У Львові, дня 24 н. cт. липня 1894.
Оногди сконстатували ми головно з нагоди заборони віч руских, що від часу заинавґурованя клюбом руским в радї державній т. зв. найновійшого курсу політики дуже сердечно повитаної як колом польским так і міністерством, — доси нїчо не чувати про якій-небудь здобуток тої політики, а натомість проявили ся деякі факти, котрі вказують — коли не на status quo, то радше на погіршенє нїж на пoлїпшeнє долї народу руского під геґемонією польскою на Руси. Нинї знов наведемо кілька поданих нам до відомости фактів, котрі можуть лише пересвідчити кождого незаслїпленого, що на Руси галицкій зовсїм не йде до лїпшого, бо анї правительство анї Поляки справи рускої не беруть на серіо, а хто з Русинів в тім дїлї инакшу має гадку, то хиба має очи, аби не видїв, а уши, аби не чув...
Звістно, що в переговорах з правительством краєвим в роцї 1890 було поставлене зі сторони рускої жаданє, щоби урядників-Русинів не переносити на Мазури а перенесених повернути на Русь, і звістно дальше, що кількох заточників з-першу навіть повернено. Опісля-ж почато знов по трохи кидати Русинів на Мазури, а в остатних часах краєва дирекція фінансова зовсїм уже не має уваги на те, що прецїнь не годилось би кидати Русинів в чужину, а кидає их, кілько хоче. Сими днями кинула туди навіть одного такого, котрий перед кількома роками дістав ся був на Русь на основі переговорів з краєвим правительством з року 1890-ого.
Звістно також, кілько Русини в остатних часах покладали надїї на якесь унормованє справи язика руского в урядах і судах, а однакож все скінчилось на "утраквістичних" орлах на ц. к. староствах. По урядах і судах панує в тім дїлї правдивий хаос, а що найважнїйше — не виповнює ся навіть того, що Русинам признане законами.
То й не диво, що рускі патріоти скрізь по краю сильно невдоволені і огірчені всїм тим, що дїє ся, і дуже дивують ся, на якій підставі деякі політики рускі висказують своє довіріє правительству і замазують фактичний стан на Руси галицкій... В тім дусї пише до нас оден патріот з Перемишля і піддає під осуд тих політиків такі факти зі свого міста:
1) Обіцяла краєва рада шкільна [д-р Бобжиньскій], що як стане в Перемишли новий будинок для ґімназії польскої і рускої, то руска буде відокремлена і буде заименований осібний директор. Краєва рада шкільна мала — як запевнюють — додержати слова і поставила таке внесенє міністерству — так що-ж? — п. міністер-"rodak" внесенє ради шкільної відкинув! Кажуть, що в мотивах подав п. міністер, що треба, аби сойм ухвалив віддїленє руских паралельок від ґімназії, а впрочім треба виждати, аж буде вісїм кляс руских [з сим новим роком буде вже сема]. Дивна річ, що як-раз в справі сеї рускої ґімназії п. міністер пійшов на перекір поглядови пп. Бобжиньского і намістника ґр. Баденього, хоч ґp. Бадені "робив" міністрами нинїшних пп. міністрів-"rodak-ів!" А дальше дивно, чому з польских паралельок роблять ся окремі ґімназії, хотяй би було навіть менше, як сїм кляс!
2) Обіцяв Русинам пан презідент державних зелїзниць, відїзджаючи до Відня, що "все буде, лише спокійно, поволи" — так що-ж? — минуло вже часу споро, а у нас виключно польскі написи по стаціях як були так і є, і нїкому не снить ся змінити их, ба навіть нові дають ся виключно польскі. Давнїйше — за презідентури бар. Чедика — принимали тут бодай рускі фрахти; тепер же — за презідентури п. Билиньского мало вийти "rozporządzenie", після котрого руских фрахтів не приймають. Аби не сказано, що говоримо голословно, без наведеня фактів, то наведемо, що не принято руских фрахтів від крил. Чеховича, директора Цеглиньского, адвоката Кормоша і від других, а дотичний урядник, опісля-ж і сам начальник заслонювали ся таким "rozporządzeniem"...
3) Навіть ц. к. суди не вільні від якогось впливу політики. На новім поміщеню міского суду делєґованого уміщено напись лише польску... Против адвоката Русина [д-ра Кормоша] розпочало ся дивне поступованє, — випитують у сторін: чи сторона жадала від адвоката, щоби їй писав по руски? Буває й таке, що на термінах можна почути публично висказані кпини з рускої мови й письма. Рускі прошеня залягають по всїх бюрах в судї неполагоджувані, бо пан презідент попереносив всїx [пятьох] авскультантів Русинів на повіти, а лишились самі Поляки й жиди, котрі по руски навіть читати не вміють, то й природна річ, що они рускі поданя, вношені адвокатом, можуть уважати за "секатуру", а з того очевидно виходять неприятности для адвоката.
4) Від тутешної повітової Дирекції скарбу і уряду податкового ще нїхто не діждав ся на руске поданє рускої відповіди!"
Навівши сі факти, перемискій патріот радить тим руским політикам, що заинавґурували найновійшій курс політики, здорово й тверезо розглянутись в нинїшній політичній ситуації Русинів і не вмовляти в самих себе й других, що нїби-то в Галицкій Руси можлива яка "коаліція"...
Дѣло
24.07.1894