[Парляментарні відносини. — Рускій клюб.]
Щоби добре розуміти парляментарні і політичні подїї в Австрії, треба знати близше склад австрійского парляменту і відносини в нїм. В "Дѣлї" була вправдї подана о тім звістка, але ще в давнїйшім часї перед трома роками, а від тогди обставини не в однім взглядѣ значно змінили ся.
Палата послів, складаюча ся, як звістно, з 353 членів, розпадає ся тепер на 11 клюбів, котрі подаю в порядку числа их членів: 1) Сполучена нїмецка лївиця 110 членів; 2) Коло польске 57 членів; 3) Клюб консервативних послів [Гогенварта] 55 чл.; 4) Klub neodvislych роslancu ceskych [молодо-Чехи] 38 чл.; 5) Клюб нїмецкого сторонництва національного 17 член.; 6) Клюб послів христіяньско-соціяльних [антісеміти] 11 чл.; 7) Клюб ліберального центра [Коронінього] 10 чл.; 8) Hrvatsko-slovenski klub 10 чл.; 9) Moravsky klub 8 чл.; 10) Klub neodvisnih hrvatskih i slovenskih zastupnika 5 чл. [він тримає ся завсїгди і безусловно молодо-ческого клюбу, так що творить з ним мов би одну цїлість]; 11) Рускій клюб 5 чл. Крім тих клюбів єсть 27 послів диких. Так званий клюб Лінбахера не єсть властивим клюбом, лише вільною спілкою "задля охорони парляментарних прав"; до неї належить 18 послів, т. є. 7 антісемітів, 5 нїмецких націоналів, 3 "независимі" Хорвати і 3 дикі. Друга така вільна спілка також під предсїдательством Лінбавера, єсть "Спілка аґрарна", до котрої належить 49 послів: молодо-Чехи, нїмецкі націонали, антісеміти, консервативні і инші.
Перед трема роками, т. є. по нових виборах і настаню теперішної сесії, було лише 9 клюбів. Именно не було обох клюбів хорватско-словіньских, бо всї их теперішні члени належали тогди до клюбу Гогенварта, котрий складав ся з 72 послів. Також в инших клюбах наступили більші або менші зміни; ненарушеними що-до числа членів зістались тілько нїмецка лївиця і польске коло. Всї клюби суть під національними взглядом що-до складу свого більше-менше одностайні; тілько клюб Гогенварта складає ся з Нїмцїв [клєрикалів], Чехів [февдалів], Словінцїв, Румунів і 1 Русина.
Після народностій заступництво парляментарне представляє ся так:
1) Нїмцї мають 176 послів, отже 1 нїмецкій посол припадає на 48.000 нїмецкої людности; ті посли розміщені в пятьох, а сли возьмемо диких мов-би окремий клюб, то в шістьох клюбах, а именно: 110 в нїмецкій лївици, 17 в клюбі нїмецких націоналів, 11 в клюбі антісемітів, 24 в клюбі консервативнім, 3 в ліберальнім центрі і 11 межи дикими. Нїмцї двох перших клюбів, також 2 антісеміти і 3 дикі суть під взглядом національним нетолєрантні, прочі толєрантні.
2) Чехи мають 66 послів, т. є. 1 на 83.000 людности, в чотирох клюбах: 38 в молодоческім, 8 в моравскім, 17 межи консервативними [т. є. ческу шляхту, під взглядом національним досить невиразну] і 3 межи дикими.
3) Поляки мають 56 послів, 1 на 66.000 людности, всїх в однім клюбі.
4) Русини мають 9 послів [єсли Криницкого, котрий в рр. 1873—1879 належав до руского клюбу, можна ще уважати Русином] т. є. 1 на 345.000 людности, в чотирох клюбах: 5 в "рускім клюбі" [Мандичевского, Охримовича, Підляшецкого, Барвінского і Вахнянина], 1 в консервативнім [д-ра Воляна], 1 в польскім колї [Криницкого] і 2 диких [Романчука і Телишевского].
5) Словінцї мають 15 послів, 1 на 78.000 людности в чотирох клюбах: 7 в клюбі консервативнім, 6 в хорватско-словіньскім, 1 в "независимім" хорватско-словіньскім, а 1 дикого.
6) Сербо-Хорвати мають 9 послів, 1 на 72.000 людности, в трех клюбах: по 4 в обох хорватско-словіньских клюбах і 1 дикого [єдиного Серба].
7) Италіянцї мають 14 послів, 1 на 48.000 людности, в двох клюбах: 7 в ліберальнім центрі а 7 межи дикими.
8) Румуни мають 4 послів, 1 на 52.000 людности, всїх в однім клюбі, консервативнім.
Наконець є 4 посли невиразної національности, межи ними Вірменин з Буковини д-р Стефанович.
Під взглядом національного становища єсть клюбів правительственних 5 а опозиційних чи независимих 6.
До коаліції правительственної належить нїмецка лївиця з 110 членами, 2) польске коло з 57, 3) клюб консервативний з 55 і 4) клюб Коронініого з 10 членами, наконець 5) рускій клюб з 5 послами. Отже разом 237 послів.
До опозиції належать: 1) коаліція славяньска, зложена з 4 клюбів з 61 членами, т. є. 38 молодо-Чехів, 8 Мораван і 15 Словінцїв та Хорватів [в двох клюбах]; 2) антісеміти числом 11; 3) переважно також нїмецкі націонали числом 17. Отже разом 89.
Наконець межи дикими послами єсть більше або менше правительственних 14, а більше або менше опозиційних 13.
Таким дїлом правительственне сторонництво мало би 251 а опозиційне 102 членів. Однакож в дїйстности правительство не може числити на так велике число голосів; н. пр. при законах валютових голосувало за правительством лише 166 а против правительства 106 послів. Особливо непевний єсть клюб консервативний, котрий властиво єсть тілько конґльомератом послів з різними напрямами, що хотять мати користи з належаня до великого клюбу а не мають куди инде притулити ся; дисципліни клюбової там властиво нема нїякої і майже в кождій справі поодиноким послам лишає ся до волї голосувати так, як кому подобає ся. Окрім спільної консервативної идеї ще більше лучить членів того клюбу повага предсїдателя ґp. Гогенварта.
Маленьке єсть число Русинів в парляментї, але і они могли би мати без порівнаня більшій вплив, як тепер, при иншім поступованю. Насамперед треба би, щоби всї 8 [т. є. разом з д-ром Воляном, хоч без Криницкого] творили оден клюб, але такій, котрий би був рішений до всякої політики, після потреби, отже і до острої опозиції. Н. пр. евентуальність приступленя такого руского клюбу, отже і цїлого народу руского в Галичинї і Буковинї, до славяньскої коаліції, за чим пійшла би і решта Словінцїв, мала би велике моральне значінє, і всї сфери инакше числились би з Русинами, коли-б щось такого на-серіо могли припускати. Але сли має ся наперед тую певність, що більшість руских послів зовсїм в опозицію не-пійде, хоч би рускій нарід і як незадоволений був з свого положеня, то по що з ними числити ся і на них оглядати ся?...
Дѣло
28.05.1894