◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Площу вистави оглянуло вчера при сприяючій погодї около 7000 осіб. Виїмково перед отворенєм вистави буде отворена площа вистави ще в четвер дня 24 н. ст. мая. Будуть грати дві музики.

Зелїзниця елєктрична у Львові. Оглядини центральної стації елєктричної і пробна їзда відбудуть ся завтра дня 22 н. ст. мая о годинї 6-ій вечером. До участи запросив презідент міста членів ради міскої і маґістрат. — Радним міста роздано в суботу проєкт контракту, якій має заключити місто з фірмою "Сіменс і Гальске". Над заключенєм контракту буде рада міска радити на засїданю дня 23 н. ст. мая. Від 25 мая має розпочати ся правильна їзда на шляхах елєктричної зелїзницї.

Товариство "Руслан" для запомоги убогих учеників рускої ґімназії у Львові завязало ся дня 14 с. м. До вибраного видїлу входять: о. Ал. Тороньскій яко голова, п. Евд. Харкевич директор ґімназії яко заступник голови, проф. С. Громницкій яко касієр, п. Ив. Матїїв яко секретар і о. Е. Гузар катихит мужескої семинарії учительскої; на заступників видїлових вибрано проф. д-ра Мандибура і Романа Цеглиньского. Всїх приятелїв і добродїїв учащої ся молодежи рускої запрошує вступати в члени сего товариства — Видїл.

Цїсар — як ми вже доносили — прибуде до Львова на виставу краєву дня 7 н. ст. вересня і забавить до дня 10 того-ж місяця.

Часткове безробітє пекарів розпочало ся дня 19 н. ст. в Кракові. Страйкуючі помічники пекарскі домагають ся щоби их праця не тревала довше як 12 годин на добу, щоби одержували бодай 8 зр. тиждневої винагороди, вкінци щоби мали недїльний випочинок від 4-ої години рано до 11-ої вечером. Деякі властителї пекарень згодили ся вже на ті услівя, инші ще их не приймили. — Власти замкнули 6 пекарень з огляду, що не відповідали цїлковито услівям закона промислового, а в 15 пекарнях поручили перевести відповідні улучшеня і знести деякі хиби. Сконстатовано, що працюючі в пекарнях спали найчастїйше в місцях вогких, без світла і просто шкідних для здоровля, крім того праця в многих пекарнях тревала по 21 годин на добу.

Зміна властителя. Властитель львівского дому банкового і радний міста, Мавр. Йонаш, купив спільно з Вільг. Кітаєм бувшим властителем Павлова, маєтність Жуків, Фрайфельд і Косодуби в повітї чешанівскім разом з тамошною касарнею кавалєрії від дотеперішних властителїв Клима і Михайла Торосевича.

Академія торговельна у Львові. Рада міста Львова ухвалила на внесенє Романовича вибрати комітет з 5 членів, котрий під проводом презідента міста виготовить услівя, під якими може повстати у Львові академія торговельна і представить их правительству. До участи в тім комітетї запросить презідент видїл краєвий, палату торговельно-промислову, школу політехнічну і краєве товариство купцїв і промисловцїв у Львові. До комітету вибрані Шаєр, Солескій, Йонаш, Черни і Романович, а крім того возьме в нїм участь також відпоручник товариства політехнічного.

"Елєктричний чоловік" — отсе найновійша американьска ексцентричність. Від якогось часу маширує по улицях Нового Йорку фіґура завбільшки двох метрів, котра двигаєсь на перед при помочи елєктрики і виспівує анґлійскі пісні і частини з италійских опер. Елєктричний чоловік порушує руками, ногами і головою, немов би єго одушевляв дух житя. Отся елєктрична лялька, що незвичайно звертає на себе увагу, походить від "пароходного чоловіка", що єго винайшов професор Жорж Мур. Твір Мура йшов улицями, курив циґаро і тягнув за собою візок, на котрім находились всїлякі товари. Се був рід льокомотиви, що йшла, замість посуватись на колесах. В тїлї містив ся кітлик з ґазовим етером, на верху кітлика був мінятурний мотор, котрий мимо малого розміру мав пів сили коня. Горіючі ґази в котлї піднимались до шелома, що єго мав на собі новий обиватель і мов-то творили китицю з пер. Візок служив пароходному чоловікови яко точка підпори. Лялька маширувала на годину пять до вісїм кільометрів. Натомість "елєктричний чоловік", що єго винайшов Гарік робить 18 кільометрів на годину. Він убраний в фрак і білу краватку, чоботи єго з зелїза підбиті шкірою. Руками і ногами порушує дуже правильно, длятого не тратить рівноваги і йде енерґічно наперед. Коли співає, отвирає і замикає уста, немов би видавав з себе правдиві тони.

Взори народних вишивок і гафтів, роботу переважно самих дївчат сїльских з різних околиць краю, лучилось нам оногди оглядати у Bп. предсїдательки "Клюбу Русинок", п. Шухевичевої. Се дуже цїнна збірка [призначена на виставу] нашого домашного промислу, а цїннїйша она тим, що на неї зложились невчені руки — як сказано, сїльскі дївчата. Почавши від найпростїйших мережок білими, або темними та ще й в саджи і молоцї вареними нитками, можна помітити і найбільше скомпліковані взори десенїв, нанизані кількома красками. Притім гарна річ, що кожда і найпримітивнїйша мережка має зараз коло себе свою спеціяльну назву, а се нетрохи причинить ся до збогаченя промислової номенклятури. Як нас поинформовано, "Клюб" задумує використати сі взори в той спосіб, що по виставі зложить з них галицку орнаментику і видасть окремим випуском на лад видавництв Косачевої, Вєржбицкого і т. д.

Дѣло