На засїданю ради міста Львова дня 31 н. ст. мая поставив д-р Шараневич внесенє, щоби школу им. Шашкевича перенести з улицї Городецкої до середини міста. Бесїдник зазначив, що поміщенє сеї школи в будинку міскім, котрий не відповідає вимогам шкільним, причинило ся до зменшеня фреквенції в тій школї, до котрої ходили перше дїти з цїлого міста. Отже заряд школи і учителї просили бесїдника, щоби піднїс сю справу в радї міскій і просив о відповіднїйшій будинок. Бесїдник надїє ся, що рада міска прихилить ся до сего жаданя і поладить справу ще перед початком 1894/5 року шкільного. — Се внесенє підперло 15 радних а рада міска має єго реґуляміново трактувати...
З причини надходячої вистави і сподїваного зїзду гостей до Львова, стягає ся з усїх сторін множество всїляких волоцюгів і злодїїв в надїї на добрий заробок. В виду того розвинула дирекція поліції як найбільшу енерґію, щоби увільнити публику о скілько можна від тої язви. В послїдних днях арештували аґенги поліційні кількадесять индивідуїв.
З Олеська пишуть нам: З такою самою величавостію, як в катедральній церкви в Станиславові (о чім згадано в ч. 106 "Дѣла" в новинках) відправляє тутешний парох о. Пашковскій з сотрудником о. Алекс. Левицким що-денно маєве богослуженє (зване тут маївкою) при незвичайнім здвизї народу, котрий горне ся послухати гарних проповідей о. Левицкого. В будні днї буває около двіста людей, а в недїлї і свята повна церков. Се знак, що наш нарід побожний і уміє оцїнити труд ревного свого душпастиря.
Огнї. Передвчера були у Львові два пожари. Згоріла касарня кінноти на Замарстинові о 12-ій годинї в ночи і шопа огородника Кайзера за рогаткою Замарстинівскою о годинї 2-ій пополудни.
Самоубійство. В селі Романештах на Буковинї відобрав собі житє жандарм Стефан Солонар. Причиною самоубійства був страх перед карою.
Дрібні вісти. Віцепрезідент краєвої ради шкільної д-р Бобжиньскій повернув з Ярослава, де візитував тамошну ґімназію і школи народні.
Дѣло
01.06.1894
