Наплив чужосторонних гостей на львівску виставу слабий. Між иншими з-поза границь Галичини звиджував віддїл етноґрафічний радник двора Цайсберґ, редактор видавництва Oesterreich in Wort und Bild. Провідниками у тім віддїлї були ґp. Володимир Дїдушицкій, проф. Шухевич і пoc. Барвіньскій. Віденьскій гість перебув в етноґрафічнім віддїлї майже дві години і дуже цїкаво приглядав ся виставовій церкві. З віддїлу етноґрафічного увійде богато річей до згаданого видавництва, котрого найновійшій том буде трактувати про Галичину. Також директор шведских почт і телєґрафів бар. Крузенстієрна оглядав оногди львівску виставу.

 

В послїдних днях виставова площа оживилась шкільними дїтьми і то як учениками шкіл народних, так і ґімназіяльних. Малі "Кракуси" вже відіхали і перебрані за Кракусів сокільницкі дїти також вернули під свої стріхи. Натомість прибули школярики з Полтви і помучені цїлодневною біганиною по виставі прийшли вечером з своїм учителем до Народної Торговлї, щоби покріпитись. Знов вчера paно приїхало 315 дїтей селяньских з 48 сїл жовківского повіта під проводом инспектора Левака. В Жовкві вже заздалегідь завязав ся був комітет для перевозу дїтей на виставу за почином презеса тамошного віддїлу педаґоґічного Гейди. На чолї комітету станув староства Ляникевич і зібрав на кошти переїзду 400 зр. В дорозї дали дїтям їсти на стації в Жовкві і Куликові — впрочім майже кожда дитина везла з собою клуночок від мами з запасом живности.

 

На двірци дожидав жовківских дїтей инспектор Барановскій з професорами і з орхестрою вакаційних кольоній і відпровадив их на виставу. В переходї по-при палату кн. Сапіги дїтвора — не знать на чий приказ — заспівала "многая лїта", здаєсь на адресу презеса виставового комітету. Виставу оглядали ґрупами, а о годинї 1-ій спожили під церковцею полуденок.

 

Вечером заки опустили виставу — уладили овацію презесови. Дїтвора, всї учителї, инспектор, староста Ляникевич і маршалок повітової ради Созаньскій уставили ся півкругом. Серед того виступив сїльскій хлопець з Жовкви, Олексин, і промовив до кн. Сапіги по руски. В своїй промові запевнив, що той святочний день лишить ся в памяти дїтвори, котрій дали нагоду подивляти то, що сотворила праця цїлого краю. Дальше запевнив, що всї они будуть старатись стати пожиточними обивателями, віддав почесть виставовому комітетови і просив приймити щирі вискази вдяки за працю і любов.

 

Дїти разом з учителями заспівали "Многая лїта", а кн. Сапіга так відозвав ся: "Дїти кохані! дякую вам сердечно. Ви винесли з вистави ту одну науку, що в здоровім краю нема різницї в пониманю обовязків. Жалуйте, що ви не бачили приміром вистави селяньскої худоби, уладженої вашими вітцями, котрі дали доказ, що можуть далеко дійти. Обивателем є кождий, хто служить вітчинї, котру по Бозї треба любити; чиніть се, а приміром нехай вам служать ваші вітцї, ті, що ви их видїли в панорамі [Racławice] і котрі показали, що селяне потрафлять зробити. Бажаю вам в дальшім житю, щоби вам поталанилось. Дякую учителям і вам кохані дїти".

 

Ще раз загомонїло многолїтє; заспівали "Мир вам братя" і піднїсши оклик в честь Сапіги — Жовківщина опустила виставу.

 

Також вчера звиджувала виставу молодїж рускої ґімназії, ґімназії пятої і Франціска Іосифа, крім того хлопцї і дївчата зі школи Чацкого.

 

Вечером приїхало 187 ґімназіяльних учеників з Сянока під проводом директора Токарского і презесів, кілька учительок з кільканацятьма ученицями жіночої школи і кільканацять учеників школи мужескої. Надто з Микулинець прибуло 70 селян під проводом д-ра Брудзиньского. Нинї рано приїхали селяне з Ланцута.

 

Зголошеня приїзду на виставу впливають також слабо. В першій лінії мають приїхати шкільні дїти з Радехова, прогулька з Дрогобича, селяне з Горлиць і Загіря і гірнича спілка з Велички. З поза Галичини прибуде презідент угорского кабінету д-р Векерлє і презідент палати Баніф, також кількох мадярских послів. В Болгарії завязав ся комітет, котрий займає ся прогулькою на львівску виставу. З Праги прибудуть в серпни члени "Академічної читальнї". Також в серпни приїдуть черновецкі ремісники.

 

Вчера отворено новий павільон з плянами і рисунками, що представляють заосмотренє міст в воду і каналізацію після системи Ліндляя з Франкфурта над Меном.

 

Дирекція вистави обнизила вступ до Рацлавиць в той спосіб, що тепер кождої днини платить ся по 50 кр. [перше в понедїлок коштувало 1 зр.]

 

В недїлю відбудесь на виставі концерт "Еха".

 

[Дѣло, 07.07.1894]

 

З Ланцута і околицї приїхало около 600 осіб переважно селян під проводом посла Жардецкого. Між ними було 12 учеників зі школи ракшавскої, 18 учеників з Ланцута, 100 дїтей шкільних з різних шкіл повіта і досить жінок. Також ланцутскі міщане з бурмістром і учителї. З двірця удались до бараків на стрийскім а відтак по короткім випочинку на виставу. Тут при брамі именем дирекції повитав их Старкель і дотикаючи в своїй промові "згоди станів", запросив их, щоби оглянули виставу і пересвідчили ся, що хоч польскій нарід ще не мав політичної свободи, то однак в праци не послабає і на рівни з другими народами хоче збогатити свій край і запевнити єму розвиток. На сей привіт відповідав пос. Жардецкій і піднїс, що всї з власної охоти спішили на виставу. Коли селяне піднесли оклик в честь "narodowej pracy", почав говорити селянин Тройнар з Берегів, дякуючи всїм, що зготовили той "пир" (виставу). По сїм привітї селяне розсипались по павільонах, а обід їли в реставрації Бачиньского на кошт ґр. Ром. Потоцкого, маршалка ланцутскої ради повітової.

 

Перед ланцутскими селянами прибуло на виставу около 100 селян з Микулинець під проводом д-ра Брудзиньского і повітового маршалка ґр. Коритовского.

 

Вечером в суботу приїхали селяне з Городенки.

 

О годинї 7-ій відбув ся в виставовій сали музичній бенкет уладжений товаришами-повстанцями з р. 1863 для польского писателя і полковника в повстаню, Єжа. Зібралось було 1.000 участників.

 

Вчерачний день недїльний був справдї щасливий для вистави. Такої погоди мабуть ще не було сего лїта. Тож цїкаві тиснули ся коло турнікетів, котрі виказали більші цифри, нїж всї дотеперішні недїлї. Рух був великій. Зараз рано прибули на виставу ученики дрогобицкої ґімназії під проводом директора Борковского і професорів, відтак селяне з Горлиць. Тих послїдних було 100 осіб, а то: 80 війтів і 20 гірників, висланих на виставу коштом Адама Скшиньского, котрий жертвував на сю цїль 1000 зр. З повіта скалатского приїхало 50 селян під проводом секретаря ради повітової Мйончиньского. Також гірнича школа з Велички звиджувала виставу. Вечером приїхала шкільна дїтвора з Радехова.

 

Вчера першій раз мав взлетїти бальон, однок капітанови тої воздушної плавби не дописала поліція і пара. Поліція позволила на плавбу аж о 7-ій годинї вечером, за-для чого розгнївалась пара. Отже наступило розчарованє, а щоби єго залагодити, капітан звернув гроші за продані білєти. За то надвоздушна зелїзниця була героїнею дня і наганяла підприємству срібні крейцарі до кишенї.

 

Вчера оголошено осуд юри о продуктах і виробах з набілу, а також о молочарских приладах. Медалї і похвальні листи дістались переважно дїдичам. З селян не відзначено нїкого.

 

В музичній гали зібрали ся участники зїзду польских техніків. Их повитав презес політехнічного товариства проф. Ґостковскій патріотичною промовою, в котрій з наголосом піднїс, що Полякам треба горнутись до спільної роботи, тим більше, що они нарід політично несамостійний. З черги витав приїзжих краєвий маршалок кн. Сангушко именем краю, відтак Мохнацкій именем міста; кн. Сапіга именем дирекції вистави висказав радість, що участники зїхались зі всї дїльниць Польщі і се становить найкрасшу нагороду для тих, що устроювали виставу. "Ми хотїли єї — мовив між иншим князь — а хотїли длятого, що она [Польща] єї хотїла, щоби називала ся польскою. Ви єї охрестили, за то Спасибіг вам"... Ще витав польских техніків ректор львівскої політехніки Дзивиньскій, почім вибрано презідію зїзду: Стефана Коссута презесом і пятьох заступників. Презес дякував за честь, величав виставу і зробив кілька замітів що-до проґрами нарад зїзду. Закінчив окликом в честь цїсаря яко протектора вистави.

 

Покликавши секретарів удїлив голосу Стан. Щепановскому, котрий виголосив відчит: "О потребі великого промислу в Галичинї". Він вказав на то, що фінансовою проґрамою краю не може бути зменшенє податкового тягару, але збільшенє продукційної сили краю, а тим самим єго матеріяльних засобів, щоби не тілько сповнити обовязки супротив держави, в котрій польскій елємент може свобідно розвивати ся, але також, щоби в цїлій силї зберегти жизненість і традиції світлої минувшости і их лишити в спадщинї потомкам. Отже знаменитим средством до того є власне розвиток великого промислу, до чого Галичина має всї услівя. — На тім скінчилось перше плєнарне засїданє. Нинї рано відбуває ся на політехніцї засїданє поодиноких секцій.

 

Після урядових дат звидїло виставу від 5 червня до 4 липня, отже за цїлий місяць 173.068 осіб за вступом платним.

 

Дві прогульки політичного характеру орґанізують Нїмцї у Відни. На чолї одної має станути проводир австрійских антісемітів пос. Ернест Шнайдер, на чолї другої провідник демократів пос. Кронаветер. Цїль прогульок на виставу та, що одна і друга хоче найти тут почву для аґітації. Прогулька антісемітів заповідаєсь численно, участники приїдуть мабуть окремим поїздом.

 

Промисловий инспектор Навратиль урядив на виставі в окремім павільонї виставу охоронних приладів для робітників.

 

[Дѣло, 09.07.1894]

 

По виставовій площи в послїдних днях снувалась ще молодїж шкільна зі Львова і з провінції і селяне з деяких повітів. Цїкавійшій епізод зготовили селяне з повіта скалатского, привезені коштом ґр. Щастного Козєбродского. Они побачивши кн. Сапігу, окружили єго, а війт з Дорогівки, Матвій Мартинюк, по відспіваню "Многая лїта", промовив так: "Ми селяне користаючи з нагоди віддаємо тобі пошану і подяку за уладженє так світлої вистави. Нехай живе єї презес!" Кн. Сапіга подякував селянам, що прибули на виставу. Звернув их увагу на то, що ту виставу не зробив один чоловік, нї богатий, нї бідак, нї міщанин, нї рільник — але всї спільними силами, всї котрим лежить на серци добро краю. До єї світлости причинились також селяне. Тут найлїпше виявлено, що кождого обовязок служити по змозї краєви. Згадуючи про виставу селяньскої худоби, поставив им за примір селяньску спілку в Камянній, котра показала, що можна зробити спільними силами. Стайня в Камянній красша, нїж неодна паньска стайня. Потім князь просив их, щоби вірно оповіли в дома то, що тут бачили. Всї повинні винести з вистави передовсїм то, що всїм треба подати собі руки для добра краю. То буде найлїпшій вислїд вистави. — Селяне заспівали "Мир вам братя" і "Niech żyje nam", почім удали ся до панорами рацлавицкої.

 

Того дня були на виставі також селяне з повіта городеньского.

 

Дальші зголошеня приїзду такі: В недїлю приїде 100 селян знов з повіта скалатского, також коштом ґр. Козєбродского, відтак 40 учителїв того-ж повіта. Дальше, ученики ґімназії станиславівскої і стрийскої, народна школа в Судовій Вишни, прогулька яворівского товариства задаткового і ремісників, шкільна молодїж з Коломиї, 40 "Соколів", трохи селян і ремісників [комітет зібрав на ту цїль 600 зр.], "Соколи" і селяне з Тернополя і Золочева, прогулька з Калуша, ремісники з Ряшева, прогулька з Долини і Болехова, шкільна молодїж з Тернополя, селяне з Добромиля, прогулька зі Збаража, вакаційні корпуси з Тарнова і промислова школа в Горлицях і Бохни. Крім того в послїдній хвили заповіджено дві нові прогульки: В недїлю приїде з Кракова 100 академиків, а по них народні учителї з ряшівского округа.

 

В найблизшій будучности мають відбутись на виставі два зїзди: дневникарскій і природничо-лїкарскій. Ті оба зїзди будуть осередоточуватись на самій виставі, не так, як зїзд техніків; він вчера зібрав ся в музичній гали на друге плєнарне засїданє і закінчивши свої наради удав ся до міского касина на бенкет.

 

Випадок з Ніхтсдорфом був предметом живої розмови. Загально чути було наріканя на то, що на площи вистави нема найпримітивнїйших средств, щоби евентуальним жертвам можливих випадків прийти в поміч.

 

Вчера звиджували виставу ученики ґімназії стрийскої, ученики станиславівскої школи реальної, селяньскі дїти з Підборець, чотири компанії 80 полку піхоти і кілька селян. Дїтям з Підборець, котрі не мали средств, заплатив вступ до Рацлавиць, властитель аптики д-р Рукер. Також школа замарстинівска була вчера на виставі.

 

[Дѣло, 12.07.1894]

 

 

12.07.1894