Від давна підносились і тепер підносять ся голоси між Русинами о потребі орґанізації в кождім напрямі житя народного: політичнім, економічнім і суспільнім. Потребу такої орґанізації відчуває кождий Русин, що бажає красшої долї свому народови і рад би єго бачити сильним і могучим. В орґанізації лежить той прінцип жизненної сили народу, в нїй треба бачити то жерело, з котрого бьє житє народне.
Длятого то всї щирі Русини витали завсїгди радістно всяку прояву своєї питомої орґанізації. А таких прояв не було знов і так мало, щоби аж надто пессимістично глядїти на цїлу нашу роботу орґанізаційну. Противно, коли зважити, які противности приходить ся Русинам побороти при своїх змаганях орґанізаційних, то глянувши на результати, справдї треба прийти до заключеня, що нарід рускій живе і жити буде. Без помочи з нїодної сторони, а лиш о своїх власних силах; без підпори, а противно ще нераз при всякого рода ворожих перешкодах; без заохоти, а дуже часто при апатії серед власної суспільности — зачинати роботу орґанізаційну, не тратити духа, лиш крок за кроком добувати кожду пядь в житю народнім, се річ немаловажна, не така, щоб з неї кепкувати, і противно треба перед нею схилити голову. Читальнї, крамницї, товариства просвітні, товариства для забави, Народна Торговля, товариства ремісничі Днїстер, народні доми, Бояни, Сокіл, товариства політичні з численними вічами — отсе плоди нашої орґанізації, від коли загал Русинів порозумів, що житє народне на внї заявляєсь роботою у внутрі, та що лиш тим способом можемо мати право до трактованя нас на рівни з иншими народами.
Як видимо, починів роботи орґанізаційної досить, орґанізація проявляєсь в кождім напрямі — і лиш рук та охоти до працї, а наберемо сили, котрої нам так дуже а дуже потреба. Правда, не слїдно у нас системи, точно означеного пляну в тій роботї орґанізаційній; дуже часто робота иде на ослїн, не находить підпори серед власного загалу і длятого нераз она униває і не видно єї плодів. Отсе велика хиба, бо впливає деморалізуючо на загал і тим самим спиняє роботу. Єсли якійсь почин орґанізаційної роботи не найде відгомону в цїлій суспільности і єсли по єго приміру не проявить ся така сама робота в різних сторонах нашого краю, тогдї і найщирійша нераз охота до працї кудись щезає а в результатї бачимо апатію, утрату віри в свої сили, безрадність і безсильність. Тож при всякій роботї орґанізаційній треба співучасти всїх Русинів, одушевленя і віри в свої сили та красшу будучність.
Тих кілька гадок уважали ми потрібним кинути на папір з нагоди надісланої нам перемискими патріотами відозви, завзиваючої Русинів повіта перемиского і околицї на перші збори до завязаня Товариства задаткового "Віра". Та відозва мусить наповнити серця всїх щирих Русинів великою радістью, бо в нїй бачимо новий крок в нашій орґанізації на поли економічнім. Примір наших сусїдів Поляків, котрі зуміли покрити цїлу Галичину сїтею своїх товариств задаткових, повинен не лиш отямити Русинів до роботи в тім напрямі, але також повинен додати сили до сего першого почину. Можна надїятись, що робота перемиских патріотів найде підпору у загалу Русинів та що не лишить ся одинокою а найде наслїдувателї в понайдальших закутинах нашої Руси. Статути першого руского товариства задаткового і справозданє з тих перших зборів подамо в своїм часї для приміру і наслїдуваня.
Коли-ж долучимо до сеї радістної вісти з Перемишля ухвалу зборів товариства "Днїстер", в котрій порушено гадку заснованя товариства взаїмного кредиту — то лиш можемо радїти, що робота орґанізаційна Русинів звернулась так живо і на поле економічне, котре, що правда, було доси у нас ще дуже а дуже запущене, або й лежало облогом. "Помагай Біг!" кличемо патріотам перемиским, що взялись за так хосенне й важне дїло.
Відозва, розіслана перемискими патріотами між доохрестних Русинів в справі заснованя Товариства задаткового "Віра", звучить так:
"Ваша Всечестности!
Відома річ, що найважнїйша причина економічного упадку нашого народу: брак всякої орґанізації як на поли політичнім, так головно на поли економічнім, — орґанізації опертої на самопомочи, а тим єсть брак институцій фінансових.
Яку вагу і силу мають такі институції фінансові для народу, наглядний доказ того найдемо у наших сусїдів, котрі позавязувавши институції фінансові (в котрих рядї перше місце займають "Товариства задаткові") при их помочи змоглись в таку силу, що тепер ми Русини попали в цїлковиту фінансову зависимість. Досить згадати, що тепер від часу виданя закона з дня 9. цвітня 1873 ч. 70 В. з. д. оперує в Галичинї 275 товариств задаткових, 11 товариств консумційних, 9 товариств рільничих і 51 товариств торговельних, котрі до кінця 1892 року обернули капіталом 1 778,922.972 зр., а зібрали на фонд резервовий 1,403.295 зр. Товариства ті, маючи очевидно характер чисто польскій, повстали нашим грошем і богатіють рік-річно нашим грошем, будь то через те, що ми Русини складаємо там свої ощадности, будьто що вступаємо в члени і затягаємо там позички.
Длятого підписані бажаючи тим невідрадним відносинам хоть в части зарадити і повіт перемискій під взглядом фінансовим зорґанізувати, задумали оснувати в Перемишли спілку т. є. Товариство Задаткове "Віра" на підставі закона з 1873 р., основане на взір многих майже в кождім повітї Галичини истнуючих польских "Kas zaliczkowych" і т. д.
Проєкт дотичного контракту товариства (т. є. статута), котрий Ваша Всечестність для скороченя нарад і дискусії ласкаво наперед точно переглянути зволять, пересилаємо в прилозї.
Заразом маємо честь запросити Вашу Всечестність до ласкавого приступленя в члени того завязуючого ся Товариства і в тій цїли просимо ласкаво прибути на перші загальні конститууючі збори того Товариства, котрі відбудуть ся невідклично в Перемишли ві второк дня 22 н. ст. мая 1894 о годинї 5 по полудни в комнатах Рускої Бесїди (при побережю Франц Іосифа, камениця д-ра Розенбаха) в присутности ц. к. нотаря з слїдуючим
Порядком дневним:
1) Ухваленє контракту (статута) Товариства.
2) Вибір Совіта управляючого і єго уконституованє.
3) Вибір членів Дирекції.
4) Постановленє найбільшого числа удїлів.
5) Внесеня.
Позаяк за члена (основателя) може уважатись лиш той, хто на ті Збори прибуде, і статут (контракт Товариства) власноручно підпише, тому просимо Вашу Всечестність, щоби Ви з огляду на важність справи і з огляду на хосен, якій основанє такої институції принести може, зволили ласкаво як найточнїйше в повисше означенім дни явитись.
Тимчасовий комітет Основателїв:
Д-р Теофіль Кормош, Григорій Цеглиньскій, Д-р Ник. Атоневич, Дмитро Людкевич, Ал. Лисяк, Мих. Мартинець, М. Копко."
Дѣло
16.05.1894