Коаліція на виставі.

Хоч між послами, що приіхали на запросини Поляків яко гостї на виставу, були заступлені всї народности в Австрії (не було лиш Сербо-Хорватів) і всї більші краї коронні (окрім Дальматії) — то все-таки треба уважати цїлею тої гостини маніфестацію політичну. Та цїль піднесена була недвозначно польскими дневниками, єї можна було пізнати з самого способу, в якій зааранжоваво сей зїзд, она була зазначена в промовах і відповідях при повитаню та тоастах на пирах. Голоси польскої праси і промови згідно зазначили скріпленє дружних відносин між Поляками а нїмецкими лібералами, скріпленє союза політичного, котрого виразом єсть коаліція. Аранжери зїзду увзгляднили лиш ті сторонництва політичні, котрі входять до правительственної коаліції. Найчисленнїйше заступлений був в зїздї клюб Гогенварта, відтак нїмецка лївиця, а додатково були запрошені і приїхали старо-Чехи, котрі вправдї не відгравають тепер нїякої політичнои ролї, але яко бувші союзники Поляків не повинні були бути поминені при такій торжественній маніфестації політики польскої. Представителїв опозиції парляментарної не було на зїздї.

 

Кульмінаційною точкою маніфестації був бенкет в честь гостей в суботу під вечер. До стола засїло 150 осіб; на першім місци намістник гр. Бадені, поруч него на право бар. Хлюмецкій, на лїво ґр. Гогенварт, а відтак прочі гостї на переміну з польскими послами. Тоасти, виголошені на тім бенкетї, були — як каже N. fr. Presse — великої політичної ваги та треба их уважати першим офіціяльним признанєм коаліції та певним виглядом на єї скріпленє.

 

Першій тоаст внїс кн. Ад. Сапіга. Зачав від згадки протектора вистави Є. Вел. цїсаря, котрому Поляки все, що мають, мусять завдячити. "Цїсар — говорив кн. Сапіга — зрозумів нас і хоче розуміти. Є. Величество сказавши: "Знаю моїх підданих", має в нас не лиш вірних, але і добрих, відданих підданих." По тих словах звернув ся кн. Сапіга до гостей кажучи: Не хочемо тут робити політики, хиба єсли назвемо се політикою, що пливе з серця. Ви прийшли до нас, щоби подати нам руку. На вас, товариші всїх народностей тяжить се, щоб ви трудили ся для вашого добра і для нашого, а тогдї будемо вас памятати. Думаю, що не можу лїпше поступити, єсли випю сей тоаст в честь ґр. Гогенварта. — Ґр. Гогенварт славив заступників народу польского, котрі заявляють стілько сили і енерґії. Галичина щаслива — говорив — що має також людей в великім числї, котрі заступають интереси краю, яко шефи державних і автономічних институцій та яко репрезентанти в радї державній і соймі. Пю в здоровлє "галицких приятелїв". — Д-р Смолька піднїс тоаст в честь своїх давних товаришів бар. Хлюмецкого і д-ра Катрайна. — Бар. Хлюмецкій говорив в имени ліберальної лївицї. Вихвалюючи розвиток Галичини, згадав про славу польскої штуки, про піднесенє шкільництва народного, про розвиток промислу домашного і про піддвигненє природних богатств краю, як н. пр. годівлї худоби. Консеквенція і витревалість Поляків, отсе прикмети, котрі треба подивляти. Будьте певні — закінчив бар. Хлюмецкій — що ті днї причинять ся до скріпленя истнуючої звязи приязни і до навязаня нових звязей. — Ґр. Kopоніні пригадав Полякам минувшість, коли то их держави розтягала ся аж до Чорного моря, і зазначив, що тепер нїгде так Полякам не єсть добре, як під охороною чорно-жовтої хоругви. Закінчив запевненєм, що маніфестація буде мати велике значінє і принесе плоди — Прочі тоасти вже не мали так дуже визнатного характеру політичного.

 

Як видимо, політична маніфестація вповні удала ся. Крім того могли гостї наочно пересвідчити ся про стан краю, про єго розвиток економічний і просвітний. Знаємо, що гостї виражали ся в приватних розмовах дуже похвально о цїлій виставі і о галицкій культурі, якої не надїяли ся застати, насупротив частих жалоб з Галичини на єї убожество. Але ті гостї не бачили стану того хлїбороба-селянина, на котрім опирає ся цїлий край — они не бачили тої нужди, котра виглядає з-під стріхи сїльскої, от хоч би рівночасно з бенкетованєм на площи вистави, коли то повінь нищить працю і всю надїю хлїбороба — они не бачили на манекинах етноґрафічної вистави, прибраних в одяги о ярких красках, тої полатаної свитини, котра покриває плечі нашого хлїбороба. З реєстрів господарских великих комплєксів дібр они не могли догадатись, що у нас цїлоденна робота платить ся нераз "шісткою", що у нас безземельний пролєтаріят не має спромоги виживити себе і свою родину. Промисл домашний, котрий подобав ся многим гостям, се ще не властивий промисл, котрий становить богатство краю і добро єго мешканцїв.

 

Вкінци згадати мусимо про одну важну обставину. Многим гостям впало в око, що на цїлій виставі "краєвій" находить ся мікроскопійне число написів руских. Се повинно бути також важним моментом політичним для участників сеї маніфестації політичної і они повинні пригадати собі, коли на се прийде черга.

 

Дѣло

 

25.06.1894

До теми