Вчера по полудни зібрало ся около 90 членів нового товариства на перші загальні збори в комнатах "Рускої Бесїди". Именем комітету конститууючого повитав их п. Василь Нагірний такою промовою:
Світлі Збори!
Ми зійшли ся нинї тут, щоби заснувати товариство ґімнастичне руске під назвою "Сокіл" і тим поступити о оден крок наперед на поли культурного розвою нашого. Гадка заснованя сего товариства повстала ще в роцї 1892 по поворотї з праскої вистави, однак колоди, які кидано основателям під ноги, здержали здїйстненє сеї гадки аж до нинї. Статут виготовлено ще в 1892 роцї, однак краєве ц. к. правительство звертало єго кілька разів будь до доповненя, будь до зміни поодиноких параґрафів, а що не було вигляду на затвердженє статута, треба було обняти ним і Буковину і тим способом дістав ся статут наш до ц. к. міністерства справ внутрішних, котре рескриптом з 28 липня 1893 р. до ч. 18026 приняло єго до відомости. Та правду сказавши, тяганина тая з статутом не вийшла нам в некористь, бо в наслїдок тих тяганин ми уняли в круг нашого дїланя також Буковину.
Вагу орґанізації товариств ґімнастичних давно уже зрозуміли народи західної Европи і перевели єї в житє в найменших дрібничках як в школах, так примінили єї також до ужитку старших. Приміром в Швайцарії не знайдете одного місточка анї одного села, де би не було такого товариства, як також товариства співацкого. Ми троха припізнились, бо доперва приглянувшись ческим "Соколам", постановили і собі взятись до сего дїла і справедливо сказати можемо, що се до тепер одинока користь з поїздки нашої в Прагу на виставу. Я був би несправедливим, коли би я не зазначив тут заслуги п. Володимира Лаврівского коло заснованя сего товариства, виготовленєм статуту і поборенєм всїх перепон аж до затвердженя того-ж. Честь єму за тоє!
О значіню товариств в родї "Соколів" не стану тут говорити, бо се знає кождий образований чоловік, а впрочім висказав я мої гадки на тую справу ще в 1888 р. в статьях, уміщених в "Батьківщинї", в котрих я піднїс заснованє товариств сокільских, яко сторожей огневих. Я скажу тут хиба тоє, що товариство "Соколів" наших повинно стати осередком, в котрім концентруватись мають всї верстви суспільности нашої і всї пересвідченя політичні. Товариство "Сокіл" буде одно з тих товариств, котрого ми не випросили, але своєю власною працею поставили так, як товариства просвітні, дальше "Народну Торговлю", "Днїстер", товариство ремісниче і инші того рода; і лиш такі товариства покликані нами самими до житя, будуть для нас хосенні, і на мій погляд, перед результатом реальної працї таких товариств поклонить ся результат голословної політики.
Горнїм ся про те до таких товариств, підпомагаймо их і працюймо в них щиро, бо після розвитку сих товариств буде світ і вартість нашу цїнити! "Бодрім ся!" — се буде окликом нашого товариства, і тим окликом відкриваю именем комітету конститууючого сі перші загальні збори руского "Сокола".
Потім вибрано аклямацією п. Нагірного на провідника зборів, а той покликавши академика п. Иванова на секретаря, приступив до першої точки порядку дневного: "Вибір голови і двох заступників". Над сею точкою вивязала ся дуже простора діскусія. П. Евген Барвіньскій поставив кандидатуру проф. Шухевича на провідника товариства, однак пп. Масляк і Ганинчак пояснили, що порозумівали ся в тій справі з проф. Шухевичем, однакож одержали заяву, що п. Шухевич не прийме тої почести. Таку саму заяву зложив і д-р Федак. Проф. Шухевич, присутний на зборі, сам ще раз заявив, що не може приймити проводу в товаристві, бо надто обтяжений роботою. Впрочім, хоч буде стояти по-за видїлом, не залишить займати ся справами товариства.
На внесенє Лаврівского перервано наради, щоби порозумітись над кандидатами. Серед того піднесено кандидатури В. Нагірного, редактора Белея і инжин. Голейка, однак ті всї панове вимовлялись від уряду голови будь недостачею часу, будь подавали инші причини. Перед голосованєм [картками] п. Врецьона ще підпер горячо кандидатуру инж. Голейка. Збори згодились вибрати заступниками голови пп. Нагірного і літоґрафа Андрейчина. Зараз приступлено до голосованя, а результат єго вийшов такій, що на 80 голосуючих вибрано абсолютною більшостію п. Голейка головою, а пп. Нагірного і Андрейчина заступниками голови. Коли п. Голейко катеґорично заявив, що не прийме проводу в товаристві, тогдї п. Венгринович поставив на єго місце кандидатуру п. Нагірного, а п. Врецьона підпер се внесенє з тим додатком, щоби п. Голейка вибрати заступником голови. По рішеню сеї справи збори застановившись ще над кандидатами на старшину і єї заступниками і згодившись на кандидатів, на начальників вправ приступили до голосованя картками.
Заким скрутінія змогла упоратись з обчисленєм карток, почали поодинокі члени ставити свої внесеня.
П. Ом. Левицкій даючи директиву новому видїлови внїс, щоби на управляючих учителїв запросити п. Тиблевича, урядника краєвого видїлу. котрий зложив испит ґімнастичний, і п. Волод. Черника, учителя шкіл народних. Сі оба панове фахові, тож коли-б их запрошено до товариства, се вийшло би в користь. Товариство розпоряджаючи фаховими силами могло би дуже легко виєднати, що ученики рускої ґімназії побирали-б науку ґімнастики саме в рускім "Соколї". Товариство одержувало-б за се 400 зр., і тими грішми можна би ремунерувати учителїв. Що-до льокалю товариства, то можна би удатись з просьбою до ради шкільной о відступленє салї в одній з народних шкіл. Така сама саля єсть в школї имени Мицкевича. Бесїдник певний, що рада шкільна відступить салю безплатно, хиба може скаже заплатити за зужитє приладів і за світло. Саля в польскім "Соколї" так занята, що друге товариство мабуть не могло би знайти там місця.
П. Льонг. Рожаньскій говорив про значінє сокільских товариств по селах котрих головна цїль: Орґанізація мас. Закид, мов би закладанє таких товариств по селах було неможливе, просто не має підстави. Він сам розмовляв з селянами і пересвідчив ся, що они готова приступати до закладин сокільских товариств, лиш треба представити користи, які товариство може принести. По-при огневу сторожу найлїпшим мотивом єсть то, що сїльскій хлопець може найти тут підготовленє до войскової служби, навчить ся войскового ладу і в той спосіб, прийшовши до войска, вже не буде виставлений на прикрости в початках служби. Бесїдник поставив внесенє, щоби видїл займив ся ревно закладанєм сокільских товариств по селах і місточках.
П. Пшепюрскій сконстатував, що до "Сокола" вписали ся переважно молоді люде і піднїс [називаючи се сумним фактом], що старші, з виїмкою кількох, відтягнули ся від участи в зборах. Також і жінки, що стали тепер живійше интересуватись громадским житєм, не явились на зборах. Бесїдник жалував, що "Клюб Русинок" не вислав своїх відпоручниць. Нинї богато жінок "мізерних", а коли будуть більше розвиті фізично, тогдї — по єго думцї — і справа еманципації пійде скорійшою ходою. Вкінци бесїдник поставив внесенє: Загальні збори висказують надїю, що старші Русини і "Клюб Русинок" впишуть ся в члени "Сокола".
З инших внесень замітне було внесенє п. Лаврівского, щоби видїл постарав ся о заснованє орхестри, і внесенє п. Франчука, щоби видїл висилав одного чоловіка, котрий би їздив по селах і засновував сокільскі товариства.
Скрутінія оголосила результат виборів. Вибрані: п. Нагірний головою, а инжінєр Голейко і літоґраф Андрейчин заступниками голови. В склад старшини увійшли пп.: Лаврівскій пенс. комісар, Белей редактор, Греняк друкар, Масляк правник, Франчук ґімн. учитель. Фр. Ковальскій студ. ветеринарії, Шевчук друкар, д-р Ом. Калитовскій проф. ґімназії, Хойнацкій управитель книгарнї, Перун урядник дирекції скарбу, д-р А. Кос адвокат, Стадниченко кахляр, Венгринович урядник краєвого видїлу, Білик студ. фільософії, Лепкій студ. філософії, Занько кандидат адвокатскій, Ганинчак студ. прав і д-р Мик. Шухевич кандидат адвокатскій. Заступниками старшини вибрані пп.: Коцовскій учит. ґімназії, Любомир Рожаньскій студ. прав, Колодницкій учит. ґімназії і Скородиньскій урядник "Просвіти". — Настоятелями вправ вибрані пп.: Ом. Левицкій учитель; Михайло Гамота техник і Евг. Спожарскій переплетник. — Вкінци до комісії контрольної вибрані пп.: учитель Врецьона, столяр Василиця і урядник "Днїстра" Рихвицкій.
Збори закінчили ся по годинї 9-ій вечером.
[Дѣло, 12.02.1894]
12.02.1894