◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Крилошане капітули станиславівскої одержали від нунціятури віденьскої дозвіл — носити бірети фіолетові, форми такої, як мали питомцї за ректорату Бачиньского.

Справа будови рускої семинарії духовної в Станиславові якось притихла, а місцеві ґазети пишуть, що не знати, чи семинарія буде сего року будувати ся.

Селяне Кнїгинина наміряють відкупити від ґр. Борковского грунти в Угринові вздовж шляху зелїзничого, — бо за для частих пожарів не можуть удержати ся при своїх теперішних грунтах. Рівнож побоюють ся они, що при наміреній инкорпорації села Кнїгинина до міста Станиславова прийшлось би им поносити більші тягари, між иншим на оплату довгів міста Станиславова, котрі що раз більше ростуть.

П. Франтішек Ржегорж щирий приятель Русинів, перебуваючи довшій час в Галичинї і живо займаючись рускими справами, зложив собі гарну збірку власноручних знимок фотоґрафічних як з поодиноких ґруп, селян і міщан, так і з краєвидів деяких повітів — і репродукує их тепер в ческих илюстрованих ґазетах Zlat-ій Pra-зї і Svetozor-i. Репродукції виходять дуже гарні і представляють типи з околиць Жидачівщини і Стрийщини.

Копець унії люблиньскої у Львові почав знов пукати і усувати ся, а техніки ворожать єму сумний конець, єсли не зарядить ся основної направи. Они кажуть, що будова кіпця в дотеперішнім видї не дасть ся удержати. Мур з сухого каміня мусить розсипати ся під напором піску. На их погляд одиноким ратунком було би знести нинїшний мур, а обложити копець дернєм; на гору-ж можна повести стежку сходами.

Підвисшенє платнї висшому духовеньству. З днем 1 н. ст. цвітня 1894 р. одержує капітульне духовеньство таку платню: В Долїшній Австрії, Трієстї, Чехії і Мораві, першій достойник 2000 зр., крилошане пралати по 1800 зр., крилошане ґреміяльні по 1600 зр.: — в Австрії Горішній, Сольногородї, Стирії, Каринтії, Країнї, Гориції і Градисцї, Тироли і Галичинї, першій достойник 1800 зр., крилошане-пралати по 1600 зр., а крилошане ґреміяльні по 1400 зр.; — вкінци в Истрії і Дальматії, першій достойник 1600 зр., крилошане-пралати по 1400 зр., а крилошане ґреміяльні по 1200 зр.

Нову церков, дуже гарну і на виднім місци побудувала в послїдних часах громада Ковалївка пістиньского деканата, станиславівскої епархії. Се невеличка громада, бо числить всего 404 душ руского обряду, однако в справах віри дуже ревна. Початок до будови зробив попередний душпастир Стопчатова-Ковалївки о. Николай Сїменович, а довершив єго теперішний священик о. Николай Сїчиньскій при помочи громадского писаря п. Войнаровского і громадян Гафійчука, Чукура, Мочернюка, Мельника, і других. Посвященє церкви відбуло ся на трех Святителїв. Додати треба, що в тій громадї не було ще доси церкви. Громада Ковалївка купила недавно від камери 140 морґів лїса.

Крадїж динаміту. В Делятинї украдено сими днями около 26 кільоґрамів динаміту. Виновником крадежи, як підозрівають, мусить бути котрийсь з робітників занятих при будові нової зелїзницї. Доси не викрито виновника.

Рідкій оказ. До Коломиї, як пише тамошна Gazeta Kolomyjska, привезли до покуцкого музея гуцули з Яворова за Косовом дня 10 н. ст. цвітня брилу скаменїлого дерева великих розмірів, ваги кілька сотнарів, 70 центіметрів високу а 1 метер широку. Сю брилу побачив случайно минувшого лїта директор гуцульскої спілки п. Гарасимович, і по вказівках, які він удїлив, займив ся властитель реальности в Яворові, Богдан Донигевич, віднайденєм єї та доставою до музея. Имовірно виполокала сю брилу вода в часї послїдних великих повеней з гори і сточила єї до річки Рибницї, де она й лишила ся коло Буківця під Криворівнею між камінєм а рінею. Між родами скаменїлих дерев в краю віднайденими, визначує ся тая брила незвичайною величиною і темнїйшою краскою, бо на відлуплених краях подібна до краски угля, на инших знов місцях переважають різні відтїни краски сїрої і бурої.

Клопіт з дарунком. Під впливом одушевляючого приєму, якого зазнав Авелян і єго офіцири в Парижи, постановила Москва дарувати до катедри Нотр-Дам величезний дзвін. Вага того дзвона не менша, як 80.000 кільоґрамів, і як-раз та вага наробила чималого клопоту з дарунком. Вежа Нотр-Даму рішучо за слаба, щоби удержати такій тягар, тож рада міска Москви постановила дарувати дзвін архіепископови Парижа, не означуючи близше місця єго поміщеня. Архіепископ хотїв повісити єго в базиліцї Сакре-Кер та показалось, що і ті мури за слабі, щоби устоялись під тягаром монструального дзвона. І от зародилась идея, виставити окрему вежу, та знов обчислено, що кошти такої вежі виносили би що-найменше міліон франків. Вправдї можна би дзвін помістити на дзвіници за базілікою в Монмартр, однак се могло би статись під услівєм, щоби не холїтано дзвоном, лиш дзвонено при помочи механічно порушуваного серця. Але притім звук дзвона стратив би значно на силї, а слїдом за тим дарунок минувсь би з своєю метою.

Дрібні вісти. Цїсар дарував для погорілцїв Нового Санча 3000 зр. підмоги, а намістництво відослало сю квоту на руки місцевого старости для роздїленя єї між найбільше потрібуючих підмоги. — Намістник ґр. Бадені повернув передвчера рано до Львова. — У Львові помер в суботу рано Антін Краль, контрольор почтовий в 53-ім роцї житя. — Директор почт п. Сеферович повернув з Відня до Львова. — В Золочеві помер в 73-ім роцї житя Осія Цукеркандель, бувшій співластитель книгарнї і радний міста Золочева.

Дѣло