Відозва. Користаючи з ласкавого дозволу всїх трех Всесв. і Впреп. Консисторій руских та з припоручень Ними виданих в справі надсиланя цїнних старинностей, які збереглись по наших руских церквах, в цїли уміщеня в в осібнім павільонї, поставленім на те на площи вистави краєвої у Львові в видї гуцульскої церкви, упрашаю сим Вп. Духовеньство і Братства церковні, щоби зволили поспішити з присилкою тих предметів, позаяк отворенє вистави наступить уже 1-ого червня с. р. До горячих слів за обісланєм вистави, які в повисших припорученях містили ся а які вказували на моральні користи з сего для руских церквей а з ними і для руского народу, додамо ще й те, що ті скарби, котрі свідчать о нашій краєвій минувшости, певно звернуть на себе увагу загалу а з ними і сфер рішаючих, котрі поспішать з визначенєм запомог чи то на відновленє тих предметів чи то на поставленє церквей хоронячих их і пр. — так, як се стало ся в наслїдок обісланя вистави археольоґічної і Ставропигійскої. Церкви, котрі би мали намір збути які з надсиланих предметів, зволять подати цїну купна. Инструкції і друки потрібні до висилки перешлю на жаданє. Всякі посилки, які надають ся на зелїзници, прошу з гори на місци наданя оплатити, бо тілько тим способом має дирекція вистави улекшеня в оплатї транспорту. Рівночасно прошу прислати на мої руки дотичні рахунки коштів і видатків, котрі дирекція зараз зверне. Те саме відносить ся і до инших предметів празначених до дїлу етноґрафічного. Адресувати прошу: Дирекція вистави краєвої, Львів, площа вистави. Дїл етноґрафічний. Рівночасно-ж з висилкою прошу і мене [Львів, ул. Чарнецкого 26] о тім карткою повідомити. Проф. Волод. Шухевич.
З Станиславова пишуть нам: Станиславівска консисторія, дбайлива за обнову катедрального храму, спровадила собі маляря з-під Кракова, п. Мечислава Вольского, і віддає єму помальованє церкви. При тій нагодї о. Комаряньскій, рускій парох з Лисця, місточка під Станиславовом, поручив єму малювати церков лисецку... На Устияновичів, Копистиньских, Панькевичів забуто...
Загальні збори членів Ставропигійского Института відбули ся, як кождого року, в недїлю Томину при численній участи львівских членів. Головною точкою проґрами зборів був вибір сеніора, двох заступників сеніора, дванацятьох членів управляючого совіта і трех членів контрольної комісії на час від Томиної недїлї 1894 до сего-ж дня 1895 року. Збори отворив дотеперішний сеніор д-р Исид. Шараневич і зложив справозданє з дїяльности совіта за минувшій рік. По тім почтено повстанєм память померших членів Института: Лопушаньского, Мандичевского, Стебельского і Білоруского; принято до відомости касове справозданє за минувшій рік і удїлено уступаючому совітови абсолюторію, дальше оглянено і одобрено II. том ювілейного виданя Ставропигії, що тепер печатає ся та деякі инші книги видані минувшого року институтом. Вкінци вибрано на слїдуючій рік до совіта: сеніором знов д-ра Ис. Шараневича, містосеніорами проф. Поляньского і сов. Голиньского, а членами управляючого совіта пп.: Бачиньского, сов. Бережницкого, Волиньского, сов. Герасимовича, Глиньского, инжинєра Джулиньского, Клемертовича, пос. Кулачковского, сов. Левицкого, проф. Плешкевича, проф. Сивуляка і д-ра Володим. Шараневича, а членами контрольної комісії пп.: Бережницкого, Волиньского і Голиньского. Збори скінчили ся триразовим відспіванєм піснї "Христос воскресе".
Огнї. Дня 8 н. ст. мая вибух огонь в Новици, повіта калуского, і знищив 15 господарств та 54 будинків. Шкода в 1/4 части обезпечена на 4700 зр.
Фальшівник банкнотів. Вже від кількох днїв замічено в Сяноцї, що в торговлях появляють ся фальшиві банкноти одноґульденові. Повідомлено о сїм поліцію і тій удало ся 30 н. ст. цвітня вислїдити і увязнити виновника. Єсть се 21-лїтний сїльскій паробок Іосиф Паливода з Прусека, повіта сяніцкого. При ревізії у Паливоди найдено деревляний клецок величини одного ґульдена і инші прилади до відбиваня. Виновник признав ся до всего і заявив, що тепер працював яко денний зарібник при млинї, що до школи не ходив і сам з власної охоти научив ся читати і писати. Тогдї прийшло єму до голови підроблювати гроші, отже вибрав собі грабове дерево і ножиком вирізав на нїм ґульдена, відтак купив в Сяноцї папір білий і синий та відбивав на нїм фальшиві банкноти. Викінченє було добре, бо вже з 20 таких банкнотів пустив в обіг. Спільників не мав.
Цїсар санкціонував найвисшою постановою з дня 1. н. ст. мая ухвалений соймом галицким проєкт закона о побираню копиткового в громадах міских: Бережани, Коломия, Перемишль, Ряшів, Станиславів, Тернопіль і Жовків.
Снїг. По кількох теплих днях обнизила ся значно температура в цїлій Галичинї. Причиною сего снїг, що падав в недїлю дня 6 н. ст. мая в скільскій Верховинї.
Дрібні вісти. Віцепрезідент краєвої ради шкільної д-р Мих. Бобжиньскій вернув передвчера з Кракова до Львова.
Дѣло
08.05.1894