◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Загальні збори "Клюбу Русинок" відбудуть ся в суботу дня 21-ого цвітня [перед Цвітною недїлею] о годинї 4-ій по полудни в комнатах "Рускої Бесїди". На порядку дневнім: 1) Справозданє уступаючого видїлу; 2) вибір нового видїлу і 3) внесеня і интерпеляції. — Г. Шухевичева, предсїдателька. І. Федаківна, секретарка.

Про передвчерашну авдієнцію презідії вистави краєвої у цїсаря доносять з Відня до польских часописей отсе: Цїсар мав заявити що богато вже читав про виставу і тїшить ся, що можна єї буде отворити вже 31 н. ст. мая. Відтак сказав цїсар: "Приїду з цїлою певностію при кінци серпня до Львова, а на відкритє вишлю одного з архикнязїв. Приїде мабуть архикнязь Кароль Людвик, єсли єго здоровлє полїпшить ся до сего часу." Цїсар розмавляв з кождим членом депутації. З ґр. Станиславом Баденім говорив о єго внесеню шкільнім і назвав єго дуже користним. В розмові з вищими членами депутації сказав монарх між иншими: "Надїю ся, що вистава випаде світло." — Депутація зложила оногди візити всїм міністрам з виїмкою міністра д-ра Плєнера, що лежить недужій і ґр. Вурмбранда, котрого тепер нема у Відни. Всї міністри обіцяли прибути на виставу. Презідент міністрів ґр. Віндішґрец сказав, що всї міністри будуть у Львові, а директорови вистави Мархвицкому пригадав що в осени минувшого року при нагодї відвідин у команданта кн. Віндішґреца оглянув з ним площу вистави. Відтак додав: "Тогдї й не снилось менї, що стану на чолї кабінету." Міністер рільництва ґр. Фалькенгайн заповів свій приїзд на час вистави коней.

Стіпендії з фундації им. Карол. Глинецкої по 105 зр. річно, надало намістництво на предложенє Ставропигійского Института у Львові, почавши від 1893/4 року шкільного: Ив. Сосенкови і Володим. Сїнкевичеви слухателям IV. року прав та Алекс. Савюкови слухателеви І. року прав на університетї львівскім.

Перша буря з громами. Від Дрогобича доносять, що дня 13 н. ст. цвітня лютила ся в охрестности Доброгостова перша в сїм роцї буря з громами і блискавицями. Селянин з Доброгостова, Олекса Данко, орав в той час і коли став падати дощ, сховав ся з своїм погоничем під грушку. В пару волів, що стояли при плузї ударив грім і убив их на місци. Воли варті були що найменше 200 зр.

"Шевскі куба", або т. зв. циґара "Дунаєвскій", перестали вироблювати в фабриках тютюну. Они коштували 2 кр. за штуку і мали відбут серед біднїйших верств населеня. Их місце мають заступити т. зв. циґара "короткі" истнуючі і тепер по 2½ кр. за штуку.

Довговічність. Минувшої суботи упокоїв ся в Бережанах приватний офіціяліст на пенсії ґр. Потоцкого, Ив. Шителиньскій, в 103-ім роцї житя. Помимо такої старости ходив Шителиньскій ще минувшої зими до костела на богослуженя і жалував ся не на старечу неміч, лише на студїнь. В роках 1850—1858 любив покійний помагати ґімназіяльним ученикам, не зважаючи на их обряд і народність. В старости визначав ся Шителиньскій побожностію.

Зник без вісти львівскій кандидат адвокатскій д-р Раф. Бубер. У власній справі спадковій удав ся він в пятницю до Тисьменицї, де бачено єго послїдний раз сего дня о 6-ій годинї вечером. Від тої хвилї пропав всякій слїд, а заряджені властями гляданя були доси безуспішні. Заходить підозрінє, що д-р Бубер упав жертвою скритоубійства. Ся пригода викликала між львівскими жидами велику сензацію.

Огнї. Від зверхности громадскої в Підпечарах одержуємо отсе письмо: Дня 16 н. ст. цвітня погоріло в Підпечарах за пів години 19 господарству з котрих лише 4 було обезпечених. Сильний вітер не допускав до ратунку. Сторожа з Тисьменицї, жандарми і п. Бачиньскій причинили ся найбільше до того, що огонь зльоколізовано та що пожежа не обхопила цїлого села. Звістний з своєї чоловіколюбности ц. Гальперн і сим разом поспішив на місце катастрофи і нїс найбіднїйшим погорілцям першу поміч з заявленєм, що в части причинить ся також до відбудованя погорілцїв. За сю поміч заявляємо благородному властителеви Вовчинця сердечну подяку.

Дрібні вісти. В Самборі помер в 57-ім роцї житя адюнкт табулярний Володислав Діц. — Загальні збори членів галицкої каси ощадности у Львові відбудуть ся в суботу дня 21 н. ст. цвітня.

Дѣло