◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Засіданє комітету відпоручників руских товариств для справи святкованя роковин смерти Тараса Шевченка відбуде ся завтра, в четвер, о годинї 7-ій вечером в комнатах "Просвіти". Осібних запросин не розсилає ся. — Володим. Шухевич.

П. Амврозій Шанковскій, професор черновецкої ґімназії, перейшов сими днями на пенсію. При сїй нагодї одержав емерит від краєвої ради шкільної і дирекції ґімназії письма признаня.

Монополь виробу сїрників. В радї державній піднесено, як звістно, гадку заведеня податку від сїрників, а міністер скарбу Плєнер заявив, що в прінцинї єсть се річ можлива, однако треба при тім увзгляднити досвіди, які в тій справі поробили инші держави. Франція перша завела у себе монополь виробу сїрників і виарендувала єго одному товариству за оплатою річного чиншу 17 міліонів франків. Однако, щоби сей монополь завести, мусїла Франція истнуючим тогдї фабрикам сїрників заплатити відшкодованє в сумі 32 міліонів. В Австрії вимагало би се також дуже значних коштів, бо маємо 55 фабрик сїрників з 45 моторами о силї 694 коней парових, а ті фабрики дають роботу 2950 мужчинам і 4750 женщинам. Правительство россійске зробило иншого рода цїкавий досвід. Оно бо не завело монополю, лише податок від сїрників, а той податок має також санітарно-поліційний характер, бо від шкідного для здоровля жовтого фосфору платить ся о много більше податку, як від иншого рода фосфору майже нешкідного, як при фабрикації сїрників так і при их ужитю. До того самого иде тепер Швайцарія. Она хоче завести монополь, а притом зміряє до того, щоби викинути з торговлї шкідний здоровлю фосфор. Ті поясненя закінчив міністер тими словами: "В тій стадії, в якій тепер ся гадка находить ся, не можу ще дати рішучого заявленя, однако тілько можу сказати, що квестія податку від сїрників не єсть того рода, щоби єї можна відкинути a limine."

Добрий интерес зробив Тадей Бялек, господар в Сокільниках під Львовом. Він купив у аґента фірми Вітез, Софка і С-ка в Прерові сїчкарню на рати ще 1886 року. Здавало ся єму, що свій довг заплатив до крейцаря, а тимчасом фірма зажадала доплати 54 кр. в дорозї судовій. Бялкови тяжко було поїхати на термін до Прерова, бо і не оплатилось би і дїйстно не розуміючи по нїмецки не знав, що в письмі є. Фірма заступувана адвокатом прерівским д-ром Липциком розпочала екзекуцію. В роцї 1892 прийшло до оцїненя господарства Балкового і аж тепер порозумів він, о що иде та заплатив зараз цїлу належитість з коштами, провізією і екзекутним. Однако незвичайно зачудував ся, коли сими днями одержав новий позов екзекуційний д-ра Линцика а в нїм виказана цїла належитість яко незаплачена. З довгу 54 кр. виросла сума послїдних кількох екзекуцій на 30 зр.!

Самоубійство. В Тернополи відобрав собі житє в суботу перед полуднем підпоручник 15 п. піхоти, Оттон Оппенгаймер, в 23-ім роцї житя. Причиною самоубійства мало бути, як кажуть, поведенє зі сторони старшини.

Суперники. В Вікові горішнім влюбили ся два селяне, Дмитро і Андрій Ткачуки, в одну дївчину, котра их обох манила обітницями. Андрій, молодшій і горячого темпераменту, не міг знести сего і рішив позбути ся суперника Дмитра, свого стрика. Длятого коли Дмитро Ткачук пустив ся в дорогу дня 3 н. ст. мая до Стражі, напав єго Андрій на гостинци і убив сокирою. По довершенім убійстві утїк з села і доси єго не зловлено.

Страйк пекарів розпочав ся в Кракові дня 5 н. ст. мая. Стрейкує около 250 людей, жидів і католиків. Жадають 12 годинного дня роботи, 8 зр. мінімальної платнї тиждневої, заведеня осібних спалень при пекарнях і т. ин.

Дрібні вісти. Бувшій маршалок краєвий ґр. Ив. Тарновскій лежить тяжко недужій. — Доповняючій вибір одного члена ради повітової в Перемишлянах з ґрупи більшої посїлости відбуде ся дня 13 н. ст. червня. — Дирекція руху державних залїзниць в Станиславові буде отворена торжественно дня 1 н. ст. липня. — В Теребовли помер на удар серцевий ротмістр 10. полку драґонів Юлій Мозер.

Дѣло