Збори черновецких робітників які були скликані на минувшу недїлю в справі нарад над заведенєм загального голосованя, а не відбули ся задля сильної зливи, мають відбути ся в недїлю дня 29. с. м. в публичній огородї.
Надгробний памятник для бл. пам. Сильвестра Дашкевича. Русини черновецкі піднесли гадку поставити незабутному редакторови нашої ґазети і щирому патриотови Сильвестрови Дашкевичови, авторови цїнного твору "Die Lagе der gr.-оr. Ruthenen in der Bukowiner Erzdiöcesе" відповідний надгробний памятник. Доси зібрано поміж черновецкими Русинами на сю цїль 99 зр. Товариші, приятелї, знакомі і почитателї покійного з провінциї зводять ласкаво своїми лептами також причинитись до сего дїла. Датки, котрі можна також сплачувати місячними ратами, просимо присилати до редакциї "Буковини", ул. Петровича ч. 2.
Еміґрация селян до Босни проявила ся послідними часами на Буковинї, викликана імовірно поодинокими людьми вернувшими з Босни, котрі баламутять нарід, що там дають кождому господареви за дармо ґрунта. Особливо в селї Ілїшештах і Ступцї рішило ся, як кажуть, около 200 родин до сеї еміґрациї. Задля сего остерігає власть полїтична людий, щоби не давали намовляти ся до сего нерозважного кроку і не тратили за пів дармо свого маєтку. — Подібний рух еміґрацийний до Босни проявив ся послідними часами в Галичинї.
Розбійничого нападу допустили ся минувшого тиждня Яків Сковроньский і Николай Кречулескул з Бунинцїв на Матію Мєхновичу, котрого напали вертаючого з Сучави на громадскій толоцї в Скеї, і звязавши єму ноги і руки забрали від него 100 зр. Справцїв увязнено до окружного суду в Сучаві.
Холєра в Галичинї. В повітї гусятиньскім і борщівскім проявила ся холєра занесена тут з Росиї. В Скалї занедужав дня 7-го с. м. один робітник і помер, в Старій Скалї занедужав 13-го с. м. один господар і помер, а дня 14-го с. м. занедужало в Скалї знов чотири особи. Доси занедужало в Скалї 8 осіб, а з тих померло 3. В Сокеринцях занедужало 13 осіб, з котрих 2 подужало, 5 померло а 6 остаєсь в лїченю. До дня 20-го с. м. занедужало в тих місцевостях всего 23 осіб, з котрих померло 10. Заряджено всякі стредства осторожности.
Радісною новиною можемо подїлити ся з нашими читателями. Отo для нової катедри істориї з руским язиком викладовим при львівскім унїверситетї іменував Є. Вел. Цїсар звичайним професором кандидата професорского кієвского унїверзитету, Михайла Грушівского, одного із найздібнїйших учеників професора кієвского університету, Володимира Антоновича. Русини можуть справдї радувати ся з сего іменованя, бо не лиш що молодїж руска дістане в особі проф. Грушівского знаменитого і сьвітлого учителя, але єст се ще й перший факт, що для Русинів покликано чоловіка ученого споміж їх братів на Українї. Так зачинають поволеньки доповняти себе своїми силами Русини роздїлені кордоном на дві части.
Буковина
27.04.1894