowo" віспу. По операції в Доброгостові поїхав п. Гафнер форшпаном до Орового в тій самій цїли. Селяне-христіяне задумують вислати депутацію до посла Торосевича, щоби вихлопотав висилку бодай одного місіонера для поученя Вп. панів-"щипарів" о змістї третьої заповіди Божої. Може би вислано якого Єзуїта, от хоч-би кс. Яна Баденього Sоc. Jesu...

Команда львівского (XI.) корпуса войскового оголошує ліцитацію на доставу паші і соломи на підстїлку і до ліжок, потрібну для войск і заведень войскових того ж корпуса в часї від 1 жовтня 1894 до 30 вересня 1895 р. Ліцитації при помочи письменних оферт відбудуть ся: Дня 2 серпня 1894 р. в провіянтовім урядї в Тернополи для стацій Тернопіль, Теребовля і Струсів; дня 6 серпня 1894 р. в провіянтовім урядї в Чернівцях, для стації Чернівцї, Нова Жучка, Радівцї, Сучава і Бояни; дня 7 серпня 1894 р. в провіянтовім урядї в Станиславові для стацій Станиславів, Коломия, Товмач, Монастериска і Чортків; дня 4 серпня 1894 р. в провіянтовім урядї у Львові для стацій Броди, Бережани, Мости великі, Крехів, Рогатин, Золочів і Жовків. Подрібний спис условій можна переглянути в згаданих провіянтових урядах і в повітових староствах.

Жіноча ґімназія у Відни. Як звістно, истнує у Відни вже від двох лїт жіноча ґімназія. Плян науки в тій школї розложений на 6 лїт і має з часом обіймити всї предмети, які подають ся і в мужеских ґімназіях, так, що скінчивши сю гімназію, учениця буде могла слухати університетских викладів. Доси отворено дві кляси гімназіяльні, з початком слїдуючого, шкільного року буде отворена трета кляса. Недавно відбуло ся торжественне замкненє курсу в обох перших клясах. Ходить до них разом 49 учениць, — як на Відень дуже мале число — і то до першої кляси 21, до другої 28 учениць. З тих учениць одержало 12 в першій, а 16 в другій клясї свідоцтво з відзначенєм, а треба було на се великої пильности, щоби одержати такі ноти, бо в тих двох клясах викладає ся тілько, що в трех клясах мужеской ґімназії.

Математично-технічний курс для учителїв народних шкіл був устроєний в школї промисловій у Львові в лїтнім півроцї минувшого року шкільного краєвою радою шкільною, щоби виобразувати фахових учителїв для шкіл видїлових. На курс вписало ся 49 учителїв, з котрих один помер, 4 не скінчили курсу, а 44 піддало ся з початком сего місяця приписаному испитови з математики, рисунків і каліґрафії. З них зложило испит 11 з відзначенєм, 29 з добрим успіхом, а 4 репробовано.

Антісемітска праса у Відни прибирає що-раз більше на силї. Доси виходило чотири щоденні антісемітскі дневники, а то: Vaterland, Reichspost, Ostdeutsсhe Rundschau і Deutsches Volksblatt, тепер прибула до тих чотирох ще й пята щоденна часопись Deutsche Zeitung. Deutsche Zеitung заступала доси напрям ліберальний, то-ж єї перехід до табора антісемітского викликав між віденьскою жидівскою прасою велике пригнобленє. Wiener Allg. Zeitung присвятила сїй подїї вступну статью, в котрій сильно ударяє на бездільність ліберальної партії супротив великого напору антісемітів.

Зїзд ремісників відбуде ся у Львові в днях 12, 13, 14 і 15 н. ст. серпня. В тім зїздї возьме участь около 500 рукодїльників з Відня, Чехії і Морави. З початком місяця вересня відбуде ся зїзд делєґатів повітових кас хорих.

Послїдна сесія ради державної тревала 108 днїв. В тім часї відбуло ся 64 засїдань, що займили 390 годин, або по 6 годин пересїчно на одно засїданє. Бесїд виголошено 811, між ними 384 послами зі славяньскої опозиції, котрих було 76. Посол Вашатий говорив 22 рази, Кайцль 18 разів, Пацак 17, Герольд 6. Перевисшили их пос. Кронаветер, що виголосив 25 бесїд і Люеґер висказавшій 29 промов. Бесїди Кронаветера займили 56 годин часу.

Ревізію траси нової зелїзницї Ясло-Шмигород-Конечна переведено дня 12, 13, 14 і 15 н. ст. липня. Нова зелїзниця буде новим полученєм, найкоротшим і найдогіднїйшим між границею угорскою і россійскою. Довжина зелїзницї з Ясла до Конечної винесла 56 кільометрів, а концесію на єї вибудованє одержали гр. Фр. Потулицкій і д-р Кароль Леваковскій.

Зручний обманець ставав дня 19 н. ст. липня перед судом присяжних в Ряшеві. Єсть се Андрій Колодзей з Вільки соколівскої, кольбушівского повіта, що научивши ся читати і писати, обманював немилосердно мешканцїв згаданого села, анальфабетів. Именно стояв він в порозуміню з громадским писарем, страшив селян письмами нїби зі староства і казав им платити то на kamerulność школи, то за дїтей з першого подружя, то для "кільометра" (ґеометра) і всї зібрані гроші обертав на власну користь. Таким способом вимантив в короткім часї звиж 200 зр. Суд засудив єго на однорічну вязницю. Засуджений має всего 20 лїт.

Панамериканьска зелїзниця. Під такою назвою має бути побудована одна з найбільших зелїзниць на світї, що перетинала би Америку від Канади аж до полудневої границї Арґентини. Всї американьскі держави возьмуть участь в будові сеї зелїзницї і всї сїти зелїзничі кождої держави будуть відтак з нею сполучені, щоби таким способом утворити між всїми американьскими републиками легку комунікацію і посунути наперед гадку сполученя всїх держав Америки в одну великаньску републику. Довжина зелїзницї буде виносити 4.500 анґлійских миль (близько 7.000 кільом.), а будова єї буде коштувати до 150 міліонів долярів. Поміри вже викінчені і там, де тепер найбільшій рух торговельний, приступлять до будови зелїзницї зараз, проча-ж часть шляху викінчить ся постепенно пізнїйше.

Дрібні вісти. В Глинянах утопив ся в часї купели, имовірно в наслїдок серцевого удару, Казим. Новацкій, практикант тамошного уряду податкового. — Державну стідендію на артистичну подорож одержав Роберт Дамер зі Львова, ученик віденьскої академії красних штук.

Дѣло