◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Площа Галицка у Львові одержить сими днями гарну прикрасу. Именно буде устроєний сквер в тім місци, де стояли розібрані три старі каменицї і де була торговиця. Цїлу площу вже перекопано, а тепер звозять землю.

З Надвірняньского пишуть нам: Громада Вілосів купувала у свого дїдича 150 морґів двірского грунту на пашу, морґ по 80 зр., — однакож надвірняньска рада повітова на засїданю дня 8 н. ст. мая с. р. не потвердила того купна, хотяй бідній громад] було дуже того купна потрібно і оно не так дорого виносило. Шкода, що в рад] повітовій засїдає тілько Русинів та й шефом ради є Русин селянам впрочім прихильний. Поляки очевидно не раді, аби наші селяне купували грунти домінікальні...

З Городецкого пишуть нам: В селї Путятичі урядує війт від марта 1887 року. Вправдї на веснї 1893 р. були розписані вибори, але прийшли вибори до городецкої ради повітової, то остав старий війт з радою, в которій єсть кілька братів. До того села як і до Добрян не зїздив делєґат ради повітової обрахувати війта анї за рік 1892 анї за 1893-ий, а річ відома, що війт нїколи радї жадного рахунку до перегляду не предкладає. Був у Путятичах шпихлїр громадскій, в котрім ще перед кількома роками містило ся кілька сот кірцїв збіжа; нинї й слїду з того нема, а шпихлїр перероблено в осени 1893 року на шпиталь холєричний... Та й здаєть ся будуть старі війти урядувати ще більше як рік, бо в роцї 1895 приходять вибори до сойму, отже треба вже "абрихтованих" війтів, а чи війт шість чи десять лїт панує, на тім в Городку комусь залежить тілько, що радї повітовій на шпихлїри путятицкім.

Холєра. Дня 8 н. ст. мая в Скалї не занедужав і не помер нїхто на холєру. Натомість сконстатовано случаї холєри в Вербівцї, громадї положеній також над Збручем, в повітї борщівскім; померла там на холєру одна особа, а одна занедужала. В повітї гусятиньскім не занедужав нїхто і нїхто не помер на холєру.

Кілько коштує середно лихій прихід? Оден священик институував ся в мартї сего року на середно лихій прихід, числячій до 1000 душ а до 60 морґів лихого поля. Цїкаво знати: що коштувала єго тая "промоція" з адміністратора на пароха? Отже: а) позаяк він став парохом о тиждень хутше перед шестилїтним терміном, то заплатив до фонда вдівичо-сиротиньского 60 зр.; б) ц. к. дирекція скарбу бере за "аванс" 30 зр.; в) за адміністрацію попередної парохії відбирає правительство 40 зр.; г) податок грунтовий з попередного прихода 30 зр.; д) податок грунтовий на новім приходї [квартальний] 20 зр.; е) рахуймо, що у Львові підчас институції видасть лише 15 зр.; ж) перепровадженє на нову посаду нехай коштує єго лише 20 зр., — то одержимо суму звиж 200 зр., котру новий парох мусить видати на різні податки і видатки найменше в пів року. Коли не має готівки, мусить задовжитись, або замість накупити собі инвентаря до нової господарки, зачне провадити господарку капарну через кілька лїт, а сам мусить потїшати ся титулом "самостійного пароха". — М. М. ново-институований парох.

Процес против виновників послїдних забурень. В понедїлок відбули ся в краківскім судї карнім дві розправи против виновників забурень в часї костюшківского обходу. В одній розправі ставав Кароль Цємпиньскій обжалований о вибиванє шиб в мешканю ґенерала Станковича при ул. св. Ґертруди, де убито папугу. Цємпиньского засуджено за публичне насильство на кару 5-місячної тяжкої вязницї заостреної одним постом в тиждни. Друга розправа відбувала ся против Войтїха Матейчика, муляря, обжалованого о співучасть в насильстві публичнім, якого допустив ся намавляючи вибивати шиби в головнім ринку, в домі ґр. Браницкої і ґр. Водзицкого. Матейчика засуджено на 8 місяцїв тяжкої вязницї, заостреної одним постом в тиждни. — Дня 9 н. ст. мая розпочала ся розправа против 7 дальших участників згаданих забурень. Обжаловані: Володисл. Свобода, Іос. Пструсиньскій, Ян Базилевич о насильство публичне і Ром. Дуткевич, Фр. Дудек, Ян Лящик і Стан. Грабовскій о проступок з §.283 з. к. з причини непослуху супротив орґанів поліції, котра взивала, щоби товпа розійшла ся. — По переведеній розправі засуджено: Володисл. Свободу на 3 місяцї тяжкої вязницї, Іос. Петрусиньского на 6 місяцїв а Яна Базилевича на 4 місяцї такої-ж вязницї. Крім того засуджено всїх на 1 день посту в тиждни. Прочих чотирох обжалованих увільнено.

Льокальні зелїзницї. Міністерство торговлї утворило осібний уряд для зелїзниць льокальних під управою шефа секції бар. Віттека. На становище ґенерального инспектора австрійских зелїзниць льокальних і консулента міністерства торговлї в технічно-комерціяльних справах покликано до Відня дотеперішного директора краєвого уряду зелїзничого в Стирії, Кароля Вурмба. Wiener Ztg. оголошує з тої причини именованє Кароля Вурмба совітником міністеріяльним.

Рада міста Львова вибрала на вчерашнім засїданю першим делєґатом Михальского, а заступником першого делєґата Ґетріца.

Архикнягиня Блянка, жена архикнязя Леопольда Сальватора, повила у Львові дня 8 н. ст. мая дочку. Після лїкарских бюлетинів і архикнягиня і новонароджена дитина мають ся цїлком добре. Хрещенє малої архикняжної відбуде ся имовірно в середу дня 16 н. ст. мая в латиньскій катедрі у Львові.

Відозва. Рішенєм краєвої ради шкільної будуть з роком 1896 заведені в наших школах середних одностайні мундури для всїх учеників безусловно. Як з одної сторони всї круги, бажаючі правдивого добра нашій молодежи, з повною вдячностію для Ради шкільної повитають тоє розпорядженє за-для єго великої ваги педаґоґічної, так знов може нїкого оно так не діткне, як нашу бідну руску молодїж селяньску і мало-міщаньску; буде оно одним товчком більше відстрашуючим єї від шкіл середних. Треба нам отже всїми силами уже тепер старати ся, аби нас рік 1896-ий не застав непідготованих!

Видїл товариства "Шкільна поміч" в Коломиї, узнаючи ту справу за дуже важну, рішив заснувати окремий "Сталий фонд мундуровий для бідних учеників рускої ґімназії в Коломиї" і зложив зі своїх дрібних засобів 50 зр. на осібну книжку щадничу, крім того постановив 20% своїх місячних доходів до того докладати. Фонд той виносить тепер 75 зр.

Подаючи тоє до прилюдної відомости, відзиває ся Видїл до Ваших благородних сердець, Вп. Родимцї, щоби Ви зволили прийти єму в поміч, через що причините ся до загального добра і поможете не одному бідному а спосібному молодцеви до осягненя просвіти, аби колись міг трудити ся для добра нашого бідного народу і краю! Особливо звертаємо ся з нашим прошенєм до интеліґенції духовної і світскої та до честних Громад Коломиї і охрестности. За Видїл "Шкільної Помочи" в Коломиї. Сальо предсїдатель. Красицкій секретар.

Дѣло