[З буджетових дебат. — Заявленя міністрів. — Рускі посли.]
Дебати буджетові, котрі зачали ся 5. цвітня, мають закінчити ся в суботу 26 мая, отже потревають сїм тижднїв. Не можна сказати, щоб они були дуже цїкаві або мали якісь великі моменти, хоч се перші дебати буджетові по настаню нового міністерства. Атаки на правительство і правительственну коаліцію взагалї досить слабі; правда, що оборона ще далеко слабша. В остатних тижднях заинтересованє дебатами парляментарними так змалїло, що на засїданях з поміж 350 послів бувала переважно лише десята часть в сали, а до голосовань треба було на-силу скликувати потрібний комплєть 100 послів. Найбільше оживлена була палата при розправах валютових і наглячім внесеню Дернерсторфера над подїями в остравских і фалькнівских копальнях. Взагалї дискусія не так концентрує ся на немногі важнїйші предмети, як більше розбиває ся на множество дрібних справ.
З бесїд важнїйші були очевидно бесїди міністрів, з котрих кождий висказував подрібно свою проґраму, дальше бесїда кн. Ліхтенштайна о реґуляції валюти. Галицкі відношеня порушив д-р Кронаветтер [а давнїйше д-р Ґесман], буковиньско-рускі бар. Гормузаки, д-р Цуркан і д-р Стефанович. Нинї зверну увагу на деякі взагалї замітні а для нас Русинів спеціяльно важні і поучаючі уступи в бесїдах кн. Ліхтенштайна та міністрів ґр. Фалькенгайна і ґр. Вурмбранда, о котрих в "Дѣлї" або дуже коротка була згадка або й зовсїм не згадано.
Кн. Ліхтенштайн дня 8 мая сказав межи иншими такі слова:
"Ми, христіяньско-соціяльні посли єсьмо нинї ще не дуже численною громадкою, ми коаліції не потребуємо та й она нас не потребує, і ми дуже раді, що до неї не належимо. Ми будемо єї судити після дїл єї. Коли нам коаліція принесе закони, котрі охороняють честну працю, тодї приймемо єї радо; єсли-ж она честному продуцентови шкоду наносить за-для догодженя рухомому капіталови, будемо єї зі всею рішучостію поборювати, як отсе при сїм проєктї закона. Партії з невеликим числом членів, котрі стоять ще ино в повнім розвою і в повнім зростї, як ми, завсїгди роблять найлучше, як входять в коаліцію з масами народу. Тїсна звязь з нашими виборцями, сила проґрами, пропаґанда идей — они для нас далеко більше варті нїж дрібні відпадки парляментарні, котрі може би нам тут давано. Ми загартовані на непогоду і будемо таборитись на вільнім воздусї. По що мали би ми хоронитись в якій продувній будцї котру би нам як велику ласку відступлено? [Дуже добре!]"
Міністер рільництва ґр. Фалькенгайн, консерватист і член клюбу Гогенварта, дня 17 мая таке сказав:
"Посол з Дальматії [кс. Бянкіні] не вагав ся поставити питанє: чи є ще якій міністер, що має серце для правди і справедливости... Я можу лише то заявити, що для Дальматії єсть у правительства цїлком певно те саме старанє і та сама дбалість, як для инших країв, а я що-до себе можу сказати з чистою совістію, що дальматиньскому краєви нїколи не повстала шкода з-за того, що там обявляє ся яка опозиція против чогось. Я й на дальше так буду поступати мимо бесїди, котра тут була виголошена, а котра мене в нїчім а нїчім не спиняє. Також пп. молодо-Чехи, котрі також виступили з замітом, можуть бути цїлком пересвідчені, що их опозиція нїколи не буде перепоною для якої акції правительства, скоро та акція покаже ся користною і потрібною. Я можу покликати ся на свідоцтво попередної опозиції, де певне нїхто не може сказати, що єму длятого, що він тогди був в опозиції, щось відмовлено, що він добре узасаднив. [Оплески]"
Так само говорив міністер торговлї, ґр. Вурмбранд, ліберал і член клюбу нїмецкої лївицї. Він сказав дня 19 мая:
"Я радо причиню ся для Дальматії тим, що за-для єї піднесеня дасть ся перевести, мимо безнастанних напастей дальматских послів на правительство. Бо оно і супротив тих людностей, котрих посли, прихильне правительство з наміром і наміреною неприхильностію нападають, не дасть ся відвести від своїх задач."
Може сі слова будуть наукою і успокоєнєм для руских опортуністів і страхополохів, котрі думають, що лучше, хоч-би з нараженєм народного достоїньства, не виступати против правительства, бо з того буде зараз Бог знає яка шкода...
З руских послів пробувають постійно у Відни Романчук і Телишевскій, а з руского клюбу Барвіньскій і Вахнянин; Охримович буває часто у Відни, а Підляшецкій приїхав вчера, Мандичевского ще нема, але сими днями має також прибути. Рускій клюб більше як місяць не міг мати засїданя [У руских послів усе так буває, що на кілька днїв перед скінченєм сесії зїздять ся всї до одного... Ред.] Телишевскій мав промовляти при буджетї міністерства справедливости, але за-для наглих а важних справ мусїв як-раз тогди на пару днїв виїхати з Відня; Романчук мав промовляти при законї фінансовім, але сего року не буде окремої дебати ґенеральної над тим законом, яка бувала в попередних роках. Отже здає ся, що з руских послів, именно з опозиційних, нїхто в сих кількох днях вже не буде говорити. Може оно так і лучше: нехай не буде і позору, будь-то их опозиція зашкодила здобуткам для Русинів, як се де-хто закидував бесїдї Романчука над провізорією буджетовою в грудни. Почекаймо до осени!
Дѣло
26.05.1894