◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

З статистики шкільної в Чернівцях. В минувшім роцї шкільнім було в черновецкій ґiмназії 810 учеників публичних і 27 приватистів. З тих одержало свідоцтво першої кляси з відзначенєм 53 публичних і 2 приватних, свідоцтво першої кляси 465 публ. і 3 прив., повторити испит з одного предмету позволено 112 публ. і 7 прив., свідоцтво другої кляси отримало 120 а третої 36 учеників, вкінци не клясифіковано 25 учеників публичних і 15 приватистів. — Після матерної мови було: Нїмцїв 496, Русинів 116, Волохів 100, Поляків 92, Чехів 2, Мадярів 2 і 1 Турок. Після віроисповіданя було: 138 римо-кат., 50 греко-кат., 15 вірмено-кат., 166 греко-прав., між тими 69 Русинів, еванг. 27, а жидів 413. Що-до походженя, то було: 323 з Черновець, 292 з других частій Буковини, 115 з Галичини, 30 з других кpaїв коронних, 1 з Нїмеччини, 1 з Туреччини, 7 з Россії і 41 з Румунії. — В висшій школї реальній в Чернівцях було минувшого року учеників 467 публичних і 3 приватистів. Після мови матерної було: Нїмцїв 312, Поляків 86, Русинів 39, Волохів 29, Чехів 4, Угрів 1 і 1 Англичанин. Після віроисповіданя було: римо-кат. 150, греко-кат. 15, вірмено-кат. 5, греко-прав. 61, єванг. 23, а жидів 218. Що-до приналежности було 204 з Черновець, 31 з других частій Буковини, 175 з Галичини, 13 з других кpaїв коронних, 37 з Румунії, 6 з Туреччини, 1 з Баварії, 1 з Саксонії і 1 з Америки. — В чотироклясовій школї комунальній на передмістю Клокічка було в минувшім роцї 326 дїтей, з тих 179 xлoпцїв а 147 дївчат. Після народности було: 79 Нїмцїв, 140 Волохів, 78 Русинів і 29 Поляків. Після віроисповіданя було: 168 греко-прав., 46 римо-кат., 50 греко-кат. і 62 жидів. — В чотироклясовій мужескій школї комунальній при улици палати краєвої було 604 учеників. З тих було після народности: 284 Нїмцїв, 172 Поляків, 140 Русинів, 7 Волохів і 1 Чех. Після віроисповіданя було: римо-кат. 194, греко-кат. 106, вірмено-кат. 10, греко-прав. 58, єванг. 5 і 231 жидів. — Добрий поступ отримало 405 учеників. — В шестиклясовій мужескій школї комунальній при улици Семигородскій було 816 учеників. Після народности було з них: 358 Нїмцїв, 187 Поляків, 185 Русинів, 75 Волохів, 9 Чехів і 2 Угри. Після віроисповіданя було: 296 римо-кат., 104 греко-кат., 7 вірмено-кат., 157 греко-прав., 14 єванг. і 238 жидів. Добрий поступ отримало з кінцем року 421.

 

П. Амвросій Целевич, бувшій член черновецкого "Союза", віденьскої "Сїчи" і краківскої "Академічної Громади", дістав в університетї краківскім степень доктора всїх наук лїкарских.

 

Сенат львівского університету на шкільний рік 1894/5 так представляє ся: ректор Д-р Тад. Войцїховскій, проректор д-р Людв. Цвиклиньскій; — на видїлї теольоґічнім: декан д-р Евст. Скроховскій, продекан д-р Ив. Бартошевскій, делєґат д-р Іос. Комарницкій; — на видїлї правничім: декан д-р Фел. Ґризецкій, продекан д-р Володисл. Абрагам, делєґат д-р Володисл. Острожиньскій; — на видїлї фільософічнім: декан д-р Іос. Пузина, продекан д-р Ант. Калина, делєґат д-р Людв. Фінкель.

 

Холєра. Дня 19 н. ст. липня занедужало на холєру в повітї краківскім в Бенчицях і Могилї по одній особі, виздоровіли в Кшеславицях 3 особи і померло по одній особі в Могилї і Заславицях. — В повітї залїщицкім в громадї Залїщики було сего дня 4 занедужань, 2 случаї смерти, 7 случаїв подужаня, а в Залїщиках старих 2 занедужаня, 2 случаї смерти і 1 случай подужаня. — В повітї гусятиньскім і борщівскім не було 19 липня нїякого занедужаня, анї случаю смерти на холєру. — Дня 20 н. ст. липня випущено в Кракові дві особи з холєричного шпиталю, що виздоровіли, одна особа умерла, а одну позамісцеву уміщено в шпитали, бо заходить підозрінє, що занедужала на холєру, умерла 1 особа в Бенчицях і виздоровіла одна в Могилї. — В повітї гусятиньскім занедужало 20 н. ст. липня по одній особі в Городници і Гусятинї, а дня 21 липня померла 1 особа в Гусятинї. — В борщівскім повітї померла дня 20 липня в Устью епископскім 1 особа і занедужали 3 особи в Озерянах. — В залїщицкім повітї занедужало дня 20 липня в Залїщиках 5 осіб, а виздоровіли 4. В Залїщиках старих померла 1 особа, виздоровіли 2, а в Звинячи померла 1 особа.

 

Инструктор молочарства для Галичини доносить, що центрифуґа єсть в руху що день на виставі, крім недїль і свят около І-ої години в льокали за павільоном рільничим, коло першої стайнї незабудованої. В пятницї і суботи від години 12-ої до 3-ої з полудня приймав инструктор интересованих в тім льокали і подає ради та вказівки, дотикаючі господарства набілового.

 

Велика буря з градом навістила сими днями Вижницю і села: Замістє, Карапчіїв і Вашківцї над Черемошем. Град вибив збіже цїлковито. Страти обчисляють на 50.000 зр. — Така сама буря лютила ся 14 н. ст. липня в повітї сторожинецкім в громадї Чудин, де грім убив двоє людей, вертаючих з поля.

 

Убійство. Від Стрия пишуть: Дня 17 липня убив в селї Кавску господар Василь Васильцїв, при помочи свояків, одного з них Николая Васильцева. Николай забирав з своєї сїножати корову Василя Васильцева котрий ударив єго за се зелїзними вилами в голову, а свояки добили єго палицями. Убитий полишив жінку і троє дїтей. Виновники арештовані.

 

Огнї. В ночи з 16 на 17 н. ст. липня погоріли в Бібрцї доми міщан Лянґа і Шміда та одна стайня. Причина пожару не звістна.

 

Самоубійство дневникаря. Дня 19 н. ст. липня застрілив ся в Тернополи довголїтний співробітник різних польских ґазет Альойсій Милерович, що день перед тим приїхав зі Львова до Тернополя, щоби найти занятє в редакцій Głos-y podolsk-ого. Милерович приїхав вже до Тернополя з наміром позбавити себе житя, єсли би єму не удало ся найти роботу при Głos-ї. Однако не найшов там сего, чого глядав лише дістав кілька зр. на подорож до Львова. Замість відїхати купив Милерович револьвер, пійшов до наймленого вже мешканя і застрілив ся. Лишив два листи один до инспектора поліції, котрого просить, щоби повідомив брата єго, книговодця при касї щадничій в Станиславові, а другій до редакції Głos-y з подякою за даровані гроші і просьбою о прощенє, що з дарованих грошей зробив такій ужиток. — Милеровичі мали до 1863 року село Завидівку коло Самбора. В сїм роцї стратили маєток на цїли польского повстаня. В роках 1870 до 1874 видавав Милерович часопись Hasło в Станиславові, відтак Kronik-y а вкінци редаґував кілька лїт Gwiazdk-y cieszyńsk-y. Мав 43 роки.

 

Дѣло

 

23.07.1894

До теми