Демократичне товариство польске завязало ся у Львові, а єго головна цїль витворити одноцїльне і карне сторонництво на основі: "рівне право для всїх", а знов того-ж першій обовязок: "Оборона слабших перед використовуванєм і перевагою сильних". Вчера відбули ся перші загальні збори новозаложеного товариства в сали ратушевій. Збори відкрив директор задаткового банку Теренкочи, а предсїдателем вибрано пос. Кароля Лєваковского. Збори без дискусії приймили проґраму, предложену комітетом, що займав ся орґанізацією товариства. До товариства вписало ся 57 членів і они вибрали презідію і видїл. Головою вибрано д-ра К. Лєваковского, заступниками: Генрика Реваковича і Теренкочого. До видїлу війшли: Дескур, д-р Теофіль Цїсельскій, д-р Л. Лисевич, д-р Віктор Унґар, Михайло Валихевич і Стапиньскій. Заснованєм того товариства наступив під проводом пос. Лєваковского рішучій розлім в таборі польских демократів. Як звістно, пос. Лєваковскій виступає від довшого часу против теперішної лївицї Поляків, як в соймі, так і в радї державній, однак той виступ ще не прибрав так різького характеру, як саме в ту пору, коли вже засновано окреме товариство, а слїдом за тим положено основи до витвореня окремого сторонництва.
П. Евген Гушалевич наш земляк, славнозвістний тенор нїмецких опер перебуває у Львові.
Відгомін першого мая. Дирекція державних зелїзниць загрозила своїм робітникам, що на случай, коли-б они схотїли святкувати день першого мая, она их всїх видалить від роботи. Мимо погрози 150 слюсарских робітників застрайкували і перестали робити, святкуючи день першого мая. Дирекція зелїзниць додержала слова і вимовила вчера службу святкуючим робітникам. Щоби ж за для того не прийшло до яких погромів, сконсиґновано вчера у Львові войско. Зелїзничій дворець і варстати обсаджено піхотою і кіннотою, а кромі того передполуднем заалярмовано в касарнях баталіон стрілцїв. Надто дві компанії стрілцїв стояли в поготовю до 2-ої години пополудни на подвірю дирекції поліції.
Зміна власности. Маєтність Мощаницю в повітї чешанівскім, простору 2400 морґів, купив сими днями Йв. Пайґерт зі Стрептова від баронової Ватман.
Еміґрація селян. Між селянами на Буковинї проявила ся еміґраційна горячка. З сїл Илінешті і Стунци рішило виеміґрувати около 200 родин і то до Босни, де — як баламутять селян еміґраційні аґенти — одержить кождий еміґрант даром землю.
Нові староства мають бути отворені в Галичинї. Именно мають відлучити ся части повітів: брідского, золочівского і каменецкого і з тих частей повстануть повіти: залозецкій і бускій.
Стрейк жидівских пекарів, а властиво пекарских челядників у Львові розпочав ся в суботу. Всїх стрейкуючих єсть около 100 і були заняті в т. зв. "куликівских" пекарнях. Всї держать ся солідарно і жадають підвисшеня платнї о 1 зр. тижднево, при чім найменша тижднева платня мала би виносити 5 зр. Дальше жадають они обмеженя робочого дня до 18 годин і оплачуваня майстром заступника на случай недуги котрого з челядників.
Холєра. Першого мая лучив ся в громадї Сокиринцї в гусятиньскім повітї один випадок смерти, а в Скалї, борщівского повіта один випадок занедужаня на холєру. — Холєра в Россії ширить ся в поважних розмірах.
Новий латиньскій костел посвящено дня 24 н. ст. цвітня в селї Щитівцях, залїщицкого повіта. Сей костел побудував ґр. Юрій Борковскій, а при посвященю єго витав зібраних селян обох обрядів місцевий рускій парох о. Антін Угриновскій.
Небезпечний пацієнт. З Золочева доносять про таку пригоду. Игумен тамошного монастиря Василіяньского о. Павло Пилиньскій займає ся гомеопатією і помагає жадаючим помочи селянам. То послужило невислїдженим доси злодїям за покривку, що би закрасти ся до монастиря. Именно сими днями заїхав в ночи перед монастир віз з жінкою величезного росту, котра бажала бачити ся з игуменом. Однако прислуга не впустила гостя і не рішила ся розбудити настоятеля монастиря. Озлоблена женщина, имовірно перебраний злодїй, відїхала, висказавши жаль, що не могла бачити ся з о. Пилиньским, хоч она єсть настоятелькою sióstr miłosierdzia в Ляцкім. Однако показало ся, що настоятелька і не думала удавати ся до золочівского игумена за лїками.
Арештованє бар. Посінґера. Сими днями арештовано у Відни за обманьство сина бувшого віцепрезідента намістництва у Львові, а відтак намістника Долїшної Австрії бар Людвика Посінґера-Хоборского. Ще в лїтї 1892 року утїк він був до Америки, відки тепер, не знати длячого, вернув до Відня. Арештований барон уродив ся 1853 року у Львові і був вже в молодости легкодухом. Окінчивши видїл правничій, вступив до служби державної і оженив ся з дочкою богатого фабриканта з Берна. 1881 року перенесено єго до служби при намістництві в Задарі. Однако тут вів він дуже гуляще житє, а щоби добути средств на заспокоєнє своїх вибагів, пускав ся на різні обманьства. Так на пр. купував на векслї металичні домовини і продавав их відтак за безцїн. Вкінци довів до того, що мусїв виїхати з Задару а рівночасно розвела ся з ним і єго жена. Молодий Посінґер приїхав до Відня і вступив на службу в міністерстві торговлї в характері міністерского віцесекретаря. Однако і тут вів себе так невідповідно, що єго спенсіоновано з платнею 38 зр. на місяць. Крім того признав єму тесть 500 зр. на рік, хоч Посінґер не жив з женою. Тепер став Посінґер обманювати: підрабляв векслї, купував різні річи на рати, але так, що одну рату заплатив і зараз продавав виманчену річ і т. д. Вкінци взяв ся за посередництво при заключуваню супружеств і оперував головно між служницями, виманюючи у них послїдний крейцар. Таким способом знищив богато бідних людей і за те єго тепер обжалували.
Дѣло
04.05.1894