Впреосв. митрополит Сильвестер Сембратович виїхав передвчера на візитацію журавеньского деканата в товаристві віцеректора духовної семинарії о. д-ра Іос. Мільницкого і свого капеляна о. Яцковского.
Архикнязь Кароль Людвик виїздить дня 3 н. ст. червня вечером в товаристві надвірного маршалка ґр. Пенчевича до Львова, щоби отворити в имени цїсаря галицку виставу краєву.
Сїльска драма. Прокіп Савка, господар в Гаях під Львовом, задовжив ся в краєвім банку, котрий заинтабулювавши ся на єго маєтку, обезпечив єго на досить високу суму. То зродило у Савки плян, щоби підпалити своє господарство і при помочи асекураційного відшкодованя очиститись від довгів. При тім задумав пімститись на своїм найблизшім сусїдї, Иванї Тютько, з котрим жив від довшого часу в неприязни, а котрого загорода мусїла також згоріти. Отже повиносив з хати всї свої движимости, помістив жінку і дїти в безпечнім місци, вигнав зі стайнї худобу і підпалив в ночи своє господарство. Однако нараз пригадав собі, що в коморі лишив спячого сина. Кинув ся єго ратувати, але було вже пізно; погиб в огни разом з хлопцем. Рівночасно начала горіти загорода Ивана Тютька, що в тій порі був лїсї. В стодолї спав єго 16-лїтний брат. Пробудивши ся, хотїв утїкати, але найшов двері від стодоли зачинені з-надвору. На щастє удало ся єму найти сокиру, при помочи котрої розбив двері і виратував ся, потерпівши лише попареня. Також і хата була заперта з-надвору і жінка Тютька з дїтьми ледве вспіла вискочити крізь вікно, а матїр єго виратував в послїдній хвили шурин Петро Вовк. Нема сумнїву, що Савка, руководячи ся помстою, запер двері стодоли і хати Тютька, щоби тим способом погубити родину свого ворога. Крім Тютька погоріло ще 16 господарів. Шкода виносить 9000 зр., а була обезпечена на 2000 зр. Се нещастє лучило ся дня 9 н. ст. мая.
Нещастні пригоди. Віцепрезідента міста Львова і директора вистави д-ра Мархвицкого стрітила дня 22 н. ст. мая нещастна пригода, котра однако не потягнула за собою поважнїйших наслїдків. Д-р Мархвицкій їхав именно своїм повозом на площу вистави, коли ненадїйно на розї Коральницкої улицї переїзджаючій фіякер наїхав на повіз віцепрезідента так нещасливо, що дишель розбив віз а кінь ударив сильно головою д-ра Мархвицкого в груди. Повіз вивернув ся і д-р Мархвицкій випав та ударив ся головою о хідник. Крім того, хоч візник здержував конї, то они побігли ще яких 20 кроків і волокли віцепрезідента за собою. Д-р Мархвицкій потовк ся сильно в ногу, але мимо того поїхав вскорі на виставу і видавав там потрібні розпорядженя. Сильно потовчена нога буде єму долягати довшій час, але поважнїйша небезпечність не грозить. — Того самого дня рано завалило ся на площи вистави руштованє в павільонї бар. Попера і придавило трех робітників. Тяжко покалїчених перевезено до головного шпиталя.
Великій огонь повстав сими днями в Станівцях долїшних на Буковинї, маєтности ґр. Клима Дїдушицкого. Огонь знищив горальню і инші будинки, однако виратовано опасові воли. Шкода була обезпечена в Краківскім товаристві взаїмних обезпечень на суму 40.000 зр.
Дві бомби експльодували дня 19 н. ст. мая в Кракові не зробивши нїкому нїякої шкоди. Именно експльодувала перед будинком висшого суду наповнена порохом фляшка, а коло войскового касина паперова петарда. Имовірно було виновником тих "атентатів" одно і то саме индивідуум.
Дати метеорольоґічні. Дирекція зелїзниць оголошує: В цїли повідомленя подорожних о истнуючім в найблизшій добі сподїванім станї воздуха, будуть щоденно уміщувані дотичні оповістки почавши від 1 н. ст. червня с. р. в слїдуючих стаціях зелїзничих: Львів, Перемишль, Нове-Загірє, Стрий, Сколе, Лавочне, Станиславів, Коломия і Чернівцї. До тих оповісток (телєґрафічних) долучувані будуть метеорольоґічні, даючі загальний погляд на стан воздуха в цїлій Европі.
Дѣло
25.05.1894