Офіціальне повідомлення 3 мая 1919 р.
Західний фронт. Поляки начали нині з полудня наступ на широкім фронті Газас, Вулока мазовецька, однак були відбиті на цілім фронті з великими втратами. На всхід від Львова через день знова пішли боі. Наші стежі непокоіли ворога і дійшли до Жидачиць і Прус, де викликали у ворога велике замішання і по відбитю протинаступів, спомаганих низько літаючими ворожими літаками, вернули назад на своі давні становища! Впрочім без змін. Шт. Гал Арміі полк Курманович
Офіціяльне заявлення з 4 мая 1919 р.
Західний фронт: Перестрілка. Східний фронт: Ворожа артілєрія острілювала Підволочисока. Коло Гусятина старалися большевики перейти Збруч, но були відбиті. Шт. Гал. Арміі полк. Курманович.
До тих що зісталися в заполю. Державний повітовий комісаріят в Тернополі. Тернопіль дня 5 травня 1919 р. На поклик загроженоі вітчини стали наші борці в непоборимі ряди на сторожі cвойого краю свого народу. Шість місяців вже минуло від сеі хвилі. Шість місяців стоять ті вибрані сини Украіни з оружем в руці і голови своі кладуть в обороні держави в обороні нас всіх що живемо в заполю. Они покинули свою рідню, без опіки своі господарства, а пішли за голосом загроженоі вітчини.
Громадяне: святим обовязком нашим є подбати про наших героів на фронті; Нашою повинностю є подбати про іх родини, про ix опущені господарства. Тепер в час весняних робіт всі земельні Комісіі разом з ними всі мешканці сіл що остались з далека від фронту повинні постаратись щоби земля тих, котрі своєю кровю боронять землю і волю, була оброблена щоб ix родини збудучим роком були забезпечені в запаси збіжа. Се належиться для них, — сеж наші вибрані сини.
Всім сільським Комісарам поручаю звернути бачну увагу на ту справу і припильнувати, щоби по можности вся земля покликаних була як слід оброблена громадянами села. Повітовий комісар: До. В. Білинський.
Пресова Кватира НКГА звідомляє: Постій, дня 27 квітня 1919 року. Нині відбулися в НКГА наради з'ізду повітових державних комісарів та чільнійших укр. діячів з повітів: Рогатин, Підгайці, Бережани, Перемишляни і Жидачів. Наради з'ізду, в яких брав участь генерал Павленко і полк. Курманович, тревали від год. 10 перед пол. до год. 4 по пол. По промовах генер. Павленка і полк. Курмановича, в яких вони зясували теперішне наше положення та між иншим візвали присутних відпоручників устроювати по селах народні віча, на яких візваноби увесь нарід запілля до неселення моральноі і матеріяльноі по мочі фронтови. Отворилася дискусія на тему порушених ними справ. Обговорювано між иншими справу дезерціі, матеріяльний і моральний стан фронту і запілля а в кінци і инші пекучі справи, яких полагодження малоби на ціли утворити взаімну звязь і додатний вплив запілля на фронт. Наради з'ізду закінчено відчитанням уложених відповідноі до обговорених справ резолюціі.
З діяльности жіночоі громади. Діяльність Жіночого Організованого Комитету розпочалася засіденнєм дня 29 квітня с. р. в салі Магістрату. На нім вибрано депутацію, зложену з трох членів, котра мала вручити окружному комендантови резолюціі ухвалені на вічу.
Комітет поділено на чотири секціі. Перша секція вічева, котра має зайнятися устроюваннєм віч в місті і по селах, з метою організувати і освідомлювати жіноцтво. Головою сеі секціі вибрано п. А. Конрадову, а членами п.п. Воляньську, Будну, Ковальську, Довганівну і Бродяківну. До другоі секціі збірковоі вибрані головою п. Вітошиньську, а як членів п.п. Галущинську-Малицьку, Чикалову, Кучерську і Брояківну. До третоі секціі шпитальноі належать п. К. Навроцька як голова і члени п.п.: Бриковичівна, Конрадова, Ковальська, Левицька, Волянська, Чумакова і Перепелюк. Четверта секція організаційна має задачу гуртувати жіноцтво в товариства. В секціі сій є головою п. Колтисова а членами п.п. Пацалуйкова, Остапюкова і Бекесевичівна. Секціі визначили собі дні і місце сходин.
На пописі у сиріт. Дня 4 с. м. уладжено в салі Магістрату попис дітий-сиріт з воєнноі Захоронки, остаючоі під управою звісних вже тернопільському громадянству з гуманноі діяльности С. С. Служебниць. На се діточе свято явилось більше число запрошених громадян з представниками військовоі і цивільноі власти. 50 чистенько хоч дуже скромно прибраних сиротят — виконали під проводом умілоі, досвідноі руки сестериці довгеньку програму, зложену з віршиків, світських і церковних пісень, руханкових вправ і гарно виголошених, надиханих любою до Неньки Вкраіни діяльогів. Окремі точки, виведені справно у взірцевім ладі, пересувались наче в калейдоскопі гарними образами перед очами учасників. З сего видно було не аби яку працю і старання сестер і учительки над духовим розвоєм діточок. Одно, що сумом вражало немов обжалованям з дитячих уст звеніло босих ноженят дрібноти. Се рішучо не уходить, що сирітська Захоронка державноі націі не мала звідки приодягти і обути своіх вихованків. Чейже стати нас нині на видаток. На потребу щирійшоі опіки з боку громадянства вказав слушно в кінцевій промові п. директор Боднар від імени Управи Захоронки. Треба надіятися що просто з державних засобів буде негайно зроблено допомогу, щоби так пожиточну інституцію було краще вивіновано та у відповідмогу Урядови стануть певно всі тут свідомі Украінці, записуючись громадно в члени воєнноі Захоронки. Участник.
Украінські вісти
05.05.1919