Смертної кари в Український Республиці нема.
З відродженя Української Народної Республики всею силою вступає в життя Універзаль Центральної Ради, по якому смертна кара взагалі касується навіки. Нагадуючи про цю реституцію закона, фактично знищеного гетьманським урядом, ми ставимо це на увагу, як українським громадянам, так і поодиноким воякам, котрі з почуття помсти особистої чи соціальної, дозволяли собі тяжкі ексцеси, що до окремих офіцерів та монархістів. Вища українська влада тепер в Київі не дозволяє ніяких розстрілів, лиш пересудові арешти, тому всяка приватна ініціятива, що до репресій, на нашу думку, вважаєть ся злочином проти закону і військової влади.
Дон і Україна.
Вчора представник Дону генерал Черячукин відвідав представників нової влади для вияснення питання що до продовження роботи посольства на Україні. Йому запропоновано продовжувати роботу посольства без жадних змін.
Німці й Директорія.
По відомостям німецького штабу життя на Україні в теперішний момент починає всюди входити на нормальний шлях. Непорозуміння, які до цього часу були між німецькими й республиканськими військами счезли.
Всюди німецькі і республиканські війська працюють у повнім порозумінню і роблять заходи, щоб зліквідувати як найскоріще внутрішню війну. Налагоджуєть ся звязок Київа з поблизькими місцевостями. Відновлять ся залізно дорожний і телєґрафічний звязок.
У Київі по відомостям німецької Комендатури за винятком поодиноких виступів перехід міста до рук републиканських військ відбув ся спокійно.
В теперішній момент спокій і порядок у місті вповні забезпечений.
З Москви для Берліна.
Народний комісар зовнішних справ Чічерін передає радіотелєґрафом відповідь на ноту Німеччини з дня 17. XІІ. 1918. в справі поведення большевицьких війск зглядом уступаючих з Росії німецьких військ. Чічерін зазначуєщо, такі обвинувачення росс. армії є неслушні, та що они є ділом провокаторських елєментів серед нім. армії, яких цілию є роздвоїти німецькі і россійські революційні — робітничі маси. Ділом саме тих контрреволюційних елєментів нім. армії, були сутички в Нарві і Покові, дальше піддержування контрреволюціонерів України, а навіть спільна діяльність з послідними, вкінці вивоження россійської власности в Німеччину. Ділом саме тих елєментів нім. армії є це, що нім. військо підтримує єще в західний Росії отсей імперіялізм, який нове нім. правительство зовсім відкинуло. Таке підтримуваннє імперіялізма в Литві і зах. Россії не може в жаден спосіб причинитись до піддержання зносин обох держав. Так само є се недопустимим, що нім. війська помимо принятої згоди задержались поза приписаний речинець в Мінсаку.
На всі ті змагання роздвоїти Німеччину і Россію відповідає народний комісаріят отсим, що він відкрив правдиву суть такого поступовання і рівночасно високо держить прінціп революційної солідарности борючих ся проти імперіялізма, реакції світової і капіталістичного порядку мас робітничих. Нар. комісар зовн. справ Чічерін.
Український голос
26.12.1918