◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Дѣло, 04.06.1894

Новини

Проґрама торжественного отвореня вистави: 1) Ві второк, дня 5 н. ст. червня о годинї 6-ій рано відограє орхестра "Гармонії" побудку по улицях міста; 2) о годинї 8½ рано відбуде ся в костелї катедральнім торжественне богослуженє, на котре збере ся комітет вистави і виставцї; 3) зараз по богослуженю уставлять ся вздовж дороги, що веде з намістництва на площу вистави, школи, товариства і цехи; 4) о годинї 10-ій рано особи, запрошені на торжественне отворенє вистави зберуть ся перед павільоном промисловим і займуть призначені для них комітетом місця; 5) о годинї 11-ій перед полуднем приїде архикнязь Кароль Людвик; музика відограе имн народний і поїзд задержить ся просто головного входу до павільона промислового, де буде дожидати архикнязя комітет виставовий; 6) відтак промовить презес комітету вистави і попросить о торжественне отворенє, а коли архикнязь відповість, оповістять вистріли з моздїрів і битє в дзвони, що вистава отворена; 7) торжество закінчить ся відспіванєм имну народного і кантат польскої і рускої; 8) вкінци огляне архикнязь павільон промисловий і инші. — Порядок в часї переїзду і повороту на дорозї до намістництва аж до головної брами буде удержувати сторожа горожаньска, на самій-же площи вистави упрошений комітет.

Сегодня з-полудня витає столиця краю приїзджаючого з Відня Єго цїсарску Високість аркикнязя Кароля Людвика, котрий завтра відкриє виставу краєву в имени протектора тої-ж вистави — Є. Вел. цїсаря Франц Іосифа І. Гадка вистави краєвої у Львові зродилась перед двома роками в кругах польских — безперечно під впливом тих памяток великах подїй историчних, які зайшли в Польщи перед стома роками, а котра через кілька послїдних лїт обходять галицкі Поляки маніфестаційними торжествами. Длятого-то дневники польскі неофіціяльно назвали виставу сю "Костюшківскою" і дуже горячо пропаґували гадку иніціяторів вистави, щоб она обняла собою всї землї колишньої Польщі. Однакож се бажанє не здїйстнило ся, — найбільша і найважнїйша дїльниця Польщі — т. зв. Царство Польске з причин політичної натури не могло взяти участи в львівскій виставі, отже побіч Галичини беруть участь лише Познаньщина і польскі кольонії в Америцї. Кромі того до участи в кількох дїлах вистави запрошено також продуцентів заграничних — Чехів, Нїмцїв і т. д.

В виставі беруть участь і Русини, хоч правда — не всї, і длятого вистава ся безперечно не подає зовсїм повного образу розвитку і поступу Русинів галицких. Причиною, що одна частина Русинів усунулась від вистави, було згадане висше неофіціяльне маркованє вистави яко маніфестації політичної польскої. Друга часть Русинів поступила инакше: она взяла виставу так, як єї проголошено офіціяльно, т. є. за виставу краєву — і лише яко в такій бере она участь. Як відомо, в комісіях поодиноких дїлів вистави засїдають Русини, — Русин проф. В. Шухевич найбільше займав ся устроєнєм етноґрафічного дїлу вистави, — народно-рускі товариства виставили окремий павільон, — руским товариствам і рускій церкві на виставі прийшов у поміч п. Володислав Федорович богатством свого килимарства, — чимало витвору руских продуцентів буде містити ся в різних павільонах в суміш з витворами продуцентів польских, — вкінци навіть в богато витворах польских виставцїв міститись буде богато працї й таланту руского ремісника й робітника, як і до самого устроєня вистави, хоч-би лиш до самого побудованя тих численних павільонів, — коли може не в половинї, то певно в значній части причинились також руки рускі.

Вистава краєва, що має з одної сторони виказати фактичний культурний стан краю а з другої сторони заохотити до дальшого поступу — не єсть без интересу і для нас Русинів — думаємо навіть для тих, котрі від вистави відтягнули ся. З неї можемо ми і повинні богато пізнати, зрозуміти і навчитись. Використаймо-ж єї в тім напрямі як найщедрійше, бо поступ жене нинї мов та льокомотива, а ми, нїгде правди дїти, приостали ся позаду — в части не з своєї а в части і з своєї вини, — богато-богато нам ще не достає, тож і богато жде нас роботи на всїх полях — просвітнім, економічнім і культурнім...

П. Мих. Грушевскій, именований недавно професор исторії на львівскім університетї, боронив вчера в сали торжественних зборів кіївского університету подану ним до исторично-фільольоґічного видїлу того-ж університету дисертацію п. з. "Барске староство, историчні очерки", щоби одержати степень маґістра россійскої исторії. Опонентами були назначені пп.: В. Антоневич і В. Иконников.

В справі декорації і илюмінації міста Львова з нагоди приїзду архикнязя Кароля Людвика видав презідент міста п. Мохнацкій до львівских мешканцїв відозву, в котрій просить их: щоби дня 4 н. ст. червня, яко в день приїзду достойного гостя, украсили свої доми фляґами, котрі мають остати до 8 н. ст. червня, т. є. до відїзду архикнязя зі Львова; щоби вечером дня 5 н. ст. червня илюмінували свої доми, купцї-ж, щоби не замикали своїх склепів, доки архикнязь буде переїздити улицями міста; щоби 8 н. ст. червня о годинї 2 м. 24 пополудни зібрало ся львівске населенє здовж дороги від намістництва на головний зелїзничій дворець і так попращало ся з відїзджаючим архикнязем. Порядок в містї буде удержувати горожаньска сторожа.

Дирекція товариства взаїмних обезпечень "Днїстер" потребує і глядає одного урядника до ліквідації шкід огневих; кандидат повинен виказати ся, що посїдає образованє технічне або відповідну практику будівничу і инші фахові відомости. Зголошеня письменні разом з відповідними свідоцтвами і документами належить внести безпосередно до дирекції "Днїстра" у Львові.

Испити кутя коней відбудуть ся для тих, котрі не кінчили курсу в дотичній школї, в другій половинї червня у Львові, Ярославі, Коломиї і Снятинї. Поданя треба вносити до намістництва найдальше до 10 н. ст. червня.

Дрібні вісти. В самбірскій залозї кінної оборони краєвої появила ся носатизна у коней. Доси убито пять коней, а три підозріні. — Буковиньскій директор скарбу в Чернівцях, совітник двора Вайґт, має небавом уступити з своєї посади.

Дѣло