Упадок самбірскої парохії.

 

З Самбора.

 

З тяжким серцем беру нинї за перо, щоби порушити публично одну з найважнїйших для самбірских Русинів справу.

 

Кождий, хто знав стан парохії нашої за управи бл. п. о. Лаврецкого при помочи сотрудників оо. Скобельского і Ортиньского, видить нинї, що парохія від якогось часу систематично піднепадає. Фасада на церкви валить ся, недавно упало з неї три цегли, — і щастє, що переходячих учеників не ушкодили, дах перестарілий, полатаний і дїравий, тинк наоколо церкви обсипує ся, так що цегли видно; мури в серединї пообтирані. Одним словом — церков самбірска представляє сумний вид, а о реставрації нїхто й не мислить, хотяй суть фонди, бо 700 зр. записала недавно бл. п. Реваковичівна [гроші ті находять ся в руках Преосв. еп. Пелеша] а 2.000 зр. зібрав о. Ф. Рабій зі спродажи репродукції образу чудотворної Матери Божої. Так само і приходство запущене: фронтові двері випадають, порога нема а вікна часто позатикані.

 

Братство церковне истнує лиш de nominе, хотяй в Самборі єсть досить міщан Русинів.

 

До школи промислової ходить кількох учеників Русинів, а хоч ми часто звертали увагу о пароха і оо. сотрудників, що ті ученики учать ся польскої реліґії, однак годї діждатись зарядженя, щоби рускій священик викладав там науку реліґії.

 

Передмістя самбірскі виключно польскі, тілько на Долїшній громадї єсть 50 хат руских. Ті люде, хоч окружені зі всїх сторін Мазурами, придержують ся руского обряду і по руски говорять. Але й там наука рускої реліґії відбуває ся хиба кілька разів в роцї хотяй польскій катихит дуже пильно й ревно учить і змушений єсть дїти руского обряду брати під свою опіку.

 

В прилучених Радловичах єсть церков. Давнїйше там майже що недїлї була як не служба Божа то вечірня, а тепер хиба кілька разів на рік відбуваєсь богослуженє. Люде з Радлович дуже відказують на те і недавно в ц. к. старостві жалували ся, що в 1893 роцї богослуженє було у них на св. Параскевії, а відтак аж на Богоявленіє.

 

О. парох наш чоловік старенькій і знемощілий, длятого було би порадно, щоби Преосв. епископ надав для Самбора сотрудника діріґенса — розумієсь чоловіка поважаного, трудолюбного і ревного. Упадок нашої парохії дає ся нам тим більше відчувати, що латиньска парохія знаходить ся в великім порядку, і костел парохіяльний недавно величаво відреставровано, і латиньске приходство виглядає як палата.

 

Надїємо ся, що власть церковна вгляне в справу і полагодить єї для добра рускої церкви.

 

Дѣло

09.05.1894

До теми