Посвяченє памятника на могилї Єронима Анонима (бл. п. о. Володим. Хиляка) в Литини, повіта дрогобицкого, відбуло ся ві второк сего тиждня т. є 26 н. ст. червня при участи кільканацяти священиків з доохрестних сторін. Памятник здвигнений публичними жертвами, зроблений з каменя в видї хреста, на котрого пєдестали находить ся книга, а при нїй перо і каламар. На передній сторонї памятника уміщена мраморна таблиця з написею: "Священнику Владиміру Хиляку (Ієрониму-Анониму) родившому ся 15 (27) юля 1843, упокоївшему ся 13 (25) іюня 1893, на 28 году душпастирства і служенія русскому народу пламенним словом, самоотверженним дїлом і даровитим пером — благодарная галицкая Русь." На противній сторонї вирита на памятнику така напись: "Горьким моїм словом посміюся. — Ієремія." — Відтак низше: "Я памятник собі воздвиг нерукотворний, к нему не заростет народная тропа. — Пушкин." — На сей памятник зібрано звиж 400 зр., з чого лишило ся ще 50 зр. За сю суму як і за дальші жертви рішено умістити в другій львівскій міскій церкві памяткову таблицю для покійного писателя.
Ґр. Ґоесови, яко новому управителеви правительства краєвого на Буковинї, представили ся всї репрезентанти краєвих і міских властей, духовеньство всїх віроисповідань та корпорацій і товариства рускі, нїмецкі і румуньскі. Ґр. Ґоес віддав вже візити всїм визначнїйшим личностям в Чернівцях. Їдучи до Черновець через Львів, зложив тут візити всїм трем архіепископам.
Загадочна смерть. Сими днями померла скоропостижно в Золочеві дочка тамошного повітового лїкаря, п. Станислава Залеска. Поміч лїкарів не помогла нїчого. Що було причиною смерти — не знати. Ходить поголоска, що виною тут нещастна любов.
Огнї. В Короснї згорів будинок вартости 400 зр., з причини вапна, котре негашене і добре не накрите від дощу замокло. — Коло Грабівця стрийского на фільварку дня 21 с. м. ударив грім в стайню. Огонь був такій наглий і сильний, що о ратованю не могло бути і мови. Згоріло крім стайнї ще 12 коней, 10 волів і 25 коров. Обезпечена шкода виносить 4.800 зр.
Нещастні пригоди. Паробок Иван Попадюк з Демича в снятиньскім повітї обходив ся неосторожно з набитим пістолєтом і пострілив ся в живіт. Хоч зараз закликано лїкаря, годї було виратувати молодого чоловіка від смерти. Помер по двох днях. — В Годовій померла в лїсї одна дївчина, що вибрала ся на суницї. Була глухонїма. — В Горуцку в дрогобицкім повітї 78-лїтний старець Гринь Пурій вибрав ся рано оглядати свої луки, котрі вода залляла і як перескакував рів, втопив ся. — Знов-же господар з Зеньова в Перемишлянщинї, Кіндрат Коваль, вертав пяний селом Полтвою і по пяному залїз в ріку, та вже з неї винесли єго неживого.
Дрібні вісти. Дня 27 н. ст. червня померла Текля Лібіґ, вдова по лїсничім камеральнім з Зеленої в домі своєї дочки Амалії, жени о. Николая Левицкого, священика в Бубнищи ad Тисів, в 54-ім роцї житя. — Двох поліціянтів львівских арештував вчера комісар Лисаковскій на площи вистави за те, що наміряли обікрасти один павільон.
Дѣло
29.06.1894
