◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

З Стрийщини одержали ми з колькох сторін письма яко відповідь на письмо посла Н. Вахнянина з Відня в справі поклику резервістів на першій день руских свят Великодних. Письм тих не містимо в цїлости, а наводимо з них лише: 1) З самого міста Стрия мусїло в Великодну недїлю рано відійти до Перемишля пять резервістів. 2) В Яйковцях дістав візванє на вправи на 14 Василь Гамлїй [син війта], чоловік жонатий і батько дїтей, а що наказано єму ставити ся в Стрию на саму Великодну недїлю, то він подав був просьбу, щоби позволено єму освятити з людьми пасху і подїлити ся з родиною свяченим яйцем, однак просьбу відкинено і він, з слезами в очех, мусїв рано в Великодну недїлю вибирати ся в дорогу. Місцевий священик, правда ранїсїнько посвятив єму паску. 3) Що-до факту покликаня резервіста з села Крушельницї [котрий факт спонукав пос. Вахнянина доходити справи в міністерстві війни] то і той резервіст не був покликаний в личній справі, але на вправи, як о тім свідчить покликуюча карта з 3 цвітня 1894 ч. 228. [Карту сю вислано яко прилогу до митроп. Ординаріята.] На скору интервенцію компетентної власти духовної пущено того резервіста і єго товаришів до дому в хвили, коли вже мали відходити, — але се річи не зміняє. Зі всего видно: що в міністерстві війни послови Вахнянинови не дано докладних информацій.

 

Коло другої міскої церкви при Народнім Домі у Львові ведуть ся дальше роботи в серединї і на внї. Тепер задумують перебудувати обі ризницї з полудневої і північної сторони і прикрасити их малими банями. На тім зискає без сумнїву внїшний вигляд церкви. Площа за церквою від у лицї театральній буде обведена зелїзною палисадою, котрої плян поданий вже до маґістрату для потвердженя. Палисада буде стояти на сильних нових камінних цоклях. Старі стїни з цегли і каменя, що окружають сю площу, обіймаючу кількасот квадратових метрів вже розбирають ся і румовище вивозить ся.

 

Клюб Русинок просить всї Bп. панї, що були ласкаві займатись призбиранєм взорів-гафтів, вишивок і инших народних робіт на краєву виставу, щоби сі зібрані предмети поприсилали найдальше до 20-ого н. ст. мая на руки підписаної предсїдательки Клюбу [Львів ул. Чарнецкого ч. 26] — Г. Шухевичева.

 

При виборі посла до ради державної з більшої посїлости округа виборчого бохеньско-велицко-бжеского на місце пок. Атан. Беноого вибрано вчера властителя більшої посїлости Здисл. Влодка. На 156 управнених до голосованя голосувало 125, з чого одержав Здислав Влодек 68 голосів, а єго контркандидат, затверджений польским головним комітетом виборчим, проф. Іос. Милевскій, дістав 57 голосів. Сей вислїд виборчій єсть великим пораженєм виборчого польского комітету а з ним і партії станьчиківскої. Як звістно, зорґанізував ся сей комітет недавно на нових основах, чисто станьчиківских.

 

Оріґінальний подїл спадщини. В жовтни 1891 р. померла в Шоломиї вдова Марія Цапова безпотомно. Довго жила, призбирала досить грошей. Умираючи мала ще кількадесять довжників. В кілька хвиль по єї смерти в ночи прийшов війт Гринько Гупало, казав отворити скриню і повиймати одежу. Притім випало на землю 135 зр. Анна Лойко, Василь Біб і Каська Гупало побачили се, Лойко підняла гроші так, що війт того не замітив, вийшла до сїней і тут дала Касцї Гупало 10 зр., собі взяла 10 зр., а проче дала Бобови. Біб віддав гроші спадкоємцям, заким ще власти про се дізнали ся. В скрини було ще 1700 зр., котрі він забрав. Писар Лучка Карабин порадив війтови не віддати наслїдникам Цапової грошей, лише кількасот зр. собі задержати. Урадили оба задержати для війта, дяка, писаря громадского і Лучки Чемериса по 50 зр., почім війт дав на сю цїль дякови 200 зр. Заплативши ще дрібні видатки, війт завіз до нотаря 1210 зр., але з тих грошей того самого дня, не знати як, щезло ще 800 зр. Нотар в Бібрцї поплатив все, що треба було, і роздав межи спадкоємцїв гроші так, що кождий дістав по кількадесять зр. Сю справу розбирав сими днями львівскій суд карний. Анна Лойко, Каська, Гринько і Иван Гупали та Лучка Карабин ставали перед судом. Підчас розправи виявило ся, що Иван Гупало звернув вже частину спроневірених грошей, а що-до решти зробив угоду. Суд засудив Анну Лойку за крадїж на 14 днїв, а Каську Гупало за участь в крадежи на 7 днїв вязницї. Прочих увільнено. Прокуратор застеріг собі внести жалобу неважности.

 

Роковини польскої конституції 3 мая обходили львівскі Поляки як звичайно дуже торжественно. О годинї 6-ій рано відозвали ся вистріли з моздірів, уставлених на кіпци люблиньскої унії, а рівночасно грала музика "Гармонії" по улицях міста польскі патріотичні мельодії. По богослуженю в костелах зібрало ся кілька тисячів осіб коло кіпця унії люблиньскої, де виголошувано патріотичні бесїди і співано піснї. Вечером горіли на кіпци костри. З причини тих торжеств зарядила поліція широкі міри осторожности. Сторожу поліційну на улицях скріплено, перед россійским консулятом стояло двох поліціянтів, а перед палатою латиньского архієпископа вісїм, на подвірю дирекції стояв на поготовлю до пізного вечера віддїл стрільцїв. Войско по касарнях було сконсиґноване.

 

Новий фідеікоміс. Міністер судівництва предложив вже палатї панів проєкт закона, дозволяючого кн. Володиславови Чарторийскому утворити родинний майорат. Майорат Чарторийских має обіймати два ключі у всхідній Галичинї на просторі 38.300 морґів, а оцїнені на 881.000 зр., два доми в Кракові оцїнені на 89.546 зр., в котрих містить ся музей им. Чарторийских, дальше збірки того-ж музея оцїнені на 334.300 зр. і вкінци папери вартістні в номінальній вартости 850.000 зр.

 

Лови на хрущі маєві відбуває в Австрії Долїшній молодїж шкіл народних. Учителї платять з фондов громадских по 4 кр. за літр хрущів. З місцевости Штокерав доносять, що закуплено і знищено там доси 120 гектолітрів хрущів маєвих, з котрих громада виробляє штучний навіз. Позаяк в однім літрі містить ся около 200 хрущів, отже знищено доси лише в тій одній місцевости 2,400.000 сих комах, а єсли між ними було дві третини самиць, з котрих кожда зносить до 30 яєць, то можна припустити, що громада знищила в сей спосіб в зародї около 48 міліонів черваків. Титулом заплати за ловленє хрущів виплачено доси 480 зр.; одна дитина зі школи народної зарабляла денно 40—50 кр.

 

Дрібні вісти. Намістник ґр. Бадені виїхав в середу вечером на люстрацію до Нового Санча, з-відки удасть ся до Криницї. Намістника супроводить шеф бюра презідіяльного совітник Мавтнер. — Віцепрезідент краєвої ради шкільної д-р Мих. Бобжиньскій виїхав передвчера вечером до Кракова на засїданє академії наук. — В Чернівцях помер Лев Шіллєр Шільденфельд в 65-ім роцї житя. Покійний був 40 лїт почтмайстром в Залїщиках.

 

Дѣло

 

05.05.1894

До теми