◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Скритоубійчій напад на священика. Від Перемишля доносять о такій траґічній пригодї. В суботу дня 7 н. ст. цвітня вийшов о. Ардан, парох в Цикові і декан нижанківскій, около 9-ої години вечером на обійстє, щоби оглянути своє господарство. Коли вертав до хати, напав єго якійсь незвістний злочинець в дверях огорода і завдав єму шаблею чи топором смертну рану в голову, так що пересїк єму череп до мозку, ніс на дві части, верхню щоку і вибив три зуби. Крім того переколов убійник рамя нападеного. Сю другу рану замічено аж пізнїйше, бо о Ардан був одїтий в кожух і кров не могла добути ся на верх. Що було причиною сего звірского нападу і хто був виновником єго, доси не знати, хоч жандармерія енерґічно глядає убійника. Ся пригода викликала в цїлій охрестности велику сензацію, тим більше, що о. Ардан тїшив ся загальною симпатією.

 

Відчит в "Клюбі Русинок" відбуде ся в недїлю дня 15 цвітня о годинї 6-ій вечером. Читати буде проф. Волод. Шухевич про те "Як комахи дбають о свою потомність". Вступ 10 кр. — призначений на будову руского театру.

 

"Клюб Русинок" відчуваючи недостачу практичного руского підручника при вареню страв і печеню тїст, порадив ся з своїми членами — досвідними господинями, котрі обіцяли достатчити кухонних приписів, опертих на довголїтній практицї — і рішив ся видати: "Порадник до вареня страв і печеня тіст". Сей порадник буде звертати головну увагу на те, щоби страви були дешеві, але здорові і смачні. Побіч вибагливійшах страв найдуть господинї способи приготовлювати страви чисто сїльскі, як галицкі так і україньскі, котрі иногдї попоїлись би смачненько, коли-б господиня уміла их прилагодити. Взагалї, в пораднику покладено найбільшу вагу, щоби страви відповідали нашим домашним обставинами. "Клюб" мабуть не перечислить ся, коли виявить надїю, що наші господинї повитають се видавництво симпатично і прийдуть єму з помочію. Перші аркуші находять ся вже в друку.

 

Нове товариство академічне задумують заснувати деякі студенти львівского університету. В тій цїли скликали они на нинї т. є. на четвер збори на передвступні наради. На запросинах підписані Юл. Сьокало, Богдан Луцик і Володимир Труш, члени бувшого товариства академічного "Академическій Кружок".

 

Вступ на виставу краєву. Дирекція виставова видала вже постанови що-до цїни білєтів вступу на виставу, почавши від дня отвореня т. є. від 1 н. ст. червня до часу замкненя вистави. Білєти подїлено на три роди а то: на білєти до одноразового ужитку, на книжочки білєтові т. зв. бльоки і на карти абонаментові. Цїни білєтів до одноразового ужитку такі: На торжество отвореня вистави 3 зр., в день отвореня по торжестві 1 зр., в днї будні від години 9-ої рано до часу замкненя вистави вечером 50 кр.; в будні днї від 5-ої години з полудня а в недїлї і свята через цїлий день, почавши від 8-ої години рано 25 кр.; для дїтей до 12 року житя у всї днї по 20 кр.; для войскових від рядового до фельдфебля, для служби урядів державних, краєвих, міских і для служби зелїзничої, єсли будуть в мундурах у всї днї по 20 кр. — За білєтові книжочки обіймаючі по 20 карт вступу важних на всї днї крім дня отвореня установлено цїну 8 зр., такі ж карти (20) важні на кождий день почавши від 5-ої години з-полудня, також в недїлї і свята крім дня отвореня вистави коштують 6 зр.; 20 карт вступу для учеників шкіл середних і народних, для селян, челяди ремісничої і робітників — важних на якійсь з гори означений цїлий день 4 зр. Ті карти будуть видавані за попередним 24-годинним зголошенєм в бюрі дирекції при ул. Ягайлоньскій ч. 15. — Карти абонаментові важні на цїлий час вистави через цїлий день крім дня отвореня вистави виставлені на имя і назвище коштують по 16 зр., такі самі карти для урядників державних, краєвих, міских зелїзничих і урядників тих институцій, що зложили значнїйші датки на виставу, дальше для войскових всїх стененїв в чинній службі по 12 зр. Карта абонаментова мусить бути заосмотрена фотоґрафією особи для котрої єї видано і лише для неї важна. Єсли би єї найдено в руках иншої особи буде уневажнена.

 

Сполошений кінь став ся вчера причиною нещасть і великого переполоху по улицях Львова. Кінь вирвав ся зі стайні ґр. Сїменьского при ул. Пекарскій і в найбільшім розгонї прилетїв на Бернардиньску площу. Тут вбіг до шинку, потовк скло, зеркало, вирвав футрину від дверей і діставши ся назад на двір пустив ся улицею Паньскою, Зеленою і Зибликевича. На улици Паньскій перевернув пекарскій віз і покалїчив пекарского челядника, на улици Зеленій потратував п. Е. Браєрову, так що її житю грозить велика небезпечність. Зловлено єго аж при улици Зибликевича де розбив поруче і упав до Полтви. Ранена п. Браєрова має поломані оба обойчики, розбиту голову і рани на грудях.

 

Зрік ся княжого титулу. Цїсар позволив князеви д-рови Рудольфови Турн-Таксісови зречи ся в имени своїм і своїх наслїдників княжого титулу, а рівночасно надав єму титул барона фон Брасков. Князь Рудольф Турн-Таксіс був перед кількома лїтами голосний в цїлій Австрії. Оженив ся з міщанкою Енною Штандлєр і першій з австрійских аристократів доступив титулу доктора. Ся супружа звязь була причиною найбільших непорозумінь з родиною. В 60-их роках Турн-Таксіс брав живу участь в тогдїшнім ческім руху і належав до найбільших противників шмерлінґовского централізму. Не хибувало єго нї на одних зборах, а своїми острими бесїдами взивав Чехів, щоби боролись з віденьским правительством. Тож і правительство не предложило єго вибору на маршалка в повітї німбургскім цїсареви до затвердженя. Коли князь Турн-Таксіс обговорював се поведенє правительства на однім зборі, і то в дусї такім, що накинув ся на правительство, тогдї обжалувано єго о підбурюванє против правительства. При розправі суд увільнив єго від вини. В тім часї він був найпопулярнїйшій чоловік в цїлій Чехії; в мешканю кождого Чеха, в кождім публичнім льокали висїв образ, представляючій єго портрет в ческім строю. Коли попав в лихе положенє фінансове, відсунув ся від публичного житя, а в роцї 1882 удав ся до Болгарії, де єго именовано прокуратором всхідної Румелії. Тепер зрік ся княжого титулу в порозуміню з головою родини Альбертом Турн-Таксісом, котрий буде платити за то баронови Брескови річну ренту в сумі 6000 марок.

 

Дѣло

12.04.1894

До теми