◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Рада міста Львова відбула в середу засїданє, на котрім крім кількох справ дрібнїйших ухвалено поручити секції ІV-ій внесенє радного д-ра Вайґля, щоби маґістрат поробив відповідні заходи коло установленя максимальних цїн на деякі артикули поживи — (з причини дорожнї і довільного підвисшуваня цїн). Д-р Вайґель опирає ся на законї державному з дня 15 н. ст. марта 1893 (ч. 39 В. з д.), котрий говорить: "Що-до дрібної продажи артикулів, які належать до конечних потреб щоденного житя, дальше що-до промислу коминарского, канального, перевозового і промислу, служби публичної і торгової (в руцї приватній) можуть бути означені максимальні цїни. Такі тарифи мають бути установлювані на внесенє репрезентації громадскої по вислуханю гадки палати торговельної і промислової та дотичних товариств; они важні аж до відкликаня лише для дотичної громади". — Рада ухвалила дальше внесеня комісії спеціяльної в справі основ, на яких має бути заложена академія торговельна у Львові. Після предложеня комісії, має бути академія середною школою, удержуваною коштом правительства при співучасти громади, котра причинить ся річною підмогою 3.000 зр. Відповідні субвенції мають дати також видїл краєвий і палата торговельна. Ті предложеня будуть предметом переговорів комісії з представителем правительства, совітником секційним міністерства торговлї Гаймерлєм, котрий приїхав до Львова в справі вистави краєвої і академії торговельної. — Вкінци передано до реґулямінового трактованя внесенє радного д-ра Гольцера, щоби признати учителям шкіл середних і урядникам маґістрату 25% додаток дорожняний. Се потягне за собою около 45.000 зр. видатку.

П. Ксеноф. Охримович, посол до ради державної і на сойм краєвий, зложив достоїньство бурмістра міста Дрогобича з причини непорозумінь і спорів, які повстали на послїднім засїданю ради міскої дня 19 н. ст. мая. Тимчасове урядованє обіймив заступник бурмістра Герш Ґольдгамер. Депутація горожан удала ся до бурмістра з просьбою, щоби відкликав свою резиґнацію.

Перед трибуналом касаційним у Відни відбула ся дня 21 н. ст. мая розправа в справі о. Гошовского і трех селян з Журавна. Як звістно, мав о. Гошовскій спір граничний з властителем Журавна Скшиньским. При тій нагодї прийшло до заколоту і справа опинила ся перед судом присяжних в Самборі, де засуджено о Гошовского на 10 днїв а трех селян журавеньских на 7 до 14 днїв арешту. Отже віденьскій трибунал розглянувши внесену жалобу неважности і перевівши розправу, потвердив засуд самбірского суду що-до трех селян, а знїс єї що до о. Гошовского і приказав розписати нову розправу.

Панщизняні буки ще примінює один дїдич коло Залїщик до своїх слуг, коли они зазнавши двірских роскошей, не хотять дальше вставати в службі. Отже буком по двацять і пять велить дїдич вичислювати кождому непослушному. Ну szlachecka бута виявляє справдї широку натуру, хоч часи Сасів вже давно минули.

Папске бреве о почетних крилошанах. Папа і св. конґреґація замітили, що институція почетних крилошан, що була колись родом епископского совіта і складала ся з самих мужів світлих, побожних і моральних, виродила ся в часом в той спосіб, що нинї стали убігати ся о се достоїньство молоді і мало заслужені священики, а сли не можуть єго одержати від свого епископа, старають ся о те в других епархіях. Супротив таких надужить постановлює папа Лев XIII. в своїм бреве з 29 н. ст. сїчня с. р.: 1) Єсли епископ наміряє именувати почетним крилошанином священика з чужої єпархії, то повинен спитати о гадку свою власну капітулу, а крім того повідомити ще і дотичного епископа, котрому кандидат підлягає, які відзнаки наміряє дати кандидатови з єго епархії. 2) Крилошан почетних з чужих епархій не може бути много, именно число их не може перевисшувати трету часть числа крилошан именованих в своїй епархії. 3) Такі крилошане можуть лише в тих епархіях уживати крилошаньских відзнак і користати з привілегій, в котрій они заименовані — в других епархіях не можна им тих відзнак уживати. 4) Все те відносить ся і до заименованих вже почетних крилошан.

Дѣло