◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Збори урядників державних скликано до Відня на день 25 н. ст. мая. Покликуючи ся на 256 таких самих зборів, що відбули ся доси в різних місцевостях держави, мають згадані збори вислати до цїсаря депутацію з просьбою о виповненє жадань урядників, висказаних в петиціях внесених до палати послів.

Велика ревія маєва львівскої залоги відбула ся вчера о 8½ годинї рано на замарстинівских полях. По ревії відбула ся дефіляда перед командантом корпуса кн. Віндішґрецом. Ревії приглядали ся гостї, що бавлять у архікнязя Лєопольда Сальватора.

Огнї. Дня 20 н. ст. мая згоріли в Бродах три хати і стодола. На щастє воздух був спокійний і огонь не розширив ся.

Рішенє міністеріяльне в справі словіньского язика. В вересни 1893 року изложила презідія правительства краєвого в Целоваци рескриптами з 15 і 27 вересня ч. 1496 і 1546 на Симеона Кльокара, начальника громади Бистриця, кари грошеві 5 і 10 зр. з тої причини, що урядуючи в порученім крузї дїланя в поданях до староства уживав язика словіньского. Однако міністерство справ внутрішних рескриптом з 26 марта 1894 р. знесло оба ті ореченя, "бо не можна доглядїти проступку обовязків після §.95 зак. громадского і позаяк в громадї Бистриця, котру замешкують майже виключно Словінцї не истнує нїяка законна причина, на основі котрої можна би заборонити уживаня словіньского язика в урядових зносинах з властями висшими, бо в Каринтії язик словіньскій єсть краєвий." Се рішенє міністерства не подобало ся дуже презідії правительства краєвого, котре зволїкало три місяцї з дорученєм і аж сими днями повідомило о нїм Кльокара. Міністеріяльне ореченє має для Каринтії прінципіяльне значенє і повинно спинити ґерманізаторскі тенденції властей в тім краю. — У нас, як звістно, накладають старости такі самі кари на священиків і війтів, що пишуть по руски; накладають кари, очевидно противзаконно.

Нещастні пригоди. На стації в Стрию з будки до гамованя упав кондуктор зі Львова Иван Хомич і так ударив ся в голову, що небавом помер. — Дня 2 н. ст. мая згинув в закопі францускої компанії в Бориславі страшною смертію робітник Станислав Фабіян, родом з Бідолин. Він мав відбирати візки з земним покладом, добувані на верх з закопу. В якій спосіб стало ся нїхто не знає, лише видко, що Фабіян злетїв разом з візком в закіп, 180 метрів глубокій і убив ся на місци. Порозриване єго тїло добули небавом на верх.

Загадочне убійство. В Токах, повіта збаражского, на хуторі о. Панкр. Білиньского копали люде з Пальчинець і Токів рів і найшли убитого чоловіка, закопаного. На трупі був шнур на шиї; тїло вже зігнило. Хто був убитий, не знати.

Дрібні вісти. Архикнязї Альбрехт і Леопольд Сальватор приїдуть в товаристві фельдмаршалка бар. Бека і около 50-тьох ґенералів дня 26 червня до Станиславова в цїлях войскових і забавлять там день. — У Відни помер буковиньскій посол до ради державної, черновецкій банкир Генр. Ваґнер, в 58-ім роцї житя, на рака. — В Дрогобичи відкрито оногди памятник Адама Мицкевича. — В Тлустім на Поділю помер аптикар Іос. Свидерскій в 49-ім роцї житя.

Дѣло