◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

На шляху трамваю елєктричного у Львові лучають ся заєдно різні пригоди, що можуть спровадити сумні наслїдки. Між иншими лучили ся сими днями два такі случаї. Ві второк, коли з вистави повертав один віз трамваєвий наповнений щільно людьми, урвав ся при возї ланцух від гамулця і віз почав з страшною скоростію гнати від вистави на долину до школи св. Софії. Між їдучими повстала паніка. Деякі ризикували, вискакуючи з ваґона, а один з них (п. Войтович, урядник видїлу краєвого) упав так нещасливо, що вивихнув собі руку, подер на собі одїнє і покалїчив ся в кількох місцях. Иншого їдучого викинув віз з такою силою, що падаючи, скалїчив ся тяжко в голову. — Друга нещастна пригода лучила ся передвчера. Сим разом наїхали два вози на себе. Один з них, в котрім знов щось попсувало ся, стояв около 10-ої години вечером на дорозї при школї св. Софії, коли нагле наїхав на него з цїлим розгоном другій віз. Удар був такій сильний, що перед ваґона і дах зігнули ся як папір, а всї шиби потріскали. Скло покалїчило кількох людей. Дїйстне чудо, що не було більшого нещастя з людьми, тим більше, єсли зважить ся, що віз трамваю елєктричного важить 5600 клґ. — Взагалї нарікають загально на недбалість дирекції трамваєвої та на лиху будову возів.

 

Збори Підгірскої Ради в Стрию відбудуть ся в четвер дня 14 н. ст. червня в полудне о 12-ій годинї в сали Касина руского. Ті збори — можна надїяти ся, будуть дуже численні, — а безпосередно по них відбуде ся нарада над заснованєм руского товариства кредитового. І та друга так дуже важна справа для Русинів велить вже наперед надїятись великого успіху, коли зважимо, що взяли єї в свої руки "стрийскі патріоти". Стрияне вміють переводити справи в дїло, — а як жизненні ті справи, вже видно хоч би з того, що тепер, на саму лиш звістку про руске кредитове товариство, вплачено кількасо зр. на удїли. Длятого витаємо новий подвиг стрийских Русинів щирим словом "Щасть Боже", а до всїх патріотів стрийскої околицї кличемо: Не залишіть прибути в четверг 14 н. ст. червня до Стрия на се "ваше" велике свято!

 

Польска хоругов на рускій духовной семинарії. Przegląd доносить о такій пригодї: "В понедїлок дня 3 н. ст. червня в часї приїзду архикнязя Кароля Людвика приказав о. ректор рускої семинарії духовної вивісити між иншими хоругвами на будинку також польску. Питомцї семинарії устроїли за се демонстрацію ректорови і в хвили, коли мав всїдати до повоза, щоби удати ся на дворець на повитанє архикнязя, заступили єму дорогу з жаданєм, щоби перед ними витолкував ся з свого поступку. Одержавши відповідь, що о. ректор відповідає за свою дїяльність лише перед Впреосв. митрополитом, заспівали хором: Jeszcze Polaka nie zginęła, ale zginąć musi, відтак по виїздї о. ректора вдерли ся на під, зірвали з-відтам хоругов польску і подерли єї на кусники приспівуючи "Вічная память!" В тій маніфестації мало взяти участь около 200 питомцїв. Чи се донесенє мало би бути правдиве?"

 

Часова вистава овець і безрог. Вчера розпочала ся при виставі краєвій часова вистава овець і безрог і потреває до 12 н. ст. червня. В виданім спеціяльнім катальозї тої вистави містять ся такі подробицї: Для виставляючих призначених єсть 7 нагород в віддїлї вівчарства і 7 нагород в віддїлї годівлї безрог. Вівчарство розкладає ся на два дїли: вівцї тонкововнисті і вівцї мясні рас чужих і краєвих. Оба віддїли представляють ся дуже скромно. В першім віддїлї єсть лише двох виставляючих, а то ґр. Ром. Потоцкій і Брон. Скибневскій з Балич коло Медики. Оба разом виставили 42 штук тонкововнистих овець власного хову від 1½ до 5 лїт. В віддїлї другім єсть 9 виставляючих, а то 8 властителїв більшої посїлости і селяне з Чорштина, новоторгского повіта. Загалом виставлено в тім віддїлї 112 штук. Лїпше представляє ся вистава безрог. Тут зголосило ся 17 виставляючих, з тих 2 селян, а то: Касіян Радковскій, господар з Клебанівки повіта збаражского і Іосиф Разьний з Рациборовець під Краковом. Виставлено загалом 157 штук. Найгарнїйші окази в віддїлї вівчарства виставили ґр. Ром. Потоцкій і бар. Ромашкан з Городенки; в віддїлї безрог импонують окази виставлені Бориславским з Черновець, хоч з огляду на методу, чистоту і систематичність годівлї належить ся першеньство ґр. Станиславовій Баденьовій з Радехова.

 

Архикнязь Альбрехт виїзджає ві второк дня 12 н. ст. червня з Відня в товаристві шефа ґенерального штабу бар. Бека і численних ґeнералів та штабових офіцирів на двотиждневу подорож инспекційну по Галичинї. Архикнязь приїде до Львова около 20 н. ст. червня, а до Станиславова відїде 26 с. м.

 

Обкраданє прокураторії. Оногди закрав ся злодїй до поміщеня Прокураторії на ІІ. поверсї нового судового будинку у Львові і забрав з бюра 10 зр., сурдут возного і 3 медалї. По способі, в якій злодїй господарив, можна вносити, що був добре обзнакомлений з льокалем прокураторії.

 

Послїдні паперові ґульдени. В короткім часї зачнуть паперові ґульдени постепенно цїлковито зникати з обігу. Вже майже від двохь місяцїв не виробляє державна монетарня тих грошей, а истнуючі их припаси вже вичерпані. В наслїдок того будуть від тепер центральні каси державні виплачувати менші квоти лише срібними ґульденами і коронами. Именно вже дня 1 липня с. р. стане ся се при виплатї пенсій урядникам державним, а за тим приміром поїдуть очевидно банки, зелїзницї, фабрики і т. д. Також і на Угорщинї зачнуть небавом отягати паперові одноґульденові гроші а заступить их срібло.

 

Движимости розвязаної рускої семинарії у Відни продано на ліцитації дня 6 н. ст. червня. Цїлий инвентар оцїнено на 600 зр. і продано єго не богато дорожше. Лише бібліотека лишила ся.

 

Нові бубни для войска. З Градця доносять, що бубни уживані в армії австрійскій мають бути незадовго змінені. Они мають бути о шість центриметрів низші, а вага их буде зменшена в наслїдок того, що обручі на них будуть тонші. Фабрика инструментів музикальних в Градци Штовасера і Сина одержала припорученє виробити кілька сот таких бубнів.

 

Нові бубни для войска. З Градця доносять, що бубни уживані в армії австрійскій мають бути незадовго змінені. Они мають бути о шість центриметрів низші, а вага их буде зменшена в наслїдок того, що обручі на них будуть тонші. Фабрика инструментів музикальних в Градци Штовасера і Сина одержала припорученє виробити кілька сот таких бубнів.

 

Міністра Дунаєвского обкрадено оногди в Кракові. Д-р Дунаєвскій мав у себе власне гостї, коли якійсь зухвалий злодїй дістав ся вікном дo задних комнат і забрав з них пальто міністра, кілька срібних попельниць і троха циґар.

 

Посли нїмецкі до ради державної мають приїхати на виставу львівску имовірно 29 н. ст. червня. Має приїхати около 40 послів а між ними: презідент палати Хлюмецкій, ґр. Гогенварт, кн. Шварценберґ, посли Рус, Бер, Менґер, ґр. Сильва-Тарука і ин.

 

Дрібні вісти. У Львові помер пенсіонований директор львівскої школи реальної д-р Чеслав Родецкій в 70-ім роцї житя. — Памятник Мицкевича в Кракові буде відслонений дня 28 н. ст. падолиста с. р. — В Кракові померла оногди кн. Марк. Чарторийска, звістна з своєї добродїйности. — Сов. Гавришкевич, инжинєр-архитект намістництва, одержав від архикнязя Кароля Людвика за устроєнє мешканя для него в часї гостини у Львові брилянтовий перстень. — Архикнязь Кароль Людвик зложив в президії намістництва 500 зр. на убогих міста Львова. — Канцлєр львівскої римо-кат. архіепископскої констисторії д-р Іосиф Вебер, именований крилошанином при римо-кат. капітулї львівскій. — Рада міста Черновець рішила виставити два памятники, именно для помершого перед кількома лїтами посла до ради державної і професора університету д-ра Томащука і для бувшого бурмістра Цетровича.

 

Дѣло

09.06.1894

До теми