◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

З кількох сторін краю доносять нам, що зі Львова подіставали поодинокі люде листи, підписані трема докторами [не медицини], з візванєм висилати до Львова до готелю Жоржа на адресу одного Русина, котрий давнїйше відограв виднїйшу ролю між Русинами, телєґрами такого змісту: "Русини [х—ого повіта] просять Вас станути на чолї руского народу і заявляють Вам до сего своє повне довіріє". [В листї до кождого адресата сказано, що такі заявленє висилають ся або будуть висилати ся зі всїх сторін краю.] Позаяк уже один з підписаних на тих листах [д-р М. Ш.] заявив нашій редакції, що хтось надужив єго имени в справі єму зовсїм незнаній і допустив сфальшованя єго підпису, то цїла справа показуєсь що-найменше дуже загадочною, а се найприкрійше — ми-ж пересвідчені, що зовсїм невинно — діткне того Русина, що то на єго адресу мають висилати ся висше наведені телєґрами.

Часові вистави будуть відбуватись у Львові в часї вистави краєвої т. є. від 1 н. ст. жовтня [червня? — Z] с. р. Речинцї тих вистав означила вже дирекція вистави і звертає увагу різних кругів фахових, щоби брали на увагу пору часових вистав при проєктованих зїздах дотичних галузей господарства. І так відбудуть ся: 1) Вистава коней в часї побуту цїсаря у Львові (днї будуть означені пізнїйше); 2) вистави худоби розплодної, молочної разом з конкурсом молочности, опасової і тяглої з пробами тяглости від 21 до 27 н. ст. червня; 3) вистава овець і безрог (штук опасових і розплідних) від 8 до 12 н. ст. червня; 4) вистава домашних птиць і кріликів від 27 до 30 н. ст. вересня; 5) вистава псів краєвих і позакраєвих, від 21 до 23 н. ст. вересня; 6) вистава часова плодів рільничих з сего року від 20 н. ст. серпня по конець вересня; 7) вистави часові різних дїлів садівництва і огородництва: а) від 1 до 10 червня, б) від 26 червня до 5 липня, в) від 1 до 10 серпня, г) від 25 серпня до 10 вересня, д) від 24 до 30 вересня.

Загальна державна вистава буде устроєна в 1898 роцї, яко в 50-лїтні роковини вступленя на престол цїсаря Франц Іосифа. Тая вистава має показати світу розвиток австро-угорскої держави під панованєм цїсаря Франц Іосифа. Комітет складаючій ся з визначний представителїв торговельних і промислових корпорацій в Австрії Долїшній, запросив всї краєві репрезентації, торговельні палати і промислові корпорації до участи в конференції, котра відбуде ся дня 29 н. ст. цвітня в долїшно-австрійскім промисловім товаристві у Відни.

Стрейки робітників грозять місту Львову з днем 1 н. ст. червня. Именно заповіли стрейк челядники пекарскі, а наміряють також застрейкувати челядники масарскі і різницкі. В наслїдок того буде Львів позбавлений з днем отвореня вистави краєвої найважнїйших артикулів поживи: хлїба і мяса.

З Брідщини пишуть про величезну нужду між  тамошними селянами, особливо в селах Заболотцях, Турю, Гутиску туряньскім, Рудї брідскій і ин. В наслїдок того попали селяне на гадку еміґрувати до Бразилії і зі згаданих сїл вибирає ся по кільканацять родин за океан. Ті селяне вибрали двох пленіпотентів і вислали их до Відня до еміґраційної аґентури Русселя і С-ки, котра обіцяла всїх еміґрантів перевезти до Америки. Крім того розповіли в аґентурі селянам, що в Бразилії дістане кожда родина по 150 морґів землї безплатно та що 12 лїт не беруть там нїяких податків, доки кольоністи не розгосподарують ся. Худобу мають давати на відробок. — Заохочені такими обітницями селяне удали ся дня 5 н. ст. цвітня до старости ґр. Русоцкого по паспорти. Староста відіслав их до комісаря п. Телиховского, котрий заявив селянам, що видасть им паспорти тогдї, єсли єму предложать письменні докази від правительства бразилійского, що оно дїйстно дає по 150. морґів землї на родину і єсли мужчини від 14 до 32 лїт постараються о увільненє від войскової повинности. На питанє комісаря, длячого хотять еміґрувати, селяне відповіли: "Бо гинемо з голоду. Земля не зародила, зарібку нема на оплату податків і дачок, а нас друть і на те не питають!"

З "Народної Торговлї". Интересуючих ся купном бараболь повідомляємо, що двір в Рожджалові має на продаж 10 ваґонів здорових бараболь рожівок. Продає в Рожджалові по 2 зр. 20 кр., а достава до двірця в Сокали коштує 15 до 20 кр. за 100 кільоґрамів. Замовляти можна також через Впр. о. Михаїла Фолиса руского пароха в Рожджалові п. Бишів. — Дирекція.

Дѣло