◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Нову церков з мягкого матеріялу наміряє побудувати громада Ступниця, в самбірскім повітї. Розходи обчислені на 6000 зр. Підприємцї, що хотїли би приймити на себе ту будову, мають зголосити ся до кінця мая в урядї парохіяльнім в Ступници, почта Кранцберґ.

Новий краєвий презідент Буковини. Бар. Кравс відїзджаючи на відпустку до Відня попращав ся вже оногди з урядниками правительства краєвого в Чернівцах. Єго наслїдником, як доносять з Відня, має стати совітник двора ґр. Ґоес з Целоваца в Каринтії. Ґр. Гоес належить до консервативної партії і уходить за незвичайно даровитого і енерґічного урядника.

В справі умундурованя учеників середних шкіл в Галичинї видала краєва рада шкільна на основі цїсарскої постанови з дня 6 сїчня 1894 р. і рескрипту міністра віроисповідань і просвіти, слїдуюче розпорядженє: І) Вводить ся однакове одїнє (мундури) для молодежи шкіл середних в Галичинї після доданих подрібних приписів. II) Почавши від шкільного року 1896/7 не вільно буде ученикам середних шкіл носити в школї і за школою иншого одїня, як лише приписане. III) В переходовім часї (до 1 н. ст. вересня 1896 р.) можуть ученики носити ще звичайне одїнє; не вільно им однак яку небудь часть мундуру носити разом з звичайним одїнєм. Подрібні приниси що-до введеня однакового одїня (мундурів) гласять: 1) Приписане однакове одїнє (мундур) учеників середних шкіл в Галичинї (ґімназій і реальних) має складати ся зь слїдуючих частей: а) блюза з ґранатового сукна зі стоячим ковнїром і двома кишенями на груди; б) панталони звичайного крою з темно-сїрого сукна з вистаючим швом; в) плащ з темно-сїрого сукна з гранатовими нашивками на ковнїрі, з драґоном з-заду і чорними роговими ґузиками в двох рядах по шість; г) шапка з гранатового сукна з простим дашком, ремінцем зі спряжкою і емблемом з білої бляхи, означаючою катеґорію школи, а евентуально єї число, а именно: для ґімназіяльних учеників G, для учеників реальних шкіл буква R. 2) В лїтній порі можуть ученики, замість блюзи, панталонів і шапки з сукна, носити их того самого крою з сїрого полотна; однако полотняна блюза має мати на ковнїрі гранатові суконні вилоги (довготи 5 цм.) а на рукавах 5 цм. від кінця гранатові випустки, шапка-же в половинї висоти гранатову випустку довкола. 3) На ковнїрі суконної, або на вилогах полотняної блюзи носять ученики відзнаки після кляси, до котрої приналежать. Відзнакою для низших кляс суть срібні пояски (від одного до чотирох) довготи 3 цм., а ширини 0.5 цм. Відзнакою для висших кляс суть такі самі золоті пояски (в ґімназіях для V до VIII кляси від одного до чотирох, в реальних школах для V до VІІ кляси від одного до трех). Щоби згадані мундури для учеників могли бути доставлювані з краєвого матеріялу дуже доброго рода і по найнизших цїнах, займило ся тою справою "Галицке торговельне товариство."

Зміна властителя. З Перемишля доносять, що маєтности Грушів і Клоницї простору 3000 морґів, купив від Дембиньских за 250.000 зр. Людомил Моравскій. Neue fr. Presse доносить що ґр. Володисл. Баворовскій продав за 1,010.000 зр. свою половину маєтности Мокшишів під Ряшевом звістному спортсменови Володисл. Шіндлєрови, властителеви другої половини Мокшишева. Шіндлєр має устроїти в Мокшишеві великій тартак.

Тиф ширить ся в Яхторові, повіта перемишляньского, вже другій рік і нема такого дому, де би він вже не був, не виймаючи навіть приходства і школи. Причиною тої недуги, як сконстатував повітовий лїкар, єсть нездорова вода і надзвичайна велика нужда яхторівских селян, в котру они попали через неурожай в р. 1893 і в попередних лїтах. Позаяк в многих домах дає ся чути брак всякої поживи і можна побоювати ся, що в наслїдок того прокине cя тиф голодовий, дла того видїл повітовий в Перемишлянах, на предложенє повітового лїкаря п. Валигурского, прислав на руки місцевого пароха 100 зр. для найбіднїйших громадян, особливо-же для навіщених епідемією тифа. Рівнож ц. к. староство в Перемишлянах прислало до Яхторова жандарма, щоби доглядав порадку в селї, бо зверхність громадска оказала ся на всї розпорядженя староства зовсїм байдужною.

Громадний страйк почали нинї о годинї осьмій челядники пекарскі в Кракові. По улицях ходять сильні патролї войскові, щоби не допустити до можливого нарушеня публичного ладу.

Неофітка. З Ходачкова великого доносять про такій факт: В сїчни с. р. вихрестила ся там Розалія Шварцапфель, жидівка, своячка місцевого арендаря. Один з місцевих селян, радний Феликс Воєвода, приймив неофітку за свою, має намір адоптувати єї і обдарувати власним назвищем. Перед тижднем зїхала там комісія судова, щоби переслухати неофітку, бо єї свояки обжалували Воєводу, що він увів нелїтну дївчину. Однако зізнаня переслуханої полагодили цїлу справу.

Дрібні вісти. В Козлові помер лїкар міскій, д-р Іос. Милерович, в 41-ім роцї житя. — Gazeta Stryjska перестала виходити за-для недостачі передплатників. Истнувала два роки. — Померла в Штокгольмі звістна писателька шведска Марія Софія Шварц в 75-ім роцї житя. Єї письма обіймають 60 томів.

Дѣло