◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Відозва. Христос воскресе! Сими, для руского серця радістними словами витаємо Вас, дорогі Земляки, в пору великого свята св. Воскресенія і желаємо Вам з щирого серця, щоби Ви святкували єго з радостію, з утїхою, з веселим і піднесеним настроєм душі в кружку родиннім, щирих сусїдів і приятелїв. Від міста до міста, від села до села гомонять піснї: "Да воскреснет Бог і друг друга обимем!" і вливають в душу нашу незвичайну радість і щастє... Дух Того, що воскрес из мертвих, дух любови проникає серце наше, — наповнені тим духом, обоймім ся братя любі, позбувшись зависти, ненависти супротив тих, що нас оскорбили, — позбудьмо ся партїйної завзятости і одушевім ся теплом чистої, правдивої любови, а станемо народом однолитим, почуваючим в собі правду, волю і силу, — воскреснем до нового красшого житя!

При тій нагодї позваляємо собі зложити всїм тим, що причинили ся хоч найменшим датком до фонду на будову народного театру, прилюдно нашу щиру подяку. Они обявили тим, що в их серцю живе патріотичне чувство, котре их спонукало, мимо невідрадних обставин матеріяльних, причинити ся, бодай лептою, до дїла народного... Однак дїло ще не сповнене, оно вимагає ще многих жертв, і то через довші часи, отже ми не сумнїваємо ся, що і чувство патріотичне наших Земляків ще не вичерпало ся, ще не остигло, та що они від часу до часу при нагодї покладуть свою лепту на жертвеннику вітчини. От і тепер, в свята Великоднї, найкрасша до того нагода при свяченім яйци. Муж, жінка й дїти, беручи частицю яйця священого з тарілки зі словами "Христос воскресе!" кинуть на тарілку крейцар або на кілько кого стане. Найкрасше-ж, де находять ся паничі і панночки, хлопцї й дївчата в гостинї, а ще красше, де находять ся женихи, там лепта, кинена на жертвенник при споживаню яйця свяченого буде обопільно дуже мила і приємна. В Поливаний понедїлок могли би панночки від паничів а паничі від панночок від поливаня викупити ся.

Не можемо також мовчки поминути тої подїї, що наші братя Поляки причинились також дуже значними датками до збільшеня фонду на будову руского театру... Самі для себе не мають они в тім дїлї интересу, отже спонукала их до того лише приклонність і вічливість для нас. За-для того проява ся єсть тим дорожша нам і милїйша, — і за се складаємо им прилюдно нашу живу, щиру і сердечну подяку... Любов будує, ненависть руйнує! Христос воскресе!

За комітет будови руского театру. Василь Ильницкій.

Загальні Збори "Народної Ради" відбудуть ся — пригадуємо нинї — уже за тиждень, т. є. в Великодний четвер дня 3 н. ст. мая. Не сумнїваємось, що загал членів "Народної Ради" глубоко відчуває вагу нинїшньої хвилї для руского народу і для народного сторонництва, а рівнож не сумнїваємось, що загал членів "Народної Ради" горячо бажає якогось рішучого а стійного і добру та повазї руского народу відповідного полагодженя тих ваговитих справ, які нинї морочать руску суспільність і — нїгде правди дїти — стають ся причиною що-раз більшого хаосу... А само собою розуміє ся, що в тім дїлї важкій голос припаде именно загальним зборам "Народної Ради". Нехай же загал членів єї перейме ся свідомостію того, а кождий про себе нехай постараєсь сповнити свій обовязок — прибути на збори і причинитись до загального добра — до розсїяня тої темряви, що в остатних лїтах так обгорнула народну справу руску...

Руско-народний театр загостив в стрийску охрестність і обїхавши міста Стрий, Болехів, Долину опинив ся тепер в Калуши. У всїх тих містах повитано наш театр вельми симпатично і руска интеліґенція як місцева так і околична не залишила словом і дїлом давати доказів тої симпатії. Именно в Болехові стрітили наші артисти правдиво дружний привіт у всїх місцевих Русинів, а писателька п-ї Н. Кобриньска і дїдич п. Валявскій доложили всяких заходів, щоби коротку гостину в Болехові згадували члени нашого театру довго в милій памяти. Надїємось, що і патріоти Калущини не схотять дати завстидатись і всїми силами піддержіть нашу сцену. Перше представленє театральне відбудесь в Калуши в Світлий Понедїлок.

З Рогатинщини пишуть нам: Велике нещастє навістило село Сернки горішні коло Бурштина в повітї рогатиньскім. Дня 17 н. ст. цвітня около 1-ої години попополудни повстав огонь і при всхідно-полудневім сильнім вітрі знищив цїлковито в одній годинї 33 загород з будинками економічними і засобами збіжа та дві великі стайнї, власність п-ї Брон. Шляскої. О помочи не було і мови, бо людей не було в селї; одні були заняті в поли при засївах і садженю бараболї а другі пійшли на торг за орудками на свята до Бурштина. Ледве дїти поутїкали з хат в сорочках а множество зерна і паші та пять штук худоби попалило ся. — В огни попекла ся також жена і двоє дїтей Петра Федика. — Нужда і сум межи нещастними страшна, додавши до того рік попередний для людности в Сернках горішних нещастний з причини слот. З потерпівших було тілько шість обезпечених. Причина огню, як оповідають суть дїти, що бавили ся сїрниками. Около 300 душ остало без даху і хліба, а поля мусять облогами лежати, бо нема чам засїяти их, а бараболї повибирані з ям в коморах на вуголь попекли ся. На ратунок прибув з Бурштина вахмайстер жандармерії п. Старух з двома жандармами і причинили ся до того, що огонь зльокалізовано, та що пожежа не обхопила цїлого села і решти будинків двірских, та не наробила ще більшої шкоди. П. Воєвідкова, жена о. Корн Воєвідки з Сернок середних прибула на місце катастрофи і принесла першу поміч, конче потрібну для погорілцїв, удїляючи бараболь, муки і хлїба. — За сю поміч заявляємо Вп. п. Добродїйцї "Спаси Біг". — Поміч необходима отже просимо ласкаві серця поспішити на ратунок погорілцям і надсилати ласкаві жертви на руки уряду парохіяльного в Серпках горішних, почта Липиця Долшна. — Від уряду парохіяльного в Сернках горішних.

В спpaві доповняючого вибору до ради державної з ґрупи більшої посїлости в окрузї виборчім Бохня-Величка-Бжеско на місце пок. Атан. Беноого доносять з Кракова, що центральний комітет виборчій затвердив кандидатуру професора краківского університету д-ра Іосифа Милевского. Яко контркандидат виступає против д-ра Милевского властитель більшої посїлости Влодек.

Огнї. Дня 17 н. ст. цвітня знищив огонь в Добровідцї під Коломиєю дім, в котрім містила ся почта. Адміністраторка почти п-ѣ Котович потерпіла шкоди на 50 зр.

Дѣло